На бджолиних сім’ях, уражених мішечкуватим розплодом, визначено протигнильцевий ефект безрозплідного періоду порівняно з обробленням сімей витяжками з евкаліпту (0,1%) і деревію (6%) та препаратами-аналогами: противірусним препаратом (лозевалем), пробіотиком (ентеронорміном) та антибіотиком (левоміцетином), використаними згідно з інструкціями. Установлено, що ні витяжки з деревію та евкаліпту, ні препарати-аналоги не мали лікувального ефекту за мішечкуватого розплоду. Ефективним заходом виявилося створення у хворих сім’ях безрозплідного періоду на термін виведення нових маток. Оскільки аналогічні дані ми отримали за аскосферозу, то цей технологічний прийом можна рекомендувати в разі більшості інфекційних захворювань розплоду у бджіл. Ключові слова: хворі бджолині сім’ї, мішечкуватий розплід, безрозплідний період, витяжки з евкаліпту і деревію, засоби-аналоги.

Досліджено вплив дворазового з інтервалом 7 днів згодовування з цукровим сиропом суспензії Chlorella vulgaris, вміст живих клітин 19–34 млн/мл у 10, 5 і 1% концентраціях та в 5%, інактивованій кип’ятінням, на тривалість життя бджіл, ізольованих в садки. Уповільнення відмирання бджіл у варіантах зі згодовуванням хлорели починалося з 17-ї доби (від 13,98 до 19,99% порівняно з контролем – згодовування сиропу без хлорели). Найменшою смертність була у варіантах із найнижчою з випробовуваних концентрацій (1%) та інактивованою (5%) кип’ятінням. Попередньо це пояснюється поповненням за рахунок згодовування хлорели дефіциту білка, який міг бути спричинений тривалим утриманням бджіл у садках на одноманітному безбілковому кормі. Ключові слова: бджоли, ізольовані в садки, суспензія живої та інактивованої хлорели, концентрація, цукровий сироп, згодовування, динаміка відмирання.

Temperature is one of the main abiotic factors affecting the development of causative agents of nosemosis in the bee's body. The aim of the research. To determine the influence of the winter and summer bee nest temperature (20–22 °C and 35–36 °C, respectively) on the duration of Nosema species development of winter bee generation isolated in hoarding cages, and to trace the life cycle of Nosema species of bees with natural infection and overwintering in natural conditions, from November to the beginning of bee brood rearing (February). Materials and methods. For this, 200 bees Apis mellifera sossimai, selected from bee colony in November, were infected by syrup feeding containing Nosema species (5×104 spores per bee). Half of the bees were kept at 35–36 °C and half at 20–22 °C. The stages of Nosema species development were monitored daily for 13 days in midgut smears, stained according to Romanovsky-Giemsa (magnification 900x). Furthermore, with a 15 days frequency, from November to mid-February, 30 bees were selected from 20 bee colonies overwintered in natural conditions, and monitored the stages of Nosema species development at natural infection. Result. It was found that the Nosema species development of winter bee generation artificially infected by Nosema species, was suspended at meronts and sporonts stages until the 13th day from the moment of infection, regardless of the temperature at which the bees were kept in the experiment. In bees selected from bee colonies naturally infected with Nosema species prevailed meronts I, II and in an insignificant amount sporonts, until the end of December, active sporulation took place from the middle of January to the beginning of February. Conclusion. That is, the duration of the life cycle development of Nosema species depends little on temperature but is closely related to the life span of summer and winter bee generation and determined by the biochemistry of their relationships, which allow the parasite to save the host as its habitat

Визначено привабливість для бджіл водної суспензії Chlorella vulgaris, вміст живих клітин 19–34 млн/мл в концентраціях 10, 20, 50 і 100% порівняно з розчином солі 0,1%, меду 1% та чистої води (контроль). Установлено, що бджоли випили води з хлорелою 124–340%, порівняно з контролем (100%). Найбільш приваблива хлорела в 50% концентрації (255–340%) порівняно з чистою водою і розчином меду (148–160%). У цей період у бджіл найбільша потреба в розчині солі (500–650%). З початком масового цвітіння рослин бджоли почали використовувати природні джерела пилку й нектару і хлорелу вживали у кількості, що відповідає чистій воді. Отже, хлорелу доцільно згодовувати навесні та влітку в умовах дефіциту білкового корму. Ключові слова: хлорела, суспензія, концентрація, розчин солі і меду, чиста вода з водопровідної мережі, привабливість для бджіл, споювання через напувалки.

Визначено вплив на відмирання бджіл згодовування цукрового сиропу, приготованого на артезіанській воді з розчиненим в ній меланіном, порівняно зі згодовуванням сиропу, приготованого на воді з водомережі без меланіну. Використано артезіанську воду, збагачену водорозчинним меланіном рослинного походження у кількості 0,1 мкг на 1 л води. Установлено, що за згодовування сиропу, приготованого на артезіанській воді з меланіном, уповільнюється природне відмирання бджіл (від 2,8 до 50,5%) порівняно зі згодовуванням сиропу, приготованого на воді з водомережі без меланіну. Оскільки меланін має антидегенеративну, антиоксидантну, імунопротекторну, сорбентну дію в організмі людей і тварин, то припускається, що його згодовування може позитивно вплинути на бджіл у стресових ситуаціях, зокрема в разі отруєння пестицидами. Ключові слова: бджоли, водорозчинний меланін, цукровий сироп, згодовування, відмирання.