Актуальність. На даний час поняття про епілепсію і її наслідки включає в себе коморбідні порушення, однак багато питань епілептичної коморбідності у дітей різного віку на момент початку захворювання і до стартової протиепілептичної терапії залишаються невирішеними. Мета дослідження — встановити частоту і структуру коморбідних порушень при епілепсії у дітей різних вікових груп на етапі маніфестації захворювання до початку протиепілептичної терапії. Матеріали та методи. Після першого неспровокованого нападу діти (n = 556) віком від народження до 17 років обстежені і включені в проспективне дослідження. Сформовано дві групи: з одноразовим нападом — 109 дітей і з епілепсією — 447 дітей. Проаналізовано частоту коморбідних порушень на момент нападу, що вперше розвинувся, а також в підгрупах, сформованих з урахуванням віку при маніфестації епілепсії: до 1 року, 1–3 роки, 4–5 років, 6–13 років, 14–17 років. Результати. Частота коморбідних порушень на момент початку епілепсії значимо перевищує аналогічний показник при одноразовому нападі: 68 і 13,8 % відповідно, pФішера < 0,001. Наявність коморбідної патології при нападі, що розвинувся вперше в житті, в 13 разів підвищує шанси на маніфестацію епілепсії (відношення шансів = 13,322; 95% довірчий інтервал [7,459; 23,795]). Виявлено високу коморбідність у дітей до 1 року — 80,8 %. Психічні порушення на початку розвитку епілепсії є майже у кожної третьої дитини (30,6 %) порівняно з одноразовим нападом (0,9 %), pФішера < 0,001. У групі до 1 року (n = 193) вже при першому нападі епілепсії більш ніж у половини дітей верифікована затримка психічного та мовленнєвого/домовленнєвого розвитку — 53,4 %. Висновки. Виявлено високу частоту коморбідних порушень при епілепсії у дітей в дебюті захворювання до початку протиепілептичної терапії. Найбільша частота психічної коморбідності в дебюті епілепсії до початку терапії відзначена у дітей віком до 1 року (50,8 %), що майже в 10 разів перевищує відповідні показники при більш пізньому дебюті епілепсії у дітей.

Особенности коморбидной патологии при мигрени без ауры у детей и влияние ее лечения на течение болезни Резюме. Актуальность. Мигрень -первичная форма головной боли с высокой вариабельностью и непредсказуемой частотой приступов, часто сопровождающаяся разнообразными коморбидными состояниями, которые влияют на клиническое течение заболевания и усложняют его лечение. Цель: оценить частоту и структуру ведущих неврологических коморбидных нарушений при мигрени без ауры у детей и оценить динамику частоты атак после их лечения. Материалы и методы. Сформировано две группы в зависимости от формы заболевания: 1-я группа (основная) -мигрень без ауры (МБА), 2-я группа (сравнения) -мигрень с аурой (МСА). Группу МБА составили 142 пациента. Группу МСА составили 96 пациентов. Результаты. При МБА неврологические коморбидные нарушения встречаются в 77,5 % (110 случаев), что 2,5 раза чаще, чем при МСА -31,2 % (30 случаев) (p Фишера < 0,001). Во всех случаях коморбидных нарушений выявлен астенический синдром (изолированно или в сочетании с другими нарушениями), их лечение (нефармакологическое и фармакологическое) существенно повлияло на течение МБА с уменьшением частоты атак. Выводы. Коррекция коморбидных неврологических нарушений при МБА у детей уменьшает количество приступов (за три контрольных месяца), что обосновывает целесообразность данного подхода при лечении МБА в педиатрической популяции.

Введение. Международная противоэпилептическая Лига верифицирует диагноз эпилепсии на основании однократного судорожного припадка при условии вероятности его рецидива, близкого к общему риску повтора 60% и более на протяжении 10 лет. Комплекс факторов, который позволял бы рассчитать эту вероятность в детском возрасте, в настоящее время не разработан. Цель работы. Выявить комплекс независимых факторов риска развития второго припадка у детей с вероятностью более 60% в течение двух последующих лет после первого эпизода. Материал и методы. В исследование взяты дети (n=556) в возрасте от рождения до 17 лет после припадка, развившегося впервые в жизни. Проспективное наблюдение велось в течение двух последующих лет, после чего была выполнена стратификация и сформированы две группы: основная группа-дети с эпилепсией (n=447), у которых развился повторный приступ; контрольная группа детей (n=109) с однократным приступом. Выполнен многофакторный анализ комплекса независимых факторов методом ROC-анализа и логистической регрессии. Результаты. Установлено, что комплекс факторов, включающий следующие параметры: возраст ребенка младше 6 лет на момент манифестации заболевания; наличие у пациента нарушений в неврологическом статусе; наличие патологии в антенатальный, интранатальный, неонатальный периоды; наличие медленноволновой высокоамплитудной активности в основном фоне на ЭЭГ после впервые развившегося припадка; изменения по результатам компьютерной томографии или магнитно-резонансной томографии головного мозга с вероятностью 0,931, определяют прогноз рецидива в течение двух лет после первого припадка и достоверное развитие эпилепсии (AUC=0,931; 95% ДИ [0,909; 0,954]). Выводы. Выявление комплекса данных факторов прогнозирует развитие эпилепсии после перенесенного однократного судорожного приступа с вероятностью более 85% в течение двух лет, что качественно меняет концепцию постановки диагноза и назначения противоэпилептических лекарственных средств у детей.

for the total samples and a mean age of 10.71 + 1.99 for students with a diagnosis of primary headache disorder. Gender was nearly equally distributed among the total sample (male 47.5% versus female 52.5%) and among students of primary headache disorder (male 51% versus female 49%, P b .20). One-year prevalence of headache was 31.2% with no significant difference among females compared to males (15.3% versus 16%; P b .14). Prevalence of migraine was significantly higher (19.6%) followed by TTH (8.6%), chronic headache (1.3%) and medication-use headache (0.7%) (b0.001). Conclusions Primary headache prevalence is high among primary and middle school students. Migraine was the most prevalent headache. No significant difference was noted among those age group.

No abstract