Український науково-дослідний інститут лісового господарства агролісомеліорації імені Г. М. Висоцького Чисті соснові насадження, що створені на землях, які перебували у сільськогосподарському користуванні, як правило, уражуються кореневими гнилями, збудником яких є гриб класу базидіоміцети-коренева губка (Heterobasidion annosum (Fr.) Bref). Радикальних методів боротьби з хворобою, незважаючи на більш ніж 200-річний період досліджень у різних країнах світу, немає до цього часу. Тому альтернативним напрямом розв'язання цієї проблеми є селекція сосни на стійкість до хвороби. Метою дослідження було вивчення біометричних характеристик репродуктивного та садивного матеріалу дерев сосни звичайної з різною стійкістю до кореневої губки. Дослідження проводили в чистому 60-річному сосновому насадженні, ураженому кореневою губкою, в умовах Харківської області. Результати дослідження біометричних показників репродуктивних органів дерев сосни звичайної з різною стійкістю до кореневої губки свідчать, що дерева з підвищеною резистентністю характеризуються більшою середньою масою шишки, порівняно із ураженими і неураженими хворобою деревами, та близькою до неуражених дерев масою 1000 шт. насіння. Біометричні характеристики однорічних сіянців сосни, вирощених у теплиці з насіння «хворих», «здорових» і «стійких» дерев, засвідчили, що характерною ознакою однорічного потомства стійких дерев в осередках кореневої губки є суттєво довша коренева система сіянців, що, вірогідно, і є основним критерієм стійкості сосни до хвороби. На нашу думку, при створенні насаджень, стійких до кореневої губки, потрібно використовувати 20-30 % садивного матеріалу, вирощеного з насіння дерев підвищеної резистентності. В подальшому, з метою вирощування стійких до кореневої губки соснових насаджень, відбірні сіянці з потомства стійких дерев рекомендовано використовувати при створенні соснових насаджень на староорних землях, для заліснення зрубів уражених кореневою губкою насаджень і прогалин в осередках всихання.
