Мета даної роботи-визначення ґрунт перетворюючої ролі опаду липи дрібнолистої у лісовому насадженні на темно-каштановому ґрунті. Матеріали і методи дослідження. Об'єктом нашого дослідження ми обрали темно-каштановий ґрунт. Для проведення порівняльного аналізу показники властивостей ґрунту визначали у лісових насадженнях липи дрібнолистої та у різнотравнотипчаково-ковиловому степу у період з 2014 по 2018 роки на території Агробіостанції-ботанічний сад ХДУ, де були закладені дві пробні площі. Зразки ґрунту відбиралися у шарі 0-50 см. Опад та залишки степової рослинності з початку експерименту восени не вилучалися. Усі лабораторні дослідження виконувалися відповідно до стандартних загальноприйнятих методик. Результати дослідження. Під час виконання роботи нами встановлено, що у темно-каштановому ґрунті з насадженнями середньовікових дерев липи дрібнолистої вміст гумусу збільшився на 0,13 %; сформувалося стійке лужне середовище, гранулометричний (механічний) склад за умістом фізичної глини змінився з легкого на важкий. На темно-каштановому ґрунті з різнотравнотипчаково-ковиловою степовою рослинністю, вміст гумусу збільшився у 1,1 рази, що складає 0,10 %; сформувалося слабокисле середовище, гранулометричний (механічний) склад за вмістом фізичної глини змінився з легкого на середній. Висновки. Під впливом опаду липи дрібнолистої темно-каштановий ґрунт помітно покращує свої природні властивості, але, при цьому істотно перетвориться середовище існування для рослин, які пристосовані до інших умов. Степова рослинність створює слабокисле середовище, відповідно, гумус і кальцій накопичуються повільно, а магнійінтенсивно. Темно-каштановий ґрунт має високу ємність поглинання і, певною мірою і до певної межі, виступає у якості природного очищувача біогеоценозу, що потрібно враховувати при формуванні міських екосистем. Підвищення якості темно-каштанового ґрунту за допомогою біологічних засобів рекомендовано здійснювати не тільки шляхом інтенсифікації обміну речовин у системі «ліс-ґрунт», а й шляхом посилення процесів акумуляції, тобто збільшення загальної ємності поглинання лісового біогеоценозу Ключові слова: темно-каштановий ґрунт, липа дрібнолиста, вміст гумусу, гранулометричний склад, рН

No abstract

Досліджено вплив застосування добрив на показники якості ґрунту. У результаті експерименту (2005–2009 рр.) встановлено, що при внесенні хімічних речовин у ґрунт урожайність сільськогосподарських культур збільшується. Рухомі форми мікроелементів накопичуються; показники, що зумов люють обмінні процеси у ґрунті, зменшуються. Спостерігаються тенденції до окислення та токсичності орного шару земельної ділянки. Оцінено якість земельної ділянки за 100-бальною шкалою з урахуванням поправкового коефіцієнта на показник рН сольовий для Лісостепу – 0,96. За результатами якість знижена на 9,3 %.

На території степової зони України з допомогою GPS навігатора та нівеліра встановлено координати вершин, конфігурацію меж, висоту, довжину, ширину 400 ярів, балок і байраків. Визначено вміст заліза у шарі 0–50 см. Отримані дані імпортовано у QuantumGis і нанесено на карту розораності земель України. Осередки скупчення досліджуваних об’єктів виявлено у центральній та східній частинах Степу. Аналіз причин показав комплексну дію чинників. За рік спостережень виявлено, що площа кожного яру зросла у середньому на 5 м², висота – на 7 см, довжина – на 24 см, ширина – на 21 см, концентрація Fe знизилась на 20 мг/кг. Основні причини – значні опади та нестійкий трав’яний покрив. Площа балок зросла на 1 м², висота – на 4 см, довжина – на 14 см, ширина – на 9 см, концентрація Fe залишилась без змін. Унаслідок того, що деревні рослини стримують розвиток ерозійних процесів і збагачують ґрунти мікроелементами, у байраків спостерігається зменшення висоти на 1 см та зростання концентрації Fe на 24 мг/кг, значення інших показників не змінились. У середовищі QuantumGis створено електронні карти щільності та поширеності ярів, балок і байраків у степовій зоні України. За їх допомогою визначено залежність між досліджуваними процесами та природними умовами, межові кути повороту, площу яружно-балкової ерозії. Створено проект бази даних щодо вмісту мікроелементів та особливостей їх міграції за байрачним профілем із метою подальшого застосування у процесі розроблення необхідних заходів боротьби з ерозією.

No abstract