The article outlines theoretical developments in the field of stigmatization. The stages of development of stigmatization are given: selection and «marking» of the person which differs from conditional norm; assigning it negative qualities in accordance with the existing in this culture ideas about certain features; assigning it to a certain «category» that opposes society and further reducing the social status of this person. Attention is paid to the process of self-stigmatization – a person’s awareness of the presence of a certain feature that distinguishes him from the majority, assimilation and application of myths about his «otherness», with further distancing from potential stigmatizers. This leads to a decrease in social status, self-esteem, which in turn increases stigma. Two separate surveys were conducted; one among the general population, and the other about the peculiarities of the stigmatization of stigmatized minorities’ own stigma was studied during a survey of LGBT and HIV activists. The total sample was 687, of whom 493 were the general population and 194 were members of stigmatized minorities. The display of stigmatization was investigated due to the prevalence of cyberbullying using different media channels. In total, 71 % of respondents were victims of cyberbullying (from isolated cases (49 %) to persistent harassment (4 %). The most common victims of cyberbullying are men, and among activists – HIV activists. Activists often face such acts of cyberbullying as insults in comments to news and on Twitter, threats on Facebook, intimidation on forums. Only 20 % of cyberbullying victims turned to various institutions to stop harassment.
Метою статті було виокремлення психологічних принципів у процесі розробкисоціально-психологічних технологій підтримки стигматизовуваних меншин у сферімедіакомунікації. Для уточнення особливостей сприймання стигматизації і відображенняцього явища в процесі медіакомунікації було проведено два окремих опитування, одне – середзагального населення, а друге – про особливості переживання стигматизовуванимименшинами власної стигматизації – під час опитування ЛГБТ- і ВІЛ-активістів. Так,респонденти із числа загального населення здебільшого вважають, що люди з ВІЛзаслуговують на рівність у правах та ставленні, але частка тих, хто ставиться до ВІЛ-інфікованих більш упереджено, вища серед респондентів, що займають низькі професійніпосади. Що ж до ЛГБТ-спільноти, то респонденти демонструють протилежні оцінки. Прицьому високо оцінюються твердження про те, що ЛГБТ-особи мають приховувати своюорієнтацію і нікому про це не розказувати; значну підтримку має твердження про ізоляціюЛГБТ-спільноти. Серед представників стигматизовуваних меншин 71% опитаних булижертвами кібербулінгу (від поодиноких випадків до постійного переживання цькування).Найчастіше жертвами кібербулінгу визнавали себе чоловіки, а серед активістів – ВІЛ-активісти. Здебільшого активісти стикаються з такими проявами кібербулінгу, як образи вкоментарях до новин і у Twitter, погрози у Facebook, залякування на форумах. Принципипобудови технологій соціально-психологічної підтримки стигматизовуваних меншинвиокремлювалися на якісному етапі дослідження. Було, зокрема, проведено по два фокус-групових заняття з кожною групою респондентів: ЛГБТ-військовими, ВІЛ-активістами,респондентами без ознак стигматизації. Відтак визначено соціально-психологічні принципипобудови комплексної технології формування толерантного і безпечного медіапростору (зурахуванням потреб і психологічних особливостей учасників медіакомунікації). Виокремленопсихологічні принципи для розробки технологій, що будуть спрямовані безпосередньо напідтримку представників стигматизовуваних меншин, формування у них ефективнихповедінкових моделей протистояння стигматизації.
У статті наведено результати емпіричного дослідження, яке виявило базові особливості взаємодії спільноти з медіа. Виокремлено п’ять психологічних особливостей взаємодії спільноти з медіа, які мають різний рівень прояву залежно від віку, матеріального забезпечення, найбільш використовуваного медіа тощо. “Патерналістсько-негативістська” особливість взаємодії з медіа характеризується негативним ставленням до споживаного медіаконтенту і перекладанням відповідальності за нього на державу, тоді як “униклива” особливість спирається на бажання особи свідомо обмежити себе у використанні медіа, аби уникнути натрапляння на медіаконтент, пов’язаний з воєнним конфліктом. Прояв таких особливостей більшою мірою притаманний спільнотам з низьким рівнем матеріального забезпечення, які віддають перевагу російському телебаченню і використовують соціальні мережі “Вконтакті” і “Однокласники”. Такі особливості взаємодії з медіа, як “раціонально-емпатійна” і “споглядальна”, характеризуються оперуванням широким масивом медіаконтенту, раціональним оцінюванням споживаної інформації або її накопиченням для формування подальшого ставлення. Ці особливості частіше проявляються в спільнотах із середнім і високим рівнем матеріального забезпечення, де провідними медіазвичками є використання інтернету для пошуку новин, соціальних мереж Facebook і Twitter, а також онлайн-перегляд телебачення. “Емоційно-інтуїтивна” особливість спирається на сталі звички застосування медіа, які продукують емоційні реакції на споживаний медіаконтент у вигляді прояву жалю, співчуття, співпереживання. Ця особливість притаманна спільноті, яка використовує загальнонаціональне телебачення і не має життєвого досвіду взаємодії з вразливими групами населення (внутрішньо переміщеними особами, учасниками бойових дій тощо). Визначено базові вектори адаптації спільноти до умов і наслідків воєнного конфлікту в процесі взаємодії з медіа: продуктивний вектор, який характеризується раціональним використанням медіа та емпатійним ставленням до внутрішньо переміщених осіб, а також споглядальною позицією, що проявляється у використанні різноманітних медіа для накопичення інформації та в нейтральній оцінці медіаконтенту, що споживається; вектор адаптації з деструктивними проявами, зміст якого визначається патерналістським ставленням до медіаконтенту, його хаотичним споживанням, негативним ставленням до переселених осіб і перекладанням відповідальності на державні інституції; проміжний адаптаційний вектор, особливістю якого є емоційно-інтуїтивна позиція, що виявляється в інтуїтивному пошуку інформації і взаємодії з медіаконтентом, а ставлення до соціально-політичних подій у країні ґрунтується на емоційних факторах (співпереживання, співчуття, жалість).
The results of empirical research of the socio-psychological peculiarities of mass communication display, in particular in the media of reality, in the process of community identities interaction are presented. The research was carried out using a qualitative methodology of data collection, based on focus group discussions among the urban and rural population, in different regions of the country. The socio-psychological peculiarities display is revealed in the following directions and under the influence of mass communication: emotional sphere actualization, behavioral models" demonstration and implementation, multivariate media communication between communities, specification of media channels depending on the needs of communities. The peculiarities of mass communication use tools in the community identities interaction during the martial law are highlighted, where the main place is held by a significant increase in the need for access to online media, which provides a sense of security and controllability of events around. The description of specific patterns of media consumption among different communities revealed that trust to media channels increases in the case of unformatted materials gain and with high promptness of event publication. Distinction of misleading materials occurs through a personal assessment of the submitted topics, but taking into account the original source. War actions have greatly increased the dependence on news monitoring among all communities, which provokes negative psychological states, such as anxiety, frustration, feeling stressed, etc.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
customersupport@researchsolutions.com
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Copyright © 2025 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.