Objective. The purpose of this study was to investigate safety and feasibility of some surgical approaches to the supradiaphragmatic inferior vena cava (IVC) and the right atrium through the diaphragm from the abdominal cavity. Materials and Methods. The material of the anatomical study included 35 fresh cadavers. Several options of surgical access to the supradiaphragmatic IVC were successively performed. Feasibility and risk level of each of the approaches were evaluated with the use of a special scale. Results. The isolation of the supradiaphragmatic IVC and cavoatrial junction was most easily performed via T-shaped or circular diaphragmotomy (grade “easy” was registered in 74.3% and 80% of patients, resp., compared to 31.4% for transverse diaphragmotomy and 40% for isolation of the IVC in the pericardial cavity). The risk analysis has demonstrated the highest safety level for T-shaped diaphragmotomy (grade “safe” was registered in 60% of cases). The intervention via transverse diaphragmotomy, circular diaphragmotomy, and IVC isolation in the pericardial cavity was graded as “risky” in 80%, 62.9%, and 82.9% of cases, respectively. Conclusions. In our opinion, T-shaped diaphragmotomy is the most safe and easy-to-perform access for mobilization of the supradiaphragmatic IVC through the abdominal cavity.
Objectives. To assess the outcomes of cavoatrial tumor thrombus removal using the liver transplantation technique for thrombectomy, a retrospective study was conducted. Materials and Methods. Five patients with atrial tumor thrombi who underwent piggy-back mobilization of the liver, surgical access to the right atrium from the abdominal cavity, and external manual repositioning of the thrombus apex below the diaphragm (milking maneuver) were included into the study. Extracorporeal circulation was used in none of the cases. The average length of the atrial component of the tumor was 20.0 ± 11.7 mm (10 to 35 mm), and the width was 14.8 ± 8.5 mm (10 to 30 mm). In this work, the features of patients and surgical interventions as well as perioperative complications and mortality were analyzed. Results. External manual repositioning of the tumor thrombus apex below the diaphragm was successfully performed in all patients. Tumor thrombi with the length of the atrial part up to 1.5 cm were removed through the extrapericardial approach. For evacuation of the thrombi with the large atrial part (3.0 cm or more), a transpericardial surgical approach was required. Specific complications associated with the access to the right atrium from the abdominal cavity (paresis of the right phrenic nerve, pneumothorax, and mediastinitis) were not detected in any case. The average clamping time of the supradiaphragmatic inferior vena cava (IVC) was 6.3 ± 4.6 min. The volume of intraoperative blood loss varied from 2500 to 5600 ml (an average of 3675 ± 1398.5 ml). Conclusion. Our work represents the initial experience in the liver transplantation technique for thrombectomy in distinct and well-selected patients with atrial tumor thrombi. The effectiveness of this approach needs further study. The video presentation of our research took place in March 2019 at the 34th Annual EAU Congress in Barcelona.
Objectives. To assess the outcomes of cavoatrial tumor thrombus removal using the liver transplantation technique for thrombectomy, a retrospective study was conducted. Materials and Methods. Five patients with atrial tumor thrombi who underwent piggyback mobilization of the liver, surgical access to the right atrium from the abdominal cavity, and external manual repositioning of the thrombus apex below the diaphragm (milking maneuver) were included into the study. Extracorporeal circulation was used in none of the cases. e average length of the atrial component of the tumor was 20.0 ± 11.7 mm (10 to 35 mm), and the width was 14.8 ± 8.5 mm (10 to 30 mm). In this work, the features of patients and surgical interventions as well as perioperative complications and mortality were analyzed. Results. External manual repositioning of the tumor thrombus apex below the diaphragm was successfully performed in all patients. Tumor thrombi with the length of the atrial part up to 1.5 cm were removed through the extrapericardial approach. For evacuation of the thrombi with the large atrial part (3.0 cm or more), a transpericardial surgical approach was required. Specific complications associated with the access to the right atrium from the abdominal cavity (paresis of the right phrenic nerve, pneumothorax, and mediastinitis) were not detected in any case. e average clamping time of the supradiaphragmatic inferior vena cava (IVC) was 6.3 ± 4.6 min. e volume of intraoperative blood loss varied from 2500 to 5600 ml (an average of 3675 ± 1398.5 ml). Conclusion. Our work represents the initial experience in the liver transplantation technique for thrombectomy in distinct and well-selected patients with atrial tumor thrombi. e effectiveness of this approach needs further study. e video presentation of our research took place in March 2019 at the 34th Annual EAU Congress in Barcelona.
Органозберігаюча хірургія пухлин нирок набуває все більшої популярності з метою збереження функції нирок та уникнення супутніх захворювань, пов'язаних з нирковою недостатністю. Вважаючи задовільні технічні, онкологічні та функціональні результати органозберігаючої хірургії місцеворозповсюджених пухлин нирки, її застосування щорічно збільшується на тлі удосконалення хірургічної техніки та накопичення досвіду хірургами. Технічна можливість виконання органозберігаючої хірургії, складність її виконання, можливі ускладнення та взагалі її доцільність залежать від значної кількості факторів. Застосування об'єктивних та відтворюваних методик запобігає суб'єктивності оцінки хірургічної ситуації та дає можливість стандартизувати тактику лікування. З цією метою застосовуються шкали нефрометрії, що дають урологу інформацію про складність майбутнього оперативного втручання за анатомо-топографічними характеристиками паренхімальних пухлин нирок та допомагають визначитися з типом операції.У статті представлений огляд сучасних систем нефрометрії RENAL, PADUA, C-index та «площа контактної поверхні». Ці нефрометричні системи є аналогічно ефективними для прогнозування ризику органозберігаючої хірургії, корелюють з крововтратою, тривалістю операції, часом ішемії нирки, кількістю ускладнень, тривалості перебування в лікарні, часу ішемії нирки та конверсією органозберігаючої хірургії у нефректомію під час операції.Застосування систем нефрометрії необхідно рекомендувати для визначення складності пухлини при плануванні оперативного втручання з приводу пухлин нирок, хоча міжнародні рекомендації щодо органозберігаючої хірургії пухлин нирок все ще засновані на клінічному розмірі пухлини.Ключові слова: пухлини нирки, органозберігаюча хірургія, нефрометричні системи.Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема запланована в межах наукового напрямку кафедральних досліджень «Удосконалення та розробка методів діагностики і хірургічного лікування захворювань і травм органів черевної порожнини та грудної клітки, судин верхніх та нижніх кінцівок з використанням мініінвазивних методик у пацієнтів на високий ризик розвитку післяопераційних ускладнень».Вступ. Технічна можливість виконання органозберігаючої хірургії (ОЗХ), складність її виконання, можливі ускладнення та взагалі її доцільність залежать від значної кількості факторів, як загальних, так і тих що відносяться до особливостей самої пухлини нирки. Застосування, об'єктивних та відтворюваних методик запобігає суб'єктивності оцінки хірургічної ситуації та дає можливість стандартизувати тактику лікування. З цією метою застосовуються шкали нефрометрії, що дають урологу інформацію про складність майбутнього оперативного втручання за анатомо-топографічними характеристиками паренхімальних пухлин нирок та допомагають визначитися з типом операції: радикальна нефректомія (РН) або ОЗХ. Системи нефрометрії корелюють з крововтратою, тривалістю операції, часом ішемії нирки, кількістю ускладнень та конверсією ОЗХ у нефректомію під час операції [1]. Системи нефрометрії базуються на методах віз...
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
customersupport@researchsolutions.com
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Copyright © 2025 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.