Мета: систематизувати фактори ризику організаційного характеру в системі управління повітряним рухом та оцінити їх комплексний вплив на безпеку польотів. Методи дослідження: ступінь небезпеки організаційних факторів при управлінні повітряним рухом визначено методом експертних оцінок, шкалу прийнятності (допустимості) факторів ризику організаційного характеру побудовано на основі теорії нечітких множин із застосуванням лінгвістичних змінних. Результат: виявлено, що технічні системи та засоби управління повітряним рухом здійснюють найсильніший вплив на безпеку польотів при управлінні повітряним рухом, а політика управління та структура компанії – найслабший. Отримано мультиплікативну функцію оцінювання стану безпеки польотів при управлінні повітряним рухом, яка дозволяє перевірити відповідність значень організаційних факторів ризику встановленому максимально допустимому рівню небезпеки. Обговорення: запропонована методика оцінювання впливу організаційних факторів ризику на безпеку польотів при управління повітряним рухом дозволить розробити паспорти безпеки, які можуть застосовуватись Державіаслужбою України при проведенні сертифікаційних перевірок провайдерів аеронавігаційних послуг для порівняння нормативних та фактичних показників їх діяльності.

No abstract

This chapter researches pilot and air traffic controller collaborative decision making (CDM) during flight emergencies for maximum synchronization of operators' technological procedures. Deterministic models of CDM by the Air Navigation System's human operators were obtained by network planning methods; their adequacy is confirmed by full-scale modeling on a complex flight simulator. For the sequential optimization of the collaborative two-channel network “Air traffic controller-Pilot” to achieve the end-to-end effectiveness of joint solutions, a multi-criteria approach was used: ensuring the minimum time to parry flight emergency with maximum safety/maximum consistency over the time of operators' actions. With the help of the multiplicative function, the influence of organizational risk factors on flight safety in the air traffic control was evaluated. A conceptual model of System for control and forecasting the flight emergency development on the base of Intelligent Automated System for supporting the CDM by operators was developed.