The article is devoted to shrubs and plant groups in the territory of the industrial sites of PJSC «Central Mining and Processing Plant».  The material of this work was collected in the growing season 2017-2018 years on the territory of the central industrial site and industrial sites №2 Gleuvatsky Quarry, the Giant mine, Artemivsky Quarry, Petrovsky Quarry, mine them.  Ordzhonikidze, sludge workshops, which are separated in space and placed at a certain distance from each other separated in kind. The studied tree and shrub communities were formed with the participation and maintained by the person in a satisfactory condition.  In the course of itinerant field investigations the species belonging to trees and shrubs were determined. In the future, on the basis of the ecomorphic characteristics of the species, comparative ecological-taxonomic spectra of tree-shrub plant communities of industrial sites were constructed. As a result of researches it was found out that the tree-shrub groupings of the industrial sites of PJSC «TSGZK» consist of 96 species of higher plants belonging to 28 families.  Gymnosperms account for a small fraction of taxonomic spectra.  Within the sites there is considerable variability in the number of species and families.  The most numerous are the families Rosaceae, Salicaceae, Aceraceae.  Families of Aceraceae, Rosaceae, Fabaceae, Hippocastanaceae, Oleaceae, Salicaceae, Ulmaceae, Pinaceae are represented by species at all industrial sites of PJSC «CMPP».  Only within the Ordzhonikidze mine site are species of the Berberidaceae, Paeoniaceae family occurring, and within the Gleevatsky Quarry site, there are Cannabaceae families.  In the taxonomic spectra of plant communities of all sites, the dominant position is occupied by the family Rosaceae.  Monovid families occupy half or more of the taxonomic spectra.  By reducing the number of species, families, share of species participation in shrubs and shrubs, the corresponding declines can be constructed.  The same series can characterize tree-shrub plant groups by the density of species of trees, shrubs, individuals per unit area. According to the ecological and biomorphic characteristics of the species, the corresponding spectra of bio- and ecomorphs are constructed.  Ecological spectra are individual in proportion to the participation of certain ecomorphs for each shrub community of the site.  Rows of decreasing species numbers are constructed for each ecomorph.  It is established that in tree and shrub plant groups of all industrial sites of PJSC «CMPP» wood life forms with root-root system dominate, vegetatively motionless.  In the spectra of ecomorphs, the most numerous are solvants, phanerophytes, mesotrophs, entomophiles.  In the spectra of hygro-, heliomorph and diasporax, the composition of dominant ecomorphs changes at the industrial sites.

Кар’єри, якi не працюють, можна розглядати як об’єктидля вiдновлення бiорiзноманiття пiсля їх виведення iз промисловоговикористання. Вдалим прикладом є Жовтокам’янський кар’єр(Криворiзький район). Протягом трьох мiсяцiв 2018 р. i 2020–2021 рр.проводилися дослiдження фауни хребетних на вiдпрацьованiй дiлянцiкар’єру, де наявнi переважно деревно-чагарниковi угруповання, i набезпосередньо прилеглих дiлянках, представлених рiзними бiотопами(степ, агрофiтоценози, водойма). Застосовано класичнi методимаршрутного й абсолютного облiку земноводних, плазунiв, птахiв,дрiбних ссавцiв. Виявлено 73 види (2 — земноводних, 4 — плазунiв, 63 —птахiв, 4 — ссавцiв). Видовий склад хребетних у самому кар’єрi та наприлеглих дiлянках є цiлком вiдповiдним. Встановлено, що кiлькiстьосiлих i кочових видiв птахiв приблизно рiвна кiлькостi мiгруючих видiв.Для зимової та ранньовесняної орнiтофауни притаманнi здебiльшоговсеїднi та рослиноїднi види. Комахоїднi види притаманнi переважнолiтнiй орнiтофаунi у зв’язку iз сезонною приуроченiстю коливаньфауни безхребетних. За гнiздуванням бiльше половини видiв птахiвє дендрофiлами. Безпосередньо на територiї кар’єру виявлено 4 видихребетних, занесених до Червоної книги України. Видовий складземноводних, плазунiв i ссавцiв, а також динамiка коливань чисельностi iвидового складу птахiв, потребують подальшого дослiдження. Отже, цейоб’єкт є перспективним для вiдновлення бiорiзноманiття та привабленнянових видiв.

У складi рослинних угруповань дослiдних дiлянок виявлено74 види, що належать до 63 родiв i 22 родин. Найбiльш часто зустрiчаютьсяпредставники таких родин, як Asteraceae, Fabaceae, Brassic´aceae, Poaceae,Rosaceae, Apiaceae, Plantaginaceae, Salicaceae.Екологiчний аналiз рослинних угруповань за принципами, розробленимиО. Л. Бельгардом (1960) з використанням видання «Екофлора України»,дозволив установити, що у складi рослинних угруповань Криворiзькогоурбопромислового комплексу переважають рудеранти (51,27% вiдзагальної кiлькостi видiв) та степанти (21,61%). Серед життєвих формза класифiкацiєю Х. Раункiєра (1934) найчисельнiшими є гемiкриптофiти(50% вiд загальної кiлькостi видiв) i терофiти (25,9%), фанерофiтiвi хамефiтiв — найменша кiлькiсть по 11,4% i 12,7% вiдповiдно. Запристосуванням до водного режиму бiльше ксеромезофiтiв (53%вiд загальної кiлькостi рослин) та мезоксерофiтiв (29,4%), а запристосуванням до умов освiтлення i трофностi ґрунту — вiдповiдногелiофiтiв (55,0%) i мезотрофiв (60,6%).Чисельнiсть гелiофiтiв (55,0% вiд загальної кiлькостi видiв) є найбiльшоюсеред гелiоморф усiх дослiдних дiлянок. Необхiдно зауважити, що на всiхдослiдних дiлянках вiдсутнi сцiофiти, якi потребують до 30% повногоосвiтлення. Серед трофоморф найчисельнiшими є мезотрофи (60,6% вiдзагальної кiлькостi видiв), а мегатрофи й олiготрофи представленi в рiвнiйкiлькостi, а саме — по 19%. Це свiдчить про середню трофнiсть субстратiвi ґрунтiв дослiдних дiлянок.Установлено, що найчисельнiшими екоморфами у складi фiтоценозiвдослiдних дiлянок iз рiзним рiвнем забруднення є рудеранти,гемiкриптофiти, ксеромезофiти, гелiофiти i мезотрофи. Стабiльноюприсутнiстю в угрупуваннях вирiзняються степанти, сiльванти, терофiти,мезофiти, мегатрофи й олiготрофи.

Агрофітоценозу властиві системні ознаки: внутрішня будова, структура, організованість, наявність підсистем, елементів, множин, відношень, властивостей, взаємодій, каналів зв’язку. Специфічними системними властивостями агрофітоценозів є диференційованість, ізольованість, взаємодія, інтеграція, зворотний зв’язок, регуляція, саморегуляція. Агрофітоценозам як системам притаманні певні форми складності та упорядкованість. Системотвірні та системоруйнівні фактори в агрофітоценозах інтегруються у взаємодіях антропного контролю, регуляції та спонтанних об’єктивних природних явищ і процесів зонального характеру.