Dividend policy, as part of corporate governance, is largely dependent on the institutional environment in which companies operate. The study aims to determine factors affecting dividend policy in the conditions of the Ukrainian underdeveloped stock market, legal insecurity of minority shareholders, high cost and concentration of capital. For this purpose, hypotheses about the impact of a company’s financial state, size, business risk, and ownership structure on dividend payments were tested using a sample of 58 Ukrainian non-financial public joint-stock companies and applying Interactive tree classification techniques (C&RT). The resulting classification model for predicting dividend decisions correctly classifies 92.86% of companies that paid dividends and 93.3% of companies that did not. The findings, based on the classification tree and importance scale, prove the hypothesis that companies in which individuals and institutional investors have a controlling interest are more likely to pay dividends than other non-state companies. The financial indicators accurately classify only those firms that do not pay dividends, and business risk does not affect classification accuracy at all. The paper substantiates the ways of using the study findings for economic regulation, protection of minority shareholders’ rights, and proliferation of modern corporate governance practices.

The ambitious goals of environmental sustainability stated in international agreements and national programs require developing strategies to achieve them. At the same time, there is a lack of empirical evidence on the environmental performance factors, which can be purposefully changed to achieve an effective result in the short and medium-term. The paper aims to find the institutional factors of national environmental performance, including financial ones, which might be effectively used as environmental sustainability management tools. For this, the relationships between the Environmental Performance Index (EPI), as the dependent variable, and the indicators of control of corruption, the effectiveness of an anti-monopoly policy, financial opportunities, undue influence, corporate culture, innovation output, GDP, and income growth among the poorest population, using a sample of 81 countries, and the technique for constructing nonlinear regression models based on the normalizing transformations for non-Gaussian data were studied.The study findings show that environmental performance can be predicted with sufficient accuracy by a linear model of its dependence on corruption control, minority shareholders protection, judicial independence, favoritism in decisions of government officials, tax incentives, ease of access to loans, and innovation output. Adding GDP per capita to the explanatory variables of the EPI model does not significantly affect the result accuracy but changes the model shape from linear to nonlinear. The paper substantiates ways to apply results for institutional reforms and sustainability management, such as inflation targeting, public credit guarantee schemes, performance-based loans, etc.

Анотація. У статті досліджено проблеми, пов'язані з формуванням фінансів сталого розвитку. Доведено, що корпоративний сталий розвиток можливий лише в умовах функціонування фінансових механізмів його забезпечення. Фінансові механізми корпоративного розвитку в Україні, як і на більшості ринків, що розвиваються, не здатні забезпечити його баланс в економічному, соціальному та екологічному вимірах. Для вирішення цієї проблеми запропоновано концепцію формування і функціонування системи фінансових механізмів корпоративного сталого розвитку, структуровану як за видами механізмів (бюджетний, податковий, інвестиційний, кредитний та страховий), так і за взаємодіючими суб'єктами їх формування та застосування. Обґрунтовано, що реформування окремого фінансового механізму не може бути ефективним, якщо воно не викликає ланцюжкової реакції взаємодіючих суб'єктів фінансової системи. Взаємозв'язки фінансових механізмів не формуються безпосередньо під впливом методів, важелів та інструментів одного механізму на інший, а опосередковуються реакцією інституціонального середовища. Визначено передумови та основні етапи реалізації концепції, принципи, структуру, функції, генезис, методи формування та спосіб функціонування системи фінансових механізмів. Реалізація концепції забезпечить мультиплікативність ефектів функціонування кожного механізму та сформує особливу властивість їх системного об'єднання в загальне структурно-функціональне ціле-створювати умови, за яких корпоративний розвиток, збалансований в економічному, екологічному та соціальному вимірах, стає оптимальним способом досягнення стратегічних фінансових цілей підприємств. Окреслено перспективи подальших розробок, що пов'язані з трансформацією фінансових механізмів корпоративного розвитку. Ключові слова: фінансовий механізм; корпоративний сталий розвиток; корпоративна стійкість; фінанси сталого розвитку; корпоративні соціальні та екологічні стандарти; стейкхолдери.

Анотація. У статті розглянуто проблеми, пов'язані з розробкою стратегії забезпечення корпоративної стійкості. Така стратегія передбачає орієнтацію організації на оптимальну траєкторію руху фінансових показників за динамічного балансу економічних, екологічних і соціальних результатів. Стратегічне бачення корпоративної стійкості залежить від ступеня зрілості фінансових механізмів сталого розвитку. Досліджено зміст взаємопов'язаних фінансових завдань, вирішення яких необхідне для розробки стратегії забезпечення корпоративної стійкості. Доведено необхідність ідентифікації та оцінки ризиків, пов'язаних із формуванням фінансових механізмів сталого розвитку. Визначено взаємозв'язок між структурою капіталу, фінансовою ресурсною та корпоративною стійкістю. Запропоновано методику визначення балансу корпоративного розвитку в економічному, екологічному й соціальному вимірах та оптимальної стратегії корпоративної стійкості на основі максимізації вартості бізнесу в умовах невизначеності. Сформульовано рекомендації щодо застосування збалансованої системи показників сталого розвитку в процесі декомпозиції стратегічних цілей. Ключові слова: сталий розвиток; фінансові механізми; корпоративна стійкість; фінансова ресурсна стійкість; система збалансованих показників; фінансові ризики.