No abstract

Розвинуто класифікацію проектів державно-приватного партнерства за низкою істотних та незалежних ознак. Такі проекти запропоновано класифікувати за наявними (форма, етап, на якому залучається приватний партнер, джерело фінансування, об'єкти, сфера реалізації, інноваційна спрямованість, механізм взаємодії державного та приватного партнерів, кількість залучених приватних партнерів, рівень завершеності, рівень державного управління, на якому реалізується проект, правовий механізм взаємодії державного і приватного партнерів) і новими (суб'єктний склад партнерів, рівень ризиковості) ознаками. Окрім того, усунуто проблему дискусійності під час виокремлення окремих видів проектів в межах існуючих класифікаційних ознак. За результатами виконаних досліджень запропоновано виокремлювати корпоративні та договірні проекти державно-приватного партнерства за формами; існуючі, створювані або придбані-за об'єктами; проекти, у яких приватний партнер залучається на етапі проектування об'єкта, його будівництва чи експлуатації-за етапом, на якому залучається приватний партнер; проекти, що фінансуються державним, приватним партнером чи для яких характерне змішане фінансування-за джерелом фінансування тощо.

No abstract

Львівський національний університет імені Івана Франка прОблеми рОзВиТку ВІДнОСин ДержаВи І приВаТнОгО бІзнеСу В українІ Та шляхи їх пОДОлання анотація. Стаття присвячена дослідженню основних проблем розвитку державно-приватного партнерства (далі-ДПП) в Україні. На сьогодні активізація державно-приватного партнерства в Україні є однією із головних завдань національних програм розвитку, що сприяє взаємодії держави та приватного бізнесу. Актуальність теми статті визначається об'єктивною необхідністю комплексного аналізу і теоретичного осмислення проблем, пов'язаних з інтенсифікацією розвитку інституту ДПП в Україні, а також обґрунтування методики активізації залучення приватного бізнесу до реалізації інвестиційних проектів масштабного характеру, які б сприяли інноваційному розвитку країни. У даній статті висвітлено сутність і значення державно-приватного партнерства, особливості співпраці бізнесу та держави. Визначено найголовніші проблеми,що стримують розвиток державно-приватного партнерства. Запропоновано основні шляхи для вдосконалення державно-приватного партнерства в Україні. ключові слова: державно-приватне партнерство, державний сектор, приватний бізнес, співпраця, інвестиції, механізми розвитку ДПП, суспільство, потреби, інтереси.

The article defines the preconditions for the efficient assessing the economic effectiveness of public-private partnerships in terms of investment and innovation activities (the need to identify the existing limitations of such assessment, which can help in achieving social, economic, informational, legal and other types of effects; the need to identify the genuine value added of a public-private partnership entity creation/improvement (it is about the utility for public and private partners and other stakeholders); the need to implement in the public-private partnership projects those options that will maximize the expected effects, taking into account regulatory constraints and the minimum cost of resources involved; the need to compare the expected and actual effects of the public-private partnership project). The risks of public-private partnership projects are identified and characterized, including those identified by the current regulatory framework (level of product demand, investment costs, operating expenses, operating income, financing conditions and discount rates, taxes and contributions, as well as currency courses and price dynamics). Methodological provisions on quantification of public-private partnership risks are presented. The main methods and approaches to assessing the cost-effectiveness of public-private partnership in terms of investment and innovation activities were displayed (classical financial methods, qualitative analysis tools, probabilistic methods, portfolio analysis, project approach, budgetary approach, qualitative, financial or combined models). Traditional financial techniques in the field of such economic efficiency estimation are considered (profitability index, payback period, internal and average rate of return, level of investments profitability, etc.). Listed are the so-called new practical guidelines aimed at assessing the cost-effectiveness of public-private partnerships in terms of investment and innovation activity, in particular: Total Cost of Ownership (TCO), C/SCSC (Cost/Schedule Control Systems Criteria – cost-time diagnosis), IT Scorecard (Modified Balanced Scorecard Application (taking into account known public-private partnerships projections of a balanced scorecard), Activity Based Costing (ABС - applying functional and value analysis), Applied Information Economics (AIE), Total Economic Impact (TEI), Total Value of Opportunities (TVO), Rapid Economic Justification (REJ). It is summarized that theory and practice have formed many methods and approaches to evaluate the economic efficiency of public-private partnership in the conditions of investment and innovation activity development. Each of them has its advantages and disadvantages, as well as clearly defined conditions of practical application. Two or more of these approaches should be used to make more substantive conclusions on the cost-effectiveness assessment.