Експериментальна медицина і морфологіяУкраїнський журнал медицини, біології та спорту -Том 3, № 1 (10) 23 У статті наводиться інформація про діагностич-ні можливості виявлення арахідонової кислоти в крові менструального походження на речових до-казах газохроматографічним методом. У судово-медичній практиці цей метод є абсолютно новим. Отримані результати дозволяють його рекоменду-вати для судово-медичних цілей, при розслідуван-нях злочинів.Ключові слова: судова медицина, лаборатор-ні методи дослідження, визначення походження крові.Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Стаття є частиною дисертацій-ної роботи «Судово-медичне встановлення крові менструального походження», № державної реєст-рації 0114U007149.Вступ. При проведенні судово-медичних екс-пертиз речових доказів все більш значущим стає використання сучасних лабораторних методів дос-лідження [4]. Тому правоохоронні органи, проводя-чи розслідування кримінальних справ, висувають високі вимоги до рівня виконання судово-медичних експертиз. Одним з важливих питань судової меди-цини при розслідуванні злочинів є визначення регі-онального походження крові. Зокрема, в судово-медичній практиці вживається визначення менст-руального походження крові. Актуальність питання становить факт відсутності критеріїв, за допомогою яких можна об'єктивно і однозначно встановлюва-ти регіональне походження крові, в тому числі і менструальної [1,3].Метою дослідження була розробка критеріїв для встановлення крові менструального походжен-ня з виявленням в ній статистично значущої кілько-сті арахідонової кислоти.Матеріали та методи дослідження. Об'єкта-ми дослідження була висушена на марлі менструа-льна кров, взята у практично здорових жінок і жі-нок, які мають запальні захворювання статевих органів, у віці від 18 до 45 років з нормальним менструальним циклом. З метою виявлення крові менструального походження ми з сухих об'єктів дослідження вирізали ділянки просякнуті менструа-льною кров'ю, розміром 1,5х1,5 см., які подрібню-вали та переносили у пробірку з 5 мл. хлорофор-мом-метаноловою сумішшю (у співвідношенні 2:1) і тримали 30 хвилин в холодильнику. Для кращого розподілу фаз додавали 1 мл. дистильованої води. Далі відбирають хлороформну нижню фазу піпет-кою Пастера. Для повної реакції етап екстракції повторюють двічі. Обєднані хлороформні екстрак-ти концентрують випарюванням до об'єму однієї краплі під струменем газоподібного азоту при тем-пературі 45 ºС на водяній бані. Гідроліз та метилу-вання вищих жирних кислот ліпідів сироватки крові виконують: до сухого осаду ліпідів додають 5,0 мл 1% H 2 SO 4 в метанолі і переносять розчин в склянку ампулу ємністю 10 мл. Після запаювання прово-дять гідроліз і метилування в термостаті при t-85 ºС протягом 20 хвилин. Екстракцію етильованих жир-них кислот ліпідів проводять двічі гексан-ефірною сумішшю (у співвідношенні 1:1) в кількості 5,0 мл. Для розподілу фаз додають 1 мл дистильованої води. Відбирають верхню фазу піпеткою Пастера. Об'єднані екстракти упарюють до суха в потоці азоту при t-45 ºС на водяній бані. Сухий осад роз-...