Кір-гостра інфекційна хвороба, що до недавнього часу вважалась керованою й притаманною здебільшого дітям, проте реалії нашого часу ставлять ці догми під великий сумнів і спонукають до пошуків причин явищ, з якими зіткнулось людство в процесі ліквідації заразних хвороб. Багаторічна наполеглива праця, спрямована на керування епідеміологічним процесом цієї інфекції засобами специфічної профілактики й епідеміологічного нагляду, дозволила кардинально вплинути на стан захворюваності й смертності й навіть запланувати в масштабах планети повну її ліквідацію до 2007 р. і сер-²íôåêö³¿ â ä³òåé / Infections in Children ® тифікацію кожної європейської країни як вільної від неї до 2010 р. [1]. Проте, як засвідчує світова статистика, оптимізм перших десятиліть вакцинального періоду був завчасним, насамперед щодо керованості рівнем захворюваності, хоча рівень смертності вдалось звести до достатньо низьких показників (рис. 1) як відносно довакцинального часу, так і порівняно з попередніми роками, уже на тлі імунізації (із 542 000 смертей, зареєстрованих у 2000 р., до 158 000-у 2011 р.) [2]. Після оптимізму періоду успішної активної специфічної профілактики з 2008 р. тенденція зниження активності поширення корової інфекції призупинилася в

The aim: To evaluate the awareness of folic acid, its use and effects, general knowledge about neural tube defects among medical students in Ukraine. Materials and methods: This cross-sectional survey was conducted by questioning 114 fourth and fifth years’ students of the Faculty of Medicine. The questionnaire contained questions about folic acid, its dietary sources, effects and periconceptional uses; spina bifida and its main symptoms. Results: Overall, 96.5% of students knew that folic acid was a vitamin and 95.6% were aware of the one natural product which had a high folate level. However, awareness of its amount in different products was insufficient. Overall, 86.8% of surveyed knew that folic acid deficiency during pregnancy caused the congenital malformations. The knowledge of the synthetic folic acid supplementation before and during pregnancy was low (67.5% and 53.5% respectively). Only 10 % of women among medical students consumed folic acid regularly. Conclusions: Despite the high level of general knowledge about folic acid and its effects among medical students in Ukraine, there is a poor awareness of the pre-conception administration of folic acid, and the number of people who regularly take folic acid among the respondents was very low.

In the presented clinical case, the combination of two pathogens (enterovirus and streptococcus) caused a severe and atypical course of the hand-foot-mouth syndrome in a child of primary school age. EVI from the first days of the disease represented by the typical localization of the primary elements of the rash and the characteristic intoxication syndrome was confirmed by the detection of enterovirus RNA in the feces. The course of the disease was undulating. In the first wave, skin rashes accompanied by soreness and itching corresponded to the classical EVI in terms of the nature of the elements, their localization and were combined with lesions of the epithelium of the oral mucosa. Starting from the 5th day of the disease, against the background of an increase in the severity of intoxication syndrome, bullous elements appeared on the skin of the extremities, an excess of the permissible values of antistreptolysin-O was found 12 times, and when sowing material from cracks in the corner of the mouth, Streptococcus pyogenes 106 KUO was isolated, which indicated a combination of the syndrome Hand-foot-mouth with streptococcal infection. Onychomadesis in the period of convalescence retrospectively testified to the dominant role of enterovirus in the presented clinical case.

Проведене епідеміологічне дослідження бронхіальної астми шляхом анкетування батьків і дітей міської та сільської місцевості Тернопільської області з метою вивчення поширеності, визначення та репрезентації основних маркерів захворюваності серед дітей старшого та середнього шкільного віку. Дітям проводилися детальний збір анамнезу, анкетне опитування, розроблене згідно з методологією ISAAC, та об’єктивне клінічне обстеження. Даний фрагмент епідеміологічних досліджень засвідчив, що показники поширення бронхообструктивних захворювань у регіоні (5,62 %) суттєво відрізняються від показників офіційної статистики (1,7 %).

У статті подано інформацію щодо особливостей використання активних форм навчання (рольові ігри, кейс-метод) та сучасних інформативних технологій у викладанні циклу «Дитячі інфекційні хвороби» на кафедрі дитячих хвороб з дитячою хірургією Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Відображено багаторічній досвід навчально-методичної роботи професорсько-викладацького складу кафедри з використанням принципів особистісно-орієнтованого навчання, специфіку викладання дисципліни в умовах реформування системи охорони здоров’я. Використання активних форм навчання та сучасних комп’ютерних технологій сприяють інтенсифікації навчального процесу, дозволяють максимально наблизити умови навчання студентів до клінічних, повною мірою дати розкритися індивідуальним пізнавальним здібностям кожного. Оптимiзацiя викладання інфекційних захворювань та основ імунопрофілактики в дітей студентам-медикам є основою для покращення результатів лікування хворих та проведення профілактичних заходiв щодо запобігання інфекційним захворюванням.