Aim. Study of iodine supply in different segments of the population throughout Ukraine, establishment of the morbidity level caused by iodine deficiency, analysis of preventive measures and their effectiveness and development of adequate ways of mass, group and individual prophylaxis of iodine deficiency in the body, which will reduce morbidity in areas of endemic iodine deficiency. The article considers the most important results of long-term epidemiological studies of iodine supply in different categories of the population of almost all regions of Ukraine. Significant volume of work was performed with the support of the Ministry of Healthcare of Ukraine, UNICEF Ukrainian office, and the CDC in Atlanta (USA), which for more than 19 years has provided external quality control of the study of iodine status of the population of Ukraine. The data on iodine content in food and biological fluids of the population affected by the Chernobyl accident are given and the dependence of the irradiation dose of the thyroid on the body supply with stable iodine and on the optimization of the latter after the adoption of the State Programme for Iodine Deficiency Prevention for 2002–2005 is shown. The effectiveness of mass iodine prophylaxis by using universally iodized table salt is emphasized. The article presents data on suggested and implemented ways of mass, group and individual iodine prophylaxis, studies of their effectiveness and shows the positive dynamics of changes in providing the population with dietary iodine. The need for constant consumption of food products with sufficient iodine content, including iodized salt, is proven. Significant changes in the prevalence and incidence of thyroid pathology, socio-ecological and medical benefits of prevention of iodine-dependent disorders are described. The article was prepared as a scientific information material for family doctors, endocrinologists, obstetricians and gynaecologists, hygienists, the public, the Ministry of Healthcare of Ukraine in connection with the need for a legislative solution to the prevention of iodine-dependent disorders in Ukraine. Materials and Methods. To study the problem and assess the state of iodine deficiency in Ukraine the criteria recommended by the WHO and the United Nations Children’s Fund (UNICEF) were applied for the first time, a method for determining the iodine content in the body was developed and implemented, which allowed to join the international “Equip” system of iodine supply control in the world and in Ukraine. This made it possible to move from indirect to direct methods of determining the intake of iodine in the body. Conclusions. A detailed study of iodine supply in different segments of the population of Ukraine proved the negative effects of iodine deficiency on health; in particular, it was found that the overall decrease in productivity of the generation of children in iodine deficiency populations is 5%. Measures to eliminate iodine-dependent disorder among the population of Ukraine have been developed and implemented. The development and production of iodized food salt, adequate to the needs of the population, has been carried out. The result of these measures, developed and implemented to eliminate iodine-dependent disorders and to improve the nation’s intelligence, is, according to the official data, the improvement of iodine supply of the population, significant reduction in the number of thyroid disorders, especially among those affected with 131I, which, even just because of this indicator, has significant social-economic effect. Key Words: Chernobyl accident, iodine deficiency, iodized salt, population, prevention, regions.

Вступ. Дана робота присвячена проблемі аліментарних дефіцитів на тлі порушення харчування населення різних вікових груп та різної інтенсивності праці на прикладі засвоєння мікроелементу йоду. Мета. Узагальнення відомостей про властивості есенціальних мінеральних речовин, зокрема, йоду, їх добове споживання населенням різних вікових груп та різної інтенсивності праці. Матеріали та методи. Бібліографічний – проведено теоретичний аналіз та здійснено узагальнення даних літератури, проаналізовано фактичний вміст йоду та інших макро- і мікроелементів у раціонах харчування різних вікових груп населення (дорослого працездатного, дитячого) та різної інтенсивності праці. При дослідженні використано анкетно-опитувальний, математичний та статистичний методи. Результати та їх обговорення. Якість споживаної їжі та калорійність раціону впливають на фізичне і психічне здоров’я людини, зокрема окремі речовини регулюють перебіг біохімічних, а також більшість адаптивних реакцій, зокрема, аліментарний йод, як найважливіший мікроелемент, входить до складу ряду гормонів. Детально вивчений кореляційний зв’язок між аліментарним йодом та джерелами його надходження з добовим раціоном харчування чоловіків і жінок, залежно від інтенсивності праці. Висновки. Таким чином, для прогнозування впливу продуктового набору раціону на розвиток аліментарних та аліментарно-залежних захворювань, необхідно вивчити кореляційну залежність комплексної дії всіх інгредієнтів їжі та вивчити значення коефіцієнту кореляції Пірсона, що сприятиме розробці профілактичних заходів. Контроль добового споживання та корекція рівнів макроелементів та інших ессенціальних мінеральних речовин (зокрема, йоду) є невід’ємними складовими впродовж всього життя людини, і вкрай необхідними у населення різних вікових груп, яке мешкає на територіях, радіоактивно забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС, особливо у осіб з віковими змінами нирок.

Abstract. Aim. Proteins as well as other food ingredients form tissues, they are involved in the growth, development and recovery of organs and systems of living organisms, are a component of enzymes and hormones. Materials and Methods. The main sources of proteins for the human body and their functional significance are presented in the article. The focus is on the actual consumption of protein by children living in settlements affected by the Chernobyl accident. It is shown that children’s diets did not contain enough meat and meat products, fish and fish products, eggs, milk and dairy products, butter, sour cream and hard cheeses. The definition of an ideal protein is given. It is shown that the quality of proteins is determined by the set of amino acids of which they consist and their total number, as well as the sequence of connection of the latter with each other. Conclusions. The content of essential amino acids according to children’s diets is analyzed and their significance is described. The need to take measures to ensure protein intake within physiological needs, which will contribute to the prevention of nutritional deficiency and nutritional deficiency related diseases, was emphasized. Key Words: Chernobyl accident, infantile atrophy, hypothalamus, sources of receipt, ideal protein, kwashiorkor, population, indispensable amino acids, oligopeptides, nutrients, recommended daily intake, polypeptides, food, receptor imprinting, protein consumption, physiological significance, center of hunger.

Резюме. Здоров’я людини залежить від якості та збалансованості раціону. Інгредієнти їжі формують тканини, входять до складу ензимів, гормонів, беруть участь у процесах утворення енергії, росту та відновлення органів і систем живого організму. Обсяг інформації про харчування потребує даних про біохімічні властивості, ступінь небезпеки чи користі їжі. Мета. Обґрунтувати принципи встановлення фізіологічних потреб в енергетичних субстратах харчових речовин. Методи. Аналіз наукової літератури, диференційного підходу, методи математичної статистики. Результати. Розроблено етапи та принципи обґрунтування величин потреб у харчових речовинах та енергії; проведено розрахунки та встановлено величини потреб у нутрієнтах з урахуванням віку, статті та фізичного навантаження. Під час обґрунтування норм фізіологічних потреб має бути застосовано диференційний підхід до визначення величин вживання харчових речовин та енергії за принципами: примата гігієнічного показника, розподіл та диференціація біологічних відповідей і допустимої величини інгредієнта, врахування несприятливих впливів на забезпечення організму харчовими речовинами, залежність ефекту від величини вживаного інгредієнта і часу дії, лабораторні дослідження, агравація, а також відносна достатність. Ключові слова: харчування, фізіологічна норма, нутрієнти, рекомендоване добове споживання, населення.

Вступ. Дана робота присвячена проблемі порушення харчування населення різних вікових груп, яке мешкає на територіях, радіоактивно забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС, зокрема недостатньому вмісту кальцію та фосфору.Мета. Узагальнення відомостей про властивості мінеральних речовин, зокрема, кальцію та фосфору, їх добове споживання населенням різних вікових груп, яке мешкає на територіях, радіоактивно забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС.Матеріали та методи. Бібліографічний – проведено теоретичний аналіз та здійснено узагальнення даних літератури, проаналізовано фактичний вміст макроелементів у раціонах харчування різних вікових груп населення (дорослого працездатного,дитячого, вагітних жінок) із різних населених пунктів Іванківського району Київської області, яке мешкає на територіях, радіоактивно забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС впродовж 2004–2018 рр. При дослідженні використано анкетно-опитувальний, математичний та статистичний методи.Результати та їх обговорення. Встановлено, що фактичне надходження з раціоном харчування фосфору у вагітних жінок становило фосфору – 76%. Щодо інших вікових груп дорослого населення, то надходження з раціоном харчування фосфору у чоловіків було вищим за фізіологічні потреби на 15%, а у жінок було у межах фізіологічних норм. Вміст фосфору в харчуванні дітей, які мешкають в екологічно небезпечних регіонах України, задовольняв фізіологічні потреби. Втрачає організм людини фосфор переважно із сечею (60-65% від величини, що надійшла із їжею).Знижується вміст фосфору в організмі хворих, які тривалий період вживали антацидні препарати, а також пацієнти, які мають проблеми з нирками, страждають на алкоголізм, вживають низькокалорійну їжу та мають хронічні хвороби. Всмоктування кальцію в організмі людини визначається іонізацією останнього і залежить від вмісту у продуктах харчування вітамінів А, С, D і F, а також магнію, фосфору і білку.Багато продуктів з високим вмістом кальцію одночасно багаті на вітамін D. У зв’язку із зазначеним, лише 20-30% від вжитого кальцію засвоюється. Через його низьку біодоступність важко задовольнити фізіологічні потреби організму в цьому есенці-альному елементі.Висновки. Контроль добового споживання та корекція рівня кальцію і фосфору є невід’ємними складовими впродовж всього життя людини, і вкрай необхідними у населення різних вікових груп, яке мешкає на територіях, радіоактивно забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС, особливо у осіб з віковими змінами нирок.