According to modern ideas, nutrition at an early age not only ensures the normal functioning of all organs and systems, physical growth, psycho;emotional development and health of the child, but also forms a state of metabolism that determines health in the coming years. Purpose — to investigate the state of nutrition and peculiarities of eating behavior of preschool children. Materials and methods. The research was conducted on the basis of children's preschool institutions in Chernivtsi during 2019–2020. At the first stage, a survey of 109 children aged 4–6 years was conducted. The average daily nutrition was calculated using a computer program «ASCON-nutrition» with analysis of 38 ingredients and energy value. Results. It was found that 72 children (66.1%) were breastfed. The transition to artificial feeding before 3 months of age was registered in one third of children (32.1%); from 3 to 6 months — in another third of children (31.2%), 21.4% of mothers indicated early introduction of supplementary feeding, almost the same number — for late introduction of supplementary feeding. In 25.6% of cases the model of «clean plate» was registered, in 19.3% — the model «the more the better», in 10.1% — the model of «getting rid of negative feelings and physical pain», in 33.1% — model of «manipulation». The connection between the motivation of parents (r=0.67), especially mothers (r=0.79) to eat healthy food and the variety of taste preferences of their children was revealed. In most children, unbalanced diets were registered, which led to a deficiency of macro; and micronutrients (vitamins B1, B2, A, PP) and trace elements (iodine, calcium, iron, zinc). Deficiency of linolenic and linoleic acids and caloric content is noted. Conclusions. Disadaptive diets negatively affect taste habits and eating behavior, contribute to the development of deficiency of minerals and vitamins. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of all participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interest was declared by the authors. Key words: nutrition of preschool children, eating behavior.

Актуальність. Харчова алергія — це проблема, найбільш поширена останніми роками. Існує багато різних опитувальників, що можуть бути використані для встановлення якості життя у хворих на харчову алергію та гастродуоденальну патологію. Мета: вивчити вікову динаміку рівня алергенспецифічного IgE в дітей із харчовою алергією та захворюваннями верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Матеріали та методи. На базі Чернівецької обласної дитячої клінічної лікарні обстежено 76 дітей із харчовою алергією в поєднанні з патологією верхніх відділів шлунково-кишкового тракту віком від 7 до 18 років. Проведено дворазове клініко-лабораторне обстеження. Визначали рівень IgE у зразках крові. Тест вважався позитивним при рівні IgE > 0,35 кО/л. Результати. Виявлено вікову динаміку IgE-позитивних реакцій. Частота IgE-позитивних тестів була вищою в старших дітей. Сенсибілізація харчовими алергенами відрізнялась у дітей різних вікових груп. Різні групи харчових алергенів провокують сенсибілізацію в дітей упродовж усього життя. Показник IgE коливався в межах 0,56–458 кО/л при середньому значенні 286,7 ± 22,3 кО/л. Рівень алергенспецифічного IgE з віком підвищувався, він частіше траплявся в дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт, — 90,6 %. Висновки. У дітей із харчовою алергією мають місце певні закономірності формування алергічної реактивності. Чинниками харчової алергії в дітей виступають нераціональне вигодовування на першому році життя та захворювання шлунково-кишкового тракту в старших дітей. З віком у дітей із патологією верхніх відділів шлунково-кишкового тракту збільшується частота полівалентної алергії, підвищується рівень алергенспецифічного IgE. Вікові характеристики утворення IgE вимагають диференційованого підходу до діагностики та лікування.