Our research was carried out on landfill soil after mining and processing the unique mineral ozokerite (earthwax) in Borysław, Ukraine, where natural sodding has not appeared for many years. The strict micro-plot experiment in the split-plot design was set using four organic additives (manure OB, substrate after champignon cultivation PP, municipal sewage sludge OK, and sawdust T), each in the amount of 4, 8, and 12% as compared to the control, as well as the third factor of test plants (white lupine, Italian ryegrass, cocksfoot, and pink clover). Our paper presents the course of plant vegetation and weight of fresh aboveground parts in the year of organic components application for the preliminary experiment and during the consequent experiment. The use of manure on the landfill ground accelerated vegetation of seedlings [phase 12] in relation to the control by seven days and substrate after champignon cultivation and municipal sludge by three days (in proportion to the introduced dose). Furthermore, the additives increased plant density. The use of sawdust did not affect the plant growth rate in this phase, and even caused a slight setback in the number of plants per plot. Plants from the preliminary experiment showed higher growth dynamics and a longer growing season under the influence of the components used: OB>PP>OK. The consequent effect of the applied components (OB, PP, and OK) on plant vegetation was weaker. The use of sawdust resulted in the forfeiture of all plant species during winter. In the consequent experiment, the yield of green mass of the aboveground parts of plants depended on the type and dose of organic additives, and it was a good indicator of the phyto-remediation features of used species. The largest weight of the aboveground parts of plants (1,233 and 1,168 g/m 2 , from cocksfoot and pink clover, respectively) was achieved on the landfill soil with 12% manure addition.

Серед важливих проблем сьогодення особливе місце належить дослідженням присвяченим грунтовому покриву. Грунт займає провідне місце в житті людини та виконує глобальні соціально-економічні функції. Життєдіяльність рослин тісно пов'язана з навколишнім середовищем, зокрема із ґрунтом, який забезпечує їх поживними речовинами, одночасно, рослини слугують індикаторами грунтів. За допомогою діагностичних видів рослин можна визначити характер грунту, спрогнозувати його фізико-хімічні властивості, зокрема вміст вологи, поживних речовин, солей, кислотність та ін. У свою чергу, фізико-хімічні властивості грунтів впливають на ріст і розвиток рослин, їх поширення. Особливо чітко виражені індикаторні властивості у дикорослих трав’янистих рослин. Метою нашого дослідження було встановити залежність видового складу дикорослих рослин Передкарпаття від фізико-хімічних властивостей грунтового середовища. Дослідження проводили на території Дрогобицького району в травні-серпні 2021–2022 рр. Проведення досліджень включало три основних етапи. На першому етапі було обрано пробні площі у фітоценозах з дикоростучою рослинністю (переважаючим зростанням діагностичних видів) та проведено визначення видової різноманітності. Пробні площі закладали з урахуванням зростання популяцій рослин-індикаторів природних біоценозів. На другому етапі на обраних пробних площах було відібрано зразки грунтів для досліджень. На третьому етапі досліджень було проведено визначення фізико-хімічних властивостей відібраних зразків грунту за апробованими методиками (гумус – за методом Тюріна; рН водної і сольової витяжки – потенціометрично; рухомий калій та фосфор – за методами Кірсанова). У результаті досліджень встановлено, що загальний запас вологи в грунтах на пробних площах був достатнім і знаходився в межах 30,0–18,0%, в цілому грунти є кислі та слабокислі (рН від 5,1 до 6,4), слабо- та середньогумусовані (2,6–3,7% гумусу), з відносно середнім вмістом валового азоту (0,12–0,27%) та фосфору (0,05–0,14%), відносно бідні на K2O та P2О5 у верхньому горизонті. Лабораторне вивчення фізико-хімічних показників грунтів показало, що діагностичні види рослин, які зростали на пробних площах, відповідають тим екологічним групам, життєві функції яких тісно корелюють з певними чинниками ґрунтового середовища. Встановлені діагностичні види рослин, зокрема Equisetum arvense L., Hepatica nobilis, Ranunculus repens, Plantago major L., Urtica dioica, Arctium lappa, підтвердили фізико-хімічні показники грунтів, на яких вони зростали. Отже, рослини-індикатори доцільно використовувати для оцінювання як загального стану навколишнього природного середовища, так і стану ґрунтового покриву.

Видове багатство флори Львівської області представлене різноманітністю її ланшафтів. Зважаючи на поширеність видів увага науковців звернена на вивчення рідкісних і зникаючих видів. При цьому особливої уваги заслуговують рідкісні і зникаючі види рослин родини Orchidaceae Juss. Представники родини Orchidaceae Juss. поступово зникають у численних популяціях. Причинами цього явища є безпосереднє винищування людиною, вразливість до антропогенних змін середовища існування, а також складний життєвий цикл. Згадана тенденція є підставою для вивчення поширення, структури й динаміки популяцій. Всі види родини Orchidaceae Juss., які трапляються на території Львівщини, зокрема і Турківщини, включені до переліку Європейського та Міжнародного Червоного списків рідкісних та зникаючих рослин. Ці види потребують постійного моніторингу стану популяцій з метою збереження їх оселищ. Метою наших досліджень було встановити видову різноманітність та поширення представників родини Orchidaceae Juss. на території Турківщини. Визначення видового складу представників родини Orchidaceae Juss. на території Турківщини проводили маршрутним методом. Маршрути пролягали через околиці сіл Нижній Турів, Нижнє, Верхнє, Бориня, Нижня Яблунька, які розміщені у нижньому гірському поясі Карпат. Території досліджень охоплювали Боринське, Яблунське та Верхненське лісництва. Польові роботи виконувались протягом травня-серпня 2020–2021 рр. Ідентифікацію видів рослин здійснювали за загальноприйнятими методами, гербарним матеріалом i уточнювали за визначниками вищих рослин. Нами обстежувалась рослинність різних ландшафтів (лучна, чагарникова, лісова). Для визначення рясності, за якою можна визначити ступінь участі особин виду в ценозі, ми використовували окомірний метод прямого обліку О. Друде. Під час проведених досліджень на підставі зібраного матеріалу нами встановлено місцезростання п’яти видів родини Orchidaceae Juss., зокрема: Cephalanthera longifolia L., Orchis purpurea Huds., Listera ovata L., Dactylorhiza fuchsii, Platanthera bifolia L. Польові дослідження показали, що визначені види зростали рідко, фрагментарно і за шкалою чисельності у фітоценозі характеризувались як рослини, що зустрічаються поодиноко, трапляються при ретельному огляді. Виявлені на території дослідження рослини родини Orchidacea Juss. свідчать про їх незначне поширення та рясність зростання, що пов'язано із особливостями їх розвитку, умовами навколишнього середовища та антропогенним навантаженням. Основними факторами, які впливають на чисельність рідкісних і зникаючих рослин, є їх зривання (на букети, заготівля лікарської сировини) та деградація місцезростань (надмірне випасання, викошування, випалювання трави, проведення лісогосподарських робіт). За природоохоронним статусом визначені види розподілені за такими категоріями: рідкісні, вразливі та неоцінені. Отже, у межах Турківщини є незначні ресурси рідкісних і зникаючих видів родини Orchidaceae Juss. із загрозою знищення їх природних популяцій.