У роботі представлений метод виділення мононуклеарів з кісткового мозку у градієнті «тразографу», який дає змогу отримати більш ніж 40 % клітин, серед яких 28 %-CD14 +-моноцити. Підібрана мінімальна панель фенотипічних маркерів для оцінки незрілих дендритних клітин у культурі in vitro. В порівняльному аспекті продемонстровано, що більш адекватним джерелом отримання дендритних клітин є мононуклеари на відміну від загальної суспензії клітин кісткового мозку. Встановлено, що диференціювання мієлоїдних попередників і моноцитів у незрілі дендритні клітини супроводжується втратою CD14-антигена, мінімізацією рівня експресії костимуляторної молекули СD86 і появою характерного для цих клітин маркера CD11b-антигена. Результати дослідження дають змогу не тільки оцінити якісні характеристики отриманих дендритних клітин і їх толерогенну активність на моделі аутоімунних захворювань в експерименті, а також намітити перспективи створення їх запасів у низькотемпературних банках для клінічного використання.

Проведенный сравнительный анализ структурно-функционального статуса стволовых кроветворных клеток (СКК) фетальной печени (ФП) 14 суток гестации и взрослого костного мозга (КМ) мышей линии СВА/H 4-месячного возраста продемонстрировал не только различия их исходных качественно-количественных характеристик, но и разный ответ на действие факторов криоконсервирования. Клетки ФП или КМ замораживали по разным режимам под защитой 5 и 10% диметилсульфоксида. Для оценки структурно-функциональных характеристик СКК из разных источников использовали методы цитофлуориметрии (содержание CD34 + СD38-клеток), колониеобразования in vivo (КОЕс) и in vitro (КОЕ-ГМ). Установлено, что определенные режимы криоконсервирования способны проявлять эффект селективного обогащения популяций клеток с фенотипическими признаками кроветворных предшественников (CD34 + СD38-клетки). Сопоставление содержания КОЕс, КОЕ-ГМ, СКК и клеток с фенотипом CD34 + СD38-показало, что режим криоконсервирования для клеток ФП не является «оптимальным» для КМ. Показано, что при варьировании условий криоконсервирования можно обеспечивать не только «оптимальную» сохранность кроветворных предшественников из ФП и КМ с разным исходным функциональным статусом, но и направленно регулировать его. Ключевые слова: криоконсервирование, фетальная печень, клетки костного мозга, стволовые кроветворные клетки. Реферат: Проведений порівняльний аналіз структурно-функціонального статусу стовбурових кровотвірних клітин (СКК) фетальної печінки (ФП) 14-ї доби гестації та дорослого кісткового мозку (КМ) мишей лінії СВА/H 4-місячного віку продемонстрував не тільки відмінності їхніх вихідних якісно-кількісних характеристик, але й різну відповідь на дію чинників кріоконсервування. Клітини ФП або КМ заморожували за різними режимами під захистом 5 і 10% диметилсульфоксиду. Для оцінки структурно-функціональних характеристик СКК із різних джерел використовували методи цитофлуориметрії (вміст CD34 + СD38-клітин), колонієутворювання in vivo (КУОс) та in vitro (КУО-ГМ). Встановлено, що певні режими кріоконсервування здатні виявляти ефект селективного збагачення популяцій клітин із фенотиповими ознаками кровотвірних попередників (CD34 + СD38-клітини). Зіставлення вмісту КОЕс, КУО-ГМ, СКК та клітин із фенотипом CD34 + СD38-показало, що режим кріоконсервування для клітин ФП не є «оптимальним» для КМ. Показано, що при варіюванні умов кріоконсервування можна забезпечувати не тільки «оптимальну» збереженість кровотвірних попередників із ФП та КМ і різним вихідним функціональним статусом, а й направлено регулювати його. Ключові слова: кріоконсервування, фетальна печінка, клітини кісткового мозку, стовбурові кровотвірні клітини.

Background The disordered implementation of proliferation and apoptosis processes in the cells of monocyte-phagocyte system (MPS) is significant in the complex of pathogenetic events characteristic for rheumatoid arthritis (RA). In particular, the characteristic for RA proliferation of the synovial tissue cells and development of pannus are related to low apoptotic activity of these cells. Since the induction of apoptosis in immune competent cells is considered as one of the approaches to arrest the disorders in immune system the new strategy of RA treatment may be the correction of apoptotic processes in MPS cells using the ones of fetal liver (FLCs) [1]. Objectives The research aim was to comparatively assess the development of apoptotic processes in MPS cells (peritoneal macrophages) of the animals with adjuvant arthritis (AA) prior to and after their treatment with cryopreserved FLCs (cFLCs). Methods The researches were performed in experimental model of human rheumatoid arthritis (RA), AA induced in mice by means of subplantar introduction of Freund’s complete adjuvant [2]. FLCs were intravenously injected in a dose of 5’106cells/mouse to the 7th and 14th days of AA development. FLCs were cryopreserved under 5% DMSO protection according to 4-step program. As a positive control there was used the treatment of the animals with dexamethasone. The number of dead MPS cells was evaluated using propidium iodide by flow cytometry. Expression of CD95 cascade proteins in lysate of MPS cells was analyzed by western blotting. Catalytic activity of caspases-3 and -8 in MPS cells was found on the results of measuring proteolytic cleavage of fluorogenic ZIETD-AFC or AC-DEVD-AMC substrates. Results It has been shown that during AA development the MPS cells manifest the resistance to apoptosis. There was found pro-apoptotic effect of FLCs after their introduction to the recipients with AA. In addition there have been shown significant differences in the mechanisms of implementation of FLCs and glucocorticoids (GCs) pro-apoptotic activity. After introduction of FLCs there were reduction of FLIP protein production and activation of caspase-8 in MPS cells, whilst after application of GC no similar effect was observed. There was demonstrated the dependence of manifesting the correcting effect of FLCs on the type of introduced material and the terms of their introduction. Maximal pronounced pro-apoptotic effect was found when introducing cFLCs to the 7th day of AA which is confirmed with the highest indices of the activity of caspases- 3 and -8 in the cells of MPS of the recipients with AA. Positive effect of the introduced cFLCs to the 7th day of AA has been established to be kept for two weeks after treatment, emphasizing the value of FLCs application protocol at the given pathology. Conclusions More manifested pro-apoptotic effect of cFLCs if compared with native FLCs may be stipulated by the activation under the effect of cryopreservation factors of the production of different death receptor ligands. References Yampolsk...