The object of research is the processes of development of modern management theories. One of the next problematic aspects is the identification of the peculiarities of the development of modern management theory in the period of digitalization and pandemic, which means a significant impact on the economy. In the process of work general scientific methods were used: induction and deduction, analysis and synthesis, comparison, systematization. The analysis of scientific approaches to the definition of management is carried out; the main essential features of modern enterprises and management theories, respectively, are determined. It is determined that the theory of management at the present level undergoes significant transformations. In modern theories more and more attention is paid to: the intangible component and the peculiarities of its management; there is an active transition to digital technologies and digitalization of business; there is a need to use new management methods; organizational structures and corporate cultures are changing. This in turn contributes to the purposeful formation and development of such institutions within the organization as: – trust and creative atmosphere of productive group work; – development of organizational ties within the organization and outside it; – development of innovative ability of the company’s staff; – use of experience of other organizations. Based on the analysis, the following features of modern management theories are identified: – in modern theories more and more attention is paid to the intangible component and the peculiarities of its management; – active transition to digital technologies and digitalization of business; – change in the subject of work in most employees, in particular, the transition to advanced information and communication technologies; – the need to use new management methods; – transformation of organizational structures and corporate cultures. This provides the possibility of effective modern management by planning the activities of the firm in the short, medium and long term, as well as obtaining the maximum possible profit with minimal costs in a rapidly changing environment.

This paper presents an in-depth analysis of the essence of economic system development, giving the understanding of the difference between the categories of social and human capital. The authors of the paper describe the composition of the structure of social capital by using the method of analysis of hierarchies basing on the example of JSC «Kyivmedpreparat» and assessing the impact of elements of social capital in the context of export activities of the enterprise. The application of this methodology provides an opportunity to ensure the effective use of social capital as a resource and an endogenous innovative source of export activities of the enterprise, and increase the level of competitiveness of the enterprise in foreign markets. The developed methodological recommendations will be useful to experts in estimating the cost of export activities and forming a strategy for enterprise development.

Мета. Метою статті є поглиблення теоретико-методологічних положень економічної науки шляхом обґрунтування доцільності подолання тенденції «штучної підміни» базових понять інституціональної теорії у вітчизняному науковому просторі через понятійне розмежування «інституцій» та «інститутів» на основі критеріально-етимологічної ідентифікації їх ключових особливостей. Методологія / методика / підхід. Дослідження базується на діалектичному методі пізнання та системно-структурному підході до вивчення інституціонального середовища взагалі та інституту аграрного підприємництва зокрема. Для досягнення поставленої мети в роботі використано методи: метод наукового узагальнення та порівняння – для визначення сутності категорій «інституція» та «інститут»; прийоми індукції, структурного аналізу та синтезу – для визначення діалектики взаємозв’язку між інституціями, інститутами, організаціями, органами, нормами, законами, звичаями тощо; асоціативний метод – для виявлення співвідношення між складовими елементами інституціонального середовища в контексті загального та часткового; дедуктивний метод – для визначення змісту суспільних інститутів; абстрактно-логічний метод і систематизація – для критеріально-етимологічної ідентифікації ключових особливостей інституцій та інститутів. Результати. Обґрунтовано актуальність використання чіткого понятійно-категорійного апарату при проведенні інституціональних досліджень з метою подолання методологічних протиріч та несумісності теоретичних висновків у науковій і політичній лексиці. Досліджено наукові підходи до трактування, а також проаналізовано спроби понятійного розмежування категорій «інституція» та «інститут» вітчизняними та зарубіжними науковцями. Визначено діалектику взаємозв’язку між інституціями та інститутами через опосередкування організацій, органів та норм, правил, звичок, традицій, законів тощо. Установлено, що інституції є джерелом творення норм і правил, а інститути – засобом їх закріплення та поширення. Розглянуто зміст суспільних інститутів, таких як держава, армія, підприємство, сім’я тощо. Виділено характерні ознаки інституцій та інститутів. Охарактеризовано структуру інституту аграрного підприємництва в Україні. Проаналізовано сучасні тенденції змін інституційних механізмів взаємовідносин між суб’єктами аграрної сфери, що зумовлені законодавчими нововведеннями. Визначено перспективи дальших наукових досліджень у напрямі удосконалення структури інституціонального середовища в аграрній та інших сферах. Оригінальність / наукова новизна. Удосконалено понятійний апарат інституціональної теорії, що полягає в розмежуванні понять «інституція» та «інститут» за критеріально-етимологічною ідентифікацією їх ключових особливостей, а саме: функціональності, всезагальності, суспільної необхідності, морального авторитету (спонукальної сили), психологічності, екстернальності, організуючого впливу на соціальне життя (для інституції) та історичності, структурності, структурованості, об’єктивності, примусовості, ієрархічності, організаційності, правової закріпленості / легітимності (для інституту). Практична цінність / значущість. Результати проведеного дослідження є підґрунтям для дальшого розвитку інституціональної теорії на теренах вітчизняного наукового простору, оскільки дозволяють подолати тенденцію «штучної підміни» понять при трактуванні її базових категорій. Своєю чергою, впровадження диференційованого вживання термінів і розуміння сутності й діалектики взаємозв’язку між інституціями та інститутами є поштовхом до удосконалення інституціональної структури національного господарства з метою підвищення добробуту усіх його учасників і суспільства загалом.

The article considers structure of the consumer basket for one child, one workable and one incapable person. As a result, we figured that some products in the consumer basket are completely absent. For example, it does not include baby food, namely mixtures for newborns, which for reasons beyond their control a simply essential for nutrition. Features of consumer basket formation were analyzed. It was concluded that from 2000 to 2015 government did not review consumer basket at all, thus it did not make any changes in it. Keeping in mind that according to the law at that time, such procedure had to be done every five years. It is determined that most of their income Ukrainians spend on food, resulting in an average of 65%, although as reported by experts, only a third of income is supposed to be allocated for food. A comparison of consumer baskets in Ukraine and other countries. As a result of this comparison, we came to the conclusion that in Ukrainian consumer basket there are no such expenses as Internet, computer equipment, fuel and car repair, without which it is difficult to imagine life of a modern person. The elasticity of demand for consumer goods is calculated. As a result of these calculations, we came to the conclusion that most goods in it are inelastic demand, meaning the magnitude of demand changes by a smaller percentage than the price. We also assessed how changes in income affect the consumption of major food groups (meat, milk, fish, fruits, vegetables). We concluded that the lowest level of elasticity is wheat bread (0.073), potatoes (0.074) and buckwheat (0.09). Also there are products in the consumer basket with single elasticity. Meaning, with an increase in household income by 1%, their consumption will increase by the same amount. Dried fruits and dairy products can be considered as goods that have a single elasticity. There are also products that are in elastic demand, they include some cereals, tea, coffee and spices. Despite the increase in the minimum wage over the past five years, increase in prices for goods and services has had a negative effect. Given the current situation in our country and in the world, caused by the global Covid-19 pandemic, consumer basket should include products such as masks, antiseptics and gloves, because at the moment each of us spends a significant part of the budget on them.

The article is about determination of specificity of COVID-19 impact on labor market. Data of international organizations of labors was analyzed, remarkable issues were reported which Ukrainian labor market faced with. As well as dynamics of the main Ukrainians consumer sentiment were analyzed. Concluded that after the overcoming crisis, cause by Covid-19, on labor market, there will be a requirement to get additional labor and to expand the job opportunities. Along with this, decided that workers, that have skills in working with artificial intelligence, cloud calculations, cybersecurity, virtual reality, etc are in demand. The influence of pandemic caused batch of following changes on the domestic level: a real shortage of workplaces in Ukraine, a raise of unemployment; a decline of foreign workers; a downfall in population’s income. Most of workers are interested in having a more flexible work schedule, an increased amount of vacation, as well as getting mental support after isolation and limitations on social contact, receiving a compensation in money equivalent to pay utility bills, which are connected to work from home, - which are all causes of a fast switching to distance format of work. Fast development of e-commerce, shifting of doing online business and usage of different Internet platforms were determined. It was also noticed, that COVID-19 pandemic had a significant negative effect on the majority of business structures and the functioning of the labor market. It led to decrease in people’s income and growth in the shadow employment sector and hidden unemployment. In future, digitalization processes and application of modern technologies will become the vectors of the labor market development. Further anti-crisis actions have to be aimed at developing new methods to fight pandemic and support business. Government police should not be limited with social support for the poor. It should be aimed at stimulating the development of business structures and the country in general.