The aim: Organization of research work to substantiate and verify the potential development of emotional intelligence (EI) among student youth as a factor in preserving their mental health (MH) and adapting to crisis situations, in particular, those caused by military actions in Ukraine. Materials and methods: The experimental base was 54 student-teachers of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University (Ivano-Frankivsk, Ukraine). They were divided into a control group (34 people) and an experimental group (20 people), who participated in training according to the author’s program. The questionnaire “Self-assessment of adaptability and well-being in crisis conditions of martial law” became the main prognostic tool of the research work. It was developed on the basis of D. Lusin’s EI measurement technique, the MSCEIT test; the method of differential diagnosis of depressive states by V. Zung. Results: The research work consisted of two parts: theoretical (definition of terminology, conceptual concepts, hypotheses of research work; development of a structural model of EI) and experimental, which was implemented in three stages: ascertainment (determination of the initial level of EI of the participants of the experiment), formative (organization of training according to the author’s experimental program), control (determination of changes in the level of proficiency of EI students). The positive influence of the author’s program on the increase in the indicators of EG members’ possession by four components of EI (informational; adaptive behavior; self-control; empathy) at three levels is substantiated: high – an increase from 12.25% to 25%; average decrease from 43.75 to 47%; low – a decrease from 44% to 28.75%. The common, special, excellent results of our research work and experimental studies of other authors are shown. Conclusions: The conducted study generally confirmed the hypothesis that thanks to the training of EI (in particular, its four components: informational; adaptive behavior; self-control; empathy) can become an effective factor in preserving a person’s MH and adapting to crisis situations. The prognostic toolkit presented in the work, the procedure for formalizing the results of the experiment, and the methodology of the author’s training program for the formation of EI are extremely representative, understandable, and valid. Since the research is based on materials that are publicly available on the Internet, its results can be used and developed by either scientists or medical and social workers, practicing teaching. All life crises, including those caused by military events, mass casualties and large-scale destruction, get to the end sooner or later. Therefore, their experience should be carefully studied in order to effectively use the potential of EI in increasing human life resources.

No abstract

Стаття присвячена питанню професійної підготовки соціальних педагогів до інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами в середовищі навчального закладу. Аналіз літературних джерел і власні наукові розвідки дають можливість розглянути компоненти професійної готовності майбутнього соціального педагога до роботи за умов інтеграції дітей з особливостями психофізичного розвитку. З метою формування у студентів професійної компетентності у сфері розвитку, навчання і виховання дітей з особливими потребами авторами складено схему підготовки фахівця до роботи на основі аналізу навчального плану зі спеціальності «Соціальна робота» (освітня програма «Соціальна педагогіка»). Виокремлено нормативні та вибіркові дисципліни циклу природничо-наукової і професійно-практичної підготовки, що забезпечують опанування студентами системою знань щодо анатомо- фізіологічних особливостей дітей з порушеннями в розвитку; перспективних напрямів, сучасних технологій соціально- педагогічної роботи, методів корекційно-реабілітаційної роботи з дітьми, які мають особливості психофізичного розвитку; закономірностей міжособистісного спілкування тощо. Розглянуто емоційно-мотиваційний, когнітивний, діяльнісно-практичний критерії готовності майбутніх фахівців до інтеграції дітей з особливостями психофізичного розвитку в середовищі загальноосвітнього навчального закладу та їх змiстoвi характеристики.

No abstract

The main purpose of the article is to study the main qualities of the use of distance technologies in rural education in the context of COVID-19 in the context of the development of a system for assessing the quality of teaching. Distance and blended learning technologies have become familiar to the rural education system during the years of the coronavirus pandemic. The State Service for the quality of teaching in different countries has also adapted the tools for conducting institutional audits to the conditions of remote work or partially remote work. Adaptation requires the organization of rural educational activities so that institutions continue to work efficiently and effectively both in full-time and online learning. All components of the system of the educational process of rural education should also be changed, including finding new ways to assess the quality of teaching.