No abstract

The purpose of the article is to analyse the WIT enlightening mission in terms of posing the problem of the [1932][1933] Holodomor-genocide of the Ukrainian nation at the international level, informing the world public about the genocide by famine organized by the Soviet totalitarian regime, involving recognized political, public experts, and statesmen in the discussion about the tragedy of the world scale which is a crime against humanity and humankind, as well as the use of their applied conclusions in the educational process of educational institutions. Conclusion. It has been established that the active use of materials, conclusions, and recommendations of the WIT Conferences dedicated to the organized 1932-33Holodomor-genocide in the educational process contributes to the transformation of factual knowledge into theoretical one. Analysis of the forms and methods of informing the world public about the crime of the Soviet totalitarian regime, the 1932-33 Holodomor-genocide, the involvement of recognized political, public experts, and statesmen in the discussion about the tragedy of a global scale which is a crime against humanity and humankind contributes to the meaningful progress of the world community towards the recognition of the [1932][1933] Holodomor as a genocide. The materials of the specifi ed problem acquire applied value when they are used at public events dedicated to honouring the memory of the Holodomor victims. It is symbolic that WIT, having consultative status at the UN, where the Convention on the Prevention and Punishment of the Crime of Genocide was adopted on December 9, 1948, spreads truthful information about the Holodomor-genocide against the Ukrainian nation through its educational mission at the international level, promotes meaningful progress of the world community towards the recognition of the [1932][1933] Holodomor as a genocide organized by the Soviet totalitarian regime.The positions of the WIT public organization regarding the cardinal social, political, and economic problems of world development, which affect the dynamics of civilization, have been made public. Large-scale social and political phenomena are analysed, including the importance of recognition by the world community of the 1932-33 Holodomor as an act of genocide of the Ukrainian nation. The specifi ed topical problems are actively introduced into the enlightening process of educational institutions in the USA and Ukraine.

Стаття присвячена аналізу документів про життя, викладацьку, наукову, громадську діяльність вченого, гуманіста, дисидента, першого доктора історичних наук на Полтавщині, професора Антона Самійловича Череваня, які надійшли до Державного архіву Полтавської області від Полтавського Національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка та від професорки Ганни Капустян. Ці документи склали основу Особового Фонду професора Череваня у Державному архіві Полтавської області. Мета статті – проаналізувати тематику документів Особового фонду професора Череваня, які фундують одноіменний фонд у Державному архіві Полтавської області. Викликати інтерес до життєвого і творчого шляху професора Череваня, людини, громадянина, наукового діяча. В основу класифікації документів Особового фонду професора Череваня покладений тематичний принцип. Вагому частину документів Особового фонду професора Череваня складають відомості про його наукові дослідження, викладацьку діяльність. Документи Фонду розкривають  динаміку становлення Череваня як ученого, підготовку і захист ним дисертації «Нариси історії соціально-економічного і правового становища державних селян Уралу і Європейської Півночі Росії до реформи П.Д. Кисільова» (рос.) на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук. Джерельну базу докторської дисертації головним чином складали фонди державних архівів: Москви, Ленінграду, Архангельську, Петрозаводську, Вологди, Кірова, Пермі, Свердловська, Шадринська. Документи Фонду засвідчують участь професора Череваня у дослідженнях історії Полтавщини, зокрема у Проєкті «Історія міст і сіл України». Фонд містить цікаві і незвичайні документи для сьогодення – епістолярну спадщину, яку, з-поміж, інших поглинає мережева павутина інтернету – переписку з відомими ученими-істориками, основоположниками тематичних направлень радянської історичної науки. Меморіальну складову документів Фонду представляють документи про увічнення пам’яті професора Антона Череваня: збірники шести наукових Череванівських читань, започаткованих у 2006 році у Полтавському Національному педагогічному університеті ім. В.Г. Короленка до 100-літнього ювілею вченого. Відтоді історичний факультет педуніверситету періодично організовує Череванівські наукові читання.