Український науково-дослідний інститут промислової медицини, м. Кривий Ріг Вступ. Кількість учителів в Україні становить близько 586,6 тис. Основою діяльності вчителя є постійна необхідність багато говорити, читати в голос, навіть співати, що зумовлює професійну патологію голосового апарату. За даними статистики відмічається ріст захворюваності голосового апарату в учителів з 30-40 % у 60-ті роки XX сторіччя до 55-60 % на початку XXI століття. Мета дослідження-оцінити гігієнічні умови праці вчителів загальноосвітніх навчальних закладів. Матеріали та методи дослідження. Гігієнічне дослідження умов праці за показниками важкості та напруженості праці, мікроклімату, шуму, пилу та хімічних речовин, мікробіологічними показниками та тривалістю голосового навантаження було проведено на робочих місцях вчителів загальноосвітніх навчальних закладів м. Кривого Рогу за стандартними методиками, метрологічно повіреними приладами та обладнанням. Оцінку показників виконано згідно з наказом від 8 квітня 2014 року № 248 ДСНтаП «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процес». Результати. Праця вчителя за показниками важкості відноситься до 2 класу допустимого. За показниками напруженості праця вчителя відноситься до 3 ступеня 3 класу шкідливого. Тривалість голосового навантаження протягом одного тижня значно коливається залежно від гучності та тембру голосу, рівня шуму на уроці, дисципліни, що викладається, статі та темпераменту викладача, обсягу матеріалу, що викладається, тематичного спрямування уроку та становить від (6,49 ± 0,06) на уроці хімії до (10,93 ± 1,20) на уроках алгебри, геометрії та в середньому становить (9,49 ± 1,63) год, що згідно з ДСНтаП відноситься до 1 класу оптимального. Сумарна кількість годин з напруженням голосового апарату протягом одного тижня в директора школи становить (22,75 ± 0,80) год, що згідно з ДСНтаП відноситься до 1 ступеня 3 класу шкідливого. Параметри мікроклімату на робочому місці вчителя як в теплий, так і в холодний період року значно варіюють, що пов'язано з розташуванням кабінету (поверх, кутовий кабінет, розташування вікон), наявністю або відсутністю централізованого опалення та відносяться до 1 ступеня 3 класу шкідливого. Під час своєї трудової діяльності вчитель зазнає впливу пилу переважно фіброгенної дії та шкідливих хімічних речовин, які характеризуються 2 класом допустимим. Рівень шуму на робочому місці вчителя значно варіює залежно від технологічного процесу на уроці та роботи, що виконується, і складає від 54 дБ під час виконання учнями самостійної роботи до 89 дБ під час колективної відповіді учнів на запитання вчителя. Так еквівалентний рівень шуму становить 85 дБА, відноситься до 1 ступеня 3 класу шкідливого. При дослідженні санітарно-мікробіологічних показників повітря робочої зони в класі було встановлено, що має місце поступове (протягом робочої зміни) забруднення повітря робочої зони вчителя бактеріями в межах гігієнічної норми. Висновки. Умови праці вчителів загальноосві...

Relevance. The main causes, which cause voice disruption in teachers can be divided into biological, professional, everyday, psychological. Combinations of two or more factors are possible. Objective. To carry out an analysis of working conditions and the state of health of teachers of general educational institutions in the city of Krivoy Rog.Materials and methods. The analysis of working conditions is carried out sanitary-hygienic method. The state of health of teachers is investigated by a clinical method. Results. The working conditions of teachers are characterized as tense and heavy, and in terms of labor intensity indicators belong to class 3.3, microclimate and equivalent noise level to class 3.1. Chronic catarrhal laryngitis is 131,00±15,07 cases, hypertrophic laryngitis – 190,20±22,61 cases. The critical work experience under the conditions of the impact of the voice load is 10-19 years, accounting for 60 % of cases of professional laryngitis. Conclusions. Analysis of working conditions, the duration of the voice load and the levels of the pathology of the vocal apparatus open up prospects for determining the risk of developing professional laryngitis in teachers and developing modern methods of treatment and prevention.

Relevance. The main causes, which cause voice disruption in teachers can be divided into biological, professional, everyday, psychological. Combinations of two or more factors are possible. Objective. To carry out an analysis of working conditions and the state of health of teachers of general educational institutions in the city of Krivoy Rog.Materials and methods. The analysis of working conditions is carried out sanitary-hygienic method. The state of health of teachers is investigated by a clinical method. Results. The working conditions of teachers are characterized as tense and heavy, and in terms of labor intensity indicators belong to class 3.3, microclimate and equivalent noise level to class 3.1. Chronic catarrhal laryngitis is 131,00±15,07 cases, hypertrophic laryngitis – 190,20±22,61 cases. The critical work experience under the conditions of the impact of the voice load is 10-19 years, accounting for 60 % of cases of professional laryngitis. Conclusions. Analysis of working conditions, the duration of the voice load and the levels of the pathology of the vocal apparatus open up prospects for determining the risk of developing professional laryngitis in teachers and developing modern methods of treatment and prevention.

No abstract

індексу старіння для контингенту осіб працездатного віку узгоджуються з даними Державної служби статистики щодо збільшення частки людей, які знаходяться у віці, старшому за працездатний.2. Визначені тенденції щодо збільшення частки літніх осіб у когорті населення працездатного віку, що є наслідком демографічних змін у сучасній Україні, соціально-економічної кризи і відтоку кваліфікованих кадрів.3. У зв'язку зі зміною вікового складу населення в державі міняється і віковий склад працюючого населення. Такі тенденції вказують на необхідність удосконалення профілактичних заходів з урахуванням можливостей літніх людей з метою збереження їх професійного здоров'я, враховуючи, що на фоні фізіологічних вікових змін посилюється вплив небезпечних факторів на організм стажованих робітників. Ключові слова: професійний ларингіт, голосове навантаження, ризик розвитку професійної патології голосового апарату, вчителі загальноосвітніх навчальних закладів, стаж та вік вчителя Ключевые слова: профессиональный ларингит, голосовая нагрузка, риск развития профессиональной патологии голосового аппарата, учителя общеобразовательных учебных заведений, стаж и возраст учителя Key words: professional laryngitis, voice load, risk of developing professional pathology of the vocal apparatus, teachers of general educational institutions, experience and age of teacher ОРИГІНАЛЬНІ СТАТТІ МЕДИЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ / MEDICNI PERSPEKTIVI 106 Реферат. Риск развития профессиональной патологии голосового аппарата у учителей общеобразовательных школ. Ковальчук Т.А., Савушина И.В. Частота функциональных нарушений голоса, связанных с профессией, варьирует от 13,7% до 70%, что требует своевременного определения риска развития профессионального ларингита, разработки и внедрения современных эффективных моделей управления риском. Цель -определить риск развития профессиональной патологии голосового аппарата у учителей общеобразовательных школ. Анализ возраста и стажа выполнен среди 5346 учителей. Определение риска развития профессионального ларингита выполнено по стандартной методологии путем анализа амбулаторных карт 63 учителей. Вероятность заболеть при стаже работы до 5 лет составляет 5% от числа больных, а при стаже работы 35 и более лет составляет 100%. Вероятность заболеть профессиональным ларингитом на 95% обусловлена голосовой нагрузкой и только на 5% другими факторами. Абсолютный риск заболеть профессиональным ларингитом является наибольшим в возрастной группе 51-54 (AR=0,21) года и 55-60 лет (AR=0,22). Относительный риск заболеть профессиональным ларингитом при стаже работы 20-24 года составляет 20 с этиологической долей голосовой нагрузки 95%, но с ростом стажа относительный риск, как и этиологическая доля относительного риска уменьшается, уступая возрастным изменениям.