Сьогодні проблема виявлення та лікування хворих на атеросклероз, головним чином, полягає в тому, що немає всеукраїнської програми боротьби з цією хворобою, скринінгу рівня холестерину та інших факторів ризику, відсутністні достатня інформованість населення з питаннь данного фаху та підтримка у засобах масової інформації, неефективність судинних центрів щодо зниження летальності, недостатня прихильність пацієнтів до лікування, недосягнення цільових рівнів ліпопротеїнів низької щільності та притаманний страх призначення максимальних доз статинів. В останнє десятиріччя багато даних накопичено стосовно захворювань із сімейною гіперхолестеринемією, та достоіменно відомо, що поширеність їх виявилась частішою, ніж очікувалась попередньо. Сімейна гіперхолестеринемія – це спадкове захворювання, що асоціюється з раннім розвитком агресивного атеросклерозу та серцево-судинних захворювань у молодому віці, що характеризується тяжким перебігом та високою летальністю. У статті викладено оглядові дані сучасного стану епідеміології, профілактики та керування пацієнтів із сімейною гіперхолестеринемією, акцентовано увагу на раннє виявлення хворих та скринінгу сім’ї.

Introduction: Nowdays the analysis of gene candidates polymorphisms and formation of genetic risk scores are actively being used in diagnostic and preventive management in arterial hypertension (AH). Hypothesis: The purpose of the research was to analyze and compare the proportion of modified candidate genes (CG) of AH in different age groups by calculating the gene modification index (GMI) for confirmation of the hypothesis of modified genes accumulation through generations. Methods: 182 patients with AH were examined, mean age 44,3 [18-75], m/f=95/87, (ESC/ISH 2018). Patients were divided into 3 groups depending on age: 1st group - from 18 to 30 y.o. (n=48, m/f=27/21); 2nd group - from 31 to 55 y.o. (n=74, m/f=34/40); 3rd group - from 56 to 75 y.o. (n=60, m/f=28/32). Patients were analysed on the the following CG by PCR: ADD1: 1378, AGT: 704, AGT: 521, AGTR1: 1166, AGTR2: 1675, CYP11B2: - 344, GNB3: 825, NOS3: -786 , NOS3: 894. The GMI which represents the percentage of "pathological" genotypes. The GMI from 0 to 20% was considered as low genetic risk (GR), from 21 to 40 % - moderate GR, from 41 to 70% - high GR, from 71 to 100% - very high GR. Results: In 1 group the average GMI was 64,7% [CI 95%, 29-74], with low GR in 2 (4,2%), moderate GR - in 10 (20,8%), high GR - in 22 (45,8%), very high GR - in 14 (29,2%) patients. In 2 group the average GMI was 56,2% [CI 95%, 18-72], 12 (16,2%) patients had low GR, moderate GR was in 20 (27,1%), high GR - in 26 (35,1%), very high GR - in 16 (21,6%) patients. In 3 group the average GMI was 42,4% [CI 95%, 16-71], low GR was in 16 (26,7%), moderate GR - in 22 (36,7%), high GR - in 14 (23,3%), very high GR - in 8 (13,3%) patients. Analyzing data between the groups, a strong significant difference in GMI was between 1 and 3 groups (64,7% vs 42,4%, p=0,002), high significant differences were also between the 1 and 3 groups, especially in the proportion of patients with high GR (45,8% vs 23,3%, p=0,001) and very high GR (29,2% vs 13,3%, p=0,008) in the group of young patients. Conclusions: It was revealed in the research the accumulation of pathological genetic polymorphisms in the population of hypertensive patients through generations. It was found the strong significant difference in the proportion of "pathological" GP between young and older patients.

No abstract

Одеський національний медичний університет, Одеса, Україна УДК 378.147/37.03 Ю. П. Харченко, А. В. Зарецька, Т. М. Прокопова, Є. О. Мазніченко ЗАПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ЗАСОБІВ У ВИКЛАДАННІ КЛІНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ Одеський національний медичний університет, Одеса, Україна Незважаючи на поширення імплементації дистанційної освіти на медичних факультетах, застосування інтерактивного навчання та інноваційних технологій залишається недостатньо дослідженим та спостерігається обмеження у їх упровадженні.Інтерактивне навчання включає застосування технічних ресурсів під час викладання (онлайн-тести, відеоконференції, чати, онлайн-дискусії, віртуальні класи, віртуальне навчальне середовище, синхронне та асинхронне використання аудіо та/або відео, онлайн-ігри, онлайн-кейси, репозиторій, ePBL, ePortfolio та ін.).Упровадження інтерактивних засобів дає змогу розширити можливості викладання для більш якісного засвоєння навчального матеріалу та може сприяти підвищенню у студентів самостійності у прийнятті клінічних рішень не лише в умовах надзвичайного стану.Ключові слова: інтерактивне навчання, дистанційне навчання, інноваційні засоби викладання.

Дистанційне навчання (ДН) виявилось ефективним допоміжним елементом підготовки здобувача освітнього процесу в глобальному навчальному сенсі. За карантинний період університети відтворили системний характер процесу ДН, який направлений на всебічну, комплексну, компетентну підготовку студентів. Враховуючи поточні військові події в Україні, прогнозування тривалості ДН наразі неможливе. Тому, в умовах сформованої ситуації закономірною є ідея посилення комплексу матеріалів підготовки студентів та розробки принципово нових технологій викладання з урахуванням когнітивних аспектів. Крім того, оn-line навчання виявило низку проблем: сприйняття та значущість викладача, неактуальність демонстраційних матеріалів, відсутність адекватного фідбеку, зменшення рівня знань з часом, що більшою мірою обумовлено зменшенням відчуття реалістичності навчального процесу. В умовах ДН, з метою якісного освітнього процесу викладачам необхідно використовувати нові, креативні ідеї для репрезентації інформації, створювати належні акценти,  використовувати елементи повторення в методичних матеріалах, регулярно збирати фідбеки з метою  підвищення ефективності поточних занять. Для студентів актуальним є регулярне повторення вивчених матеріалів, якісний та адекватний сон, що має відповідати індивідуальній потребі. Достатня фізична активність протягом тижня необхідна для певної стимуляції ресурсів головного мозку.