Черевко Г. Гендерна рівність у сільських регіонах як чинник підвищення зрівноваженості їхнього розвитку Представлено основні результати дослідження проявів гендерної нерівності в українському селі як гальмівного чинника зрівноваженого розвитку сільських територій в країні. Узагальнено результати ідентифікації сутності та форм прояву гендерної нерівності у сільській місцевості, її соціальнопсихологічного коріння та причин існування. Проаналізовано еволюцію і диверсифікацію форм та сфер гендерної нерівності на селі, вивчено і систематизовано основні показники рівня цієї нерівності та обґрунтовано основні напрями й шляхи її зменшення і подолання, а також запропоновано комплекс можливих заходів для реалізації цих шляхів. Доведено, що гендерна нерівність у сільських регіонах сильніше виражена, аніж у місті, що основні форми й сфери прояву цієї нерівності мають як певною мірою природно-історичний, так і набутий в ході розвитку суспільства характер. Тобто явище гендерної нерівності є як наслідком впливу об'єктивно-фізіологічних та психологічних чинників, так і результатом стереотипного мислення і світосприйняття без врахування сучасних умов життя й праці на селі. Ці умови зажди були і залишаються досить специфічними й відмінними від умов проживання і праці у міській місцевості, хоча в процесі еволюції сільського життя ця специфіка і відмінність набули нового характеру. Основу економіки сільських регіонів все ще становить і в найближчому майбутньому продовжуватиме становити сільське господарство, тобто праця на землі. Тому розвиток економіки сільського господарства вирішальною мірою ще довго визначатиме успішність реалізації концепції зрівноваженого розвитку сільських регіонів. Але від того, наскільки в них буде вирішеною проблема гендерної рівності, залежить розвиток не лише безпосередньо сільського господарства, а й зрівноваженість розвитку сільських регіонів загалом, оскільки гендерна нерівністьце конкретний прояв соціальної несправедливості, а без врегулювання соціальних аспектів життя і праці на селі говорити про якусь зрівноваженість розвитку всіх його трьох сфер немає жодних підстав. Ключові слова: сільські регіони, зрівноважений розвиток, гендерна нерівність. Cherevko G. Gender equality in rural areas as a factor of the sustainability of their development The article presents the main results of the study of the presence of gender inequality in the Ukrainian village as a brake factor for the balanced development of rural areas in the country. The results of identification of the essence and forms of gender inequality in rural areas, its socio-psychological roots and causes of existence are summarized. The evolution and diversification forms and spheres of gender inequality in the village are presented and analyzed, the main indicators of the level of this inequality are studied and systematized, and the main directions and ways of its reduction and overcoming are grounded, as well as a set of possible measures for realization of these ways is outlined. It has been argued that gender inequality is more pronounced ...

Research background: Assessment of the positive and negative aspects of the concentration of agricultural production in Ukraine, including in the form of agricultural holdings, is very dynamic due to the dynamic macroeconomic conditions of doing business here. Purpose: The goal of the article is to present the results of research and an assessment of the consequences of the concentration of agricultural production in Ukraine through indicators of changes in the size and efficiency of agricultural enterprises. Research methodology: The research methodology is based on the general dialectic approach and includes the following methods: induction, monographic, graphical, grouping, analysis of dynamic series, and formalization of calculation algorithms. Results: Regularities of influence of the sizes of the agrarian enterprises on the efficiency of their functioning are revealed. The study showed that the concentration of production creates a number of strengths in agricultural production in the country as a whole which helps to solve certain social problems. However, the concentration of agricultural production does not increase the economic efficiency of enterprises. Novelty: The assessment of the consequences of large agricultural enterprises in Ukraine and the activities of agricultural holding companies has been differentiated. Previously made conclusions of other researchers on the consequences of the concentration in agricultural production has been clarified.

No abstract

Черевко Г., Шугало В. Виробництво біопалива як чинник підвищення еколого-економічної ефективності відновлення і використання пошкоджених територій Обґрунтовано еколого-економічну ефективність вирощування енергетичних рослин для виробництва біогазу на пошкоджених територіях. Також описано стан територій, які найбільше потерпіли від радіаційного забруднення після Чорнобильської катастрофи, та проблеми, що виникли на радіаційно забруднених територіях, існуючі можливості їхнього вирішення. Наведено результати досліджень українських учених щодо впливу внесення добрив, їхнього складу та інших чинників на нагромаджування радіонуклідів у рослинах. Представлено основні елементи інтенсивної технології вирощування ріпаку на радіоактивно забруднених територіях. Визначено параметри задовільних умов вирощування ріпаку й доз внесення мінеральних добрив під заплановану врожайність. Проаналізовано можливості вирощування міскантусу на присадибних ділянках та в агропромислових масштабах. Проаналізовано явище збільшення площ видобування корисних копалин як відкритим, так і закритим способом, та наслідки, до яких призводить покидання напризволяще таких територій. Знайдено і представлено варіант рішення для зацікавлення інвесторів щодо вкладання коштів у проекти біологічної рекультивації територій після закінчення там гірничодобувних робіт і територій, що опинилися в зоні радіаційного забруднення і є не надто привабливими з погляду еколого-економічної ефективності. Узагальнено досвід рекультивації пошкоджених земель в Україні, реалізовані проекти та можливості запобігання «втраченій вигоді». Узагальнено можливості для раціонального використання територій та їхньої ефективної рекультивації. Оптимізовано склад рослин для біологічної рекультивації пошкоджених територій. Ключові слова: біоенергія, біопаливо, радіонукліди, біомаса, біогаз, біодобриво, ріпак, енергонезалежність, еколого-економічна ефективність. Cherevko G., Shugalo V. Production of biofuels as a factor in increasing of the ecological and economic efficiency of the restoration and use of damaged areas The article substantiates the ecological and economic efficiency of cultivating energy plants for the production of biogas in damaged areas. Also described state areas that are most affected by radioactive contamination after the Chernobyl disaster and problems encountered in contaminated areas existing possibilities to solve them. The results of researches of Ukrainian scientists concerning influence of fertilization, their composition and other factors on accumulation of radionuclides in plant cultures are presented. The main elements of the intensive technology of rape growing in radioactive contaminated territories are presented. Parameters of satisfactory conditions for growing rape and doses of mineral fertilizers for planned yields are determined. The possibilities of growing the miskanthus in the small individual farms and also in the agro-industrial scale, with additional bonuses that accompany its cultivation, are analyzed. The phenomenon of increasing the area of ext...

Cherevko H., Shugalo V. Spheres and advantages of biogas use in energetic problems solving The article substantiates the effectiveness of biometantanks usage in order to obtain an alternative to fossil sources of energy. The efficient and safe utilization of biowaste while receiving other benefits to the stakeholder, such as receiving biofuels, reducing greenhouse as emissions, as well as costs saving are considered. The chemical process of biogas production, it's advantages and disadvantages and the usage of biogas in the energy sector are described. The methods of biogas purification is a key to solving the problem of low calorific value of biogas combustion and possibilities of its' repeat use relatively to natural gas transportation system. The biogas repeat use fluencies the economy and creates the possibility of increasing the energetic independence of enterprise, of region and of the country as a whole, while preserving the diversity of energy species. There are varieties of biomass that can be used effectively to produce biogas or a secondary product identified. The comparison between the average composition and properties inherent in biogas and natural gas was made.