Актуальність. На даний час поняття про епілепсію і її наслідки включає в себе коморбідні порушення, однак багато питань епілептичної коморбідності у дітей різного віку на момент початку захворювання і до стартової протиепілептичної терапії залишаються невирішеними. Мета дослідження — встановити частоту і структуру коморбідних порушень при епілепсії у дітей різних вікових груп на етапі маніфестації захворювання до початку протиепілептичної терапії. Матеріали та методи. Після першого неспровокованого нападу діти (n = 556) віком від народження до 17 років обстежені і включені в проспективне дослідження. Сформовано дві групи: з одноразовим нападом — 109 дітей і з епілепсією — 447 дітей. Проаналізовано частоту коморбідних порушень на момент нападу, що вперше розвинувся, а також в підгрупах, сформованих з урахуванням віку при маніфестації епілепсії: до 1 року, 1–3 роки, 4–5 років, 6–13 років, 14–17 років. Результати. Частота коморбідних порушень на момент початку епілепсії значимо перевищує аналогічний показник при одноразовому нападі: 68 і 13,8 % відповідно, pФішера < 0,001. Наявність коморбідної патології при нападі, що розвинувся вперше в житті, в 13 разів підвищує шанси на маніфестацію епілепсії (відношення шансів = 13,322; 95% довірчий інтервал [7,459; 23,795]). Виявлено високу коморбідність у дітей до 1 року — 80,8 %. Психічні порушення на початку розвитку епілепсії є майже у кожної третьої дитини (30,6 %) порівняно з одноразовим нападом (0,9 %), pФішера < 0,001. У групі до 1 року (n = 193) вже при першому нападі епілепсії більш ніж у половини дітей верифікована затримка психічного та мовленнєвого/домовленнєвого розвитку — 53,4 %. Висновки. Виявлено високу частоту коморбідних порушень при епілепсії у дітей в дебюті захворювання до початку протиепілептичної терапії. Найбільша частота психічної коморбідності в дебюті епілепсії до початку терапії відзначена у дітей віком до 1 року (50,8 %), що майже в 10 разів перевищує відповідні показники при більш пізньому дебюті епілепсії у дітей.
Особенности коморбидной патологии при мигрени без ауры у детей и влияние ее лечения на течение болезни Резюме. Актуальность. Мигрень -первичная форма головной боли с высокой вариабельностью и непредсказуемой частотой приступов, часто сопровождающаяся разнообразными коморбидными состояниями, которые влияют на клиническое течение заболевания и усложняют его лечение. Цель: оценить частоту и структуру ведущих неврологических коморбидных нарушений при мигрени без ауры у детей и оценить динамику частоты атак после их лечения. Материалы и методы. Сформировано две группы в зависимости от формы заболевания: 1-я группа (основная) -мигрень без ауры (МБА), 2-я группа (сравнения) -мигрень с аурой (МСА). Группу МБА составили 142 пациента. Группу МСА составили 96 пациентов. Результаты. При МБА неврологические коморбидные нарушения встречаются в 77,5 % (110 случаев), что 2,5 раза чаще, чем при МСА -31,2 % (30 случаев) (p Фишера < 0,001). Во всех случаях коморбидных нарушений выявлен астенический синдром (изолированно или в сочетании с другими нарушениями), их лечение (нефармакологическое и фармакологическое) существенно повлияло на течение МБА с уменьшением частоты атак. Выводы. Коррекция коморбидных неврологических нарушений при МБА у детей уменьшает количество приступов (за три контрольных месяца), что обосновывает целесообразность данного подхода при лечении МБА в педиатрической популяции.
Введение. Международная противоэпилептическая Лига верифицирует диагноз эпилепсии на основании однократного судорожного припадка при условии вероятности его рецидива, близкого к общему риску повтора 60% и более на протяжении 10 лет. Комплекс факторов, который позволял бы рассчитать эту вероятность в детском возрасте, в настоящее время не разработан. Цель работы. Выявить комплекс независимых факторов риска развития второго припадка у детей с вероятностью более 60% в течение двух последующих лет после первого эпизода. Материал и методы. В исследование взяты дети (n=556) в возрасте от рождения до 17 лет после припадка, развившегося впервые в жизни. Проспективное наблюдение велось в течение двух последующих лет, после чего была выполнена стратификация и сформированы две группы: основная группа-дети с эпилепсией (n=447), у которых развился повторный приступ; контрольная группа детей (n=109) с однократным приступом. Выполнен многофакторный анализ комплекса независимых факторов методом ROC-анализа и логистической регрессии. Результаты. Установлено, что комплекс факторов, включающий следующие параметры: возраст ребенка младше 6 лет на момент манифестации заболевания; наличие у пациента нарушений в неврологическом статусе; наличие патологии в антенатальный, интранатальный, неонатальный периоды; наличие медленноволновой высокоамплитудной активности в основном фоне на ЭЭГ после впервые развившегося припадка; изменения по результатам компьютерной томографии или магнитно-резонансной томографии головного мозга с вероятностью 0,931, определяют прогноз рецидива в течение двух лет после первого припадка и достоверное развитие эпилепсии (AUC=0,931; 95% ДИ [0,909; 0,954]). Выводы. Выявление комплекса данных факторов прогнозирует развитие эпилепсии после перенесенного однократного судорожного приступа с вероятностью более 85% в течение двух лет, что качественно меняет концепцию постановки диагноза и назначения противоэпилептических лекарственных средств у детей.
for the total samples and a mean age of 10.71 + 1.99 for students with a diagnosis of primary headache disorder. Gender was nearly equally distributed among the total sample (male 47.5% versus female 52.5%) and among students of primary headache disorder (male 51% versus female 49%, P b .20). One-year prevalence of headache was 31.2% with no significant difference among females compared to males (15.3% versus 16%; P b .14). Prevalence of migraine was significantly higher (19.6%) followed by TTH (8.6%), chronic headache (1.3%) and medication-use headache (0.7%) (b0.001). Conclusions Primary headache prevalence is high among primary and middle school students. Migraine was the most prevalent headache. No significant difference was noted among those age group.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
customersupport@researchsolutions.com
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Copyright © 2025 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.