впервые проведено локальное (ионный микрозонд) исследование состава первичных расплавных включений в цирконе из азовского Zr-REE месторождения. среди них встречаются раскристаллизованные, доминирующие по количеству, и взорванные (растресканные) включения, образовавшиеся при воздействии на породу потоков со 2-флюида, характеризующегося высокими РТ-параметрами. относительно времени захвата кристаллом расплавные включения в цирконе можно разделить на две группы, отличающиеся по содержанию главных, редких и редкоземельных элементов: ранние включения кислого состава и поздние включения основного состава. ранние включения кислого состава, по сравнению с поздними, содержат значительно меньше fe, ca, REE, y, Zr, P, Th. минимальное содержание редких элементов установлено для ранних взорванных включений, потерявших герметичность под воздействием потоков высокотемпературных со 2-флюидов. состав этих включений соответствует калиевому полевому шпату с небольшой примесью альбита и фемического минерала. Поздние расплавные включения обогащены фтором, пересыщены REE, Zr, y и отражают процессы ликвации, приведшей к разделению сиенитового расплава на две несмешивающиеся жидкости-на богатую железом, несовместимыми элементами и фтором, и богатую кремнеземом. для обеих групп расплавных включений определены коэффициенты распределения Kd циркон/расплав для REE. Значения Kd для циркона из азовского месторождения значительно (в десятки и сотни раз) ниже, чем опубликованные данные для циркона из магматических кислых пород. выявлено, что на последних стадиях становления азовского месторождения, когда сиенитовый расплав пересыщается несовместимыми элементами (REE, Zr, y), циркон наследует состав REE расплава: формы спектров REE циркона и сингенетичного к нему стекла первичного включения идентичны, отличаясь лишь их содержанием.

У сієнітових масивах Українського щита з рідкіснометальною мінералізацію неодноразово відмічались зональні криста-ли, внутрішня зона яких складена бритолітом, а зовнішня аланітом (ортитом). Найбільше бритоліту, оконтуреного ала-нітом, у сієнітах Азовського штоку, що в Приазов'ї, де цей мінерал утворює промислові скупчення. Генезис таких утворень розглядався і як наслідок заміщення бритоліту постмагматичними флюїдами, і як продукт реакційної взаємодії бритоліту з навколишніми алюмосилікатами. Мета даної роботи -запропонувати інший можливий механізм формування зональних кристалів бритоліту в сієнітах Азовської інтрузії.Характерними особливостями бритоліту із сієнітів Азовського штоку є різноманітність виділень, мінливий хімічний склад, фазова та структурна неоднорідність. Фазова неоднорідність підкреслена великою кількістю різноманітних твер-дофазних включень, кристалічних і аморфних, серед яких багато оксидів феруму. Бритоліт повсюдно оконтурений облямі-вками аланіту, ширина яких на межі з амфіболом вдвічі ширша, ніж така на межі з лужним польовим шпатом. У рудній зоні до аланіту в облямівках долучається флюорит. У статті наведено ряд фактів, що свідчать про відсутність реакційної вза-ємодії між бритолітом і аланітом та наявність такої з вміщувальними алюмосилікатами. Привернуто увагу до умов крис-талізації бритоліту. Це один із ранніх мінералів сієнітів, що утворився в умовах високої температури (понад 1000°С) і тис-ку (500-200 МПа) на тлі сильної гетерогенізації розплаву, спричиненої лікваційними процесами. Передбачається, що брито-літ утворився з окремих крапель сольового розплаву силікатно-фторидно-фосфатного і силікатно-фосфатного складу, що відокремилися від алюмосилікатного розплаву. Збагачений на Fe розплав, що залишився в лікватах після кристалізації бритоліту, взаємодіяв з навколишнім алюмосилікатним розплавом з утворенням аланіту.Утворення зональних кристалів бритоліту з аланітовою облямівкою довкола уявляється закономірним наслідком лік-ваційної та кристалізаційної диференціацій магматичного розплаву в Азовській сієнітовій інтрузії.Ключові слова: бритоліт, аланіт, розплав, ліквація, кристалізація, Азовська інтрузія.Вступ. Зональні кристали, внутрішня зона яких складена бритолітом, а зовнішня аланітом (ортитом), трапляються майже в усіх сієнітових масивах Українсь-кого щита з рідкіснометальною мінералізацією, де відо-мі ці мінерали. Такі утворення описані в Октябрському й Яструбецькому масивах [5], відмічені у сієнітах Великої Виски на південній околиці Корсунь-Новомиргород-ського плутону. Однак найбільше їх у сієнітах Азовсько-го штоку в Приазов'ї, де концентрація бритоліту досягає промислового рівня. Саме наявність бритоліту як голо-вного концентратора рідкісноземельних елементів (REE) та Y робить Азовське Zr-REE родовище, розмі-щене у межах штоку, унікальним [1]. Не існує єдиної думки щодо генезису таких утворень. Вони розгляда-ються і як наслідок заміщення бритоліту аланітом, і як продукт реакційної взаємодії бритоліту з навколишніми алюмосилікатами [3,5, 9].Мета роботи -показати, що можливий інший...

No abstract

No abstract

МІНЕРАЛОГІя у НАцІОНАЛьНІЙ АКАДЕМІї НАуК уКРАїНИ (до 100-річчя НАН уКРАїНИ)статтю присвячено історії розвитку мінералогічних знань в україні з часу створення в 1918 р. української академії наук, найдетальніше за останні десять років. стисло висвітлено роль академіка в.І. вернадського у розвит ку мінералогії в україні. розглянуто основні досягнення вчених нан україни у різних галузях цієї фундаментальної дисципліни з циклу наук про Землю -регіональній, систематичній та генетичній мінералогії, кристалохімії та фізиці мінералів, мінералогічній кристалографії, біо-і наномінералогії, експериментальній, космічній та прикладній мінералогії, музейній справі тощо. акцентовано увагу на головних проблемах та окреслено по даль ші завдання мінералогії в україні. оцінено внесок українських вчених у розвиток світової мінералогічної науки.Ключові слова: в.І. вернадський, регіональна і генетична мінералогія, кристалохімія та фізика мінералів, мінералогічна кристалографія, біомінералогія, наномінералогія, експериментальна, космічна і прикладна мінералогія.