Стратійчук В.М. асистент кафедри економіки та міжнародних відносин Вінницького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного Новак І.Г. бакалавр Вінницького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного

Павлюк Т.І. кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри економіки і міжнародних відносин Вінницького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету Новак І.Г. бакалавр Вінницького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету

The article is devoted to the study of the features of deprivation as indirect indicators of energy poverty of population in the context of sustainable human development. Based on a generalization of approaches to understanding and assessing energy poverty, it is proposed to consider fuel poverty as part of a broader concept of energy poverty of population, which includes not only access to and provision of energy resources and services, but also meeting a number of vital social, economic and environmental human needs. Th e aim of the study is to analyze the energy poverty of population based on a consensus approach to assessing the features of deprivation and identifying the groups of population, which are most vulnerable to the risks of energy poverty. Th e scientific novelty of this work is the formulation of a new approach to the expanded interpretation of energy poverty in the context of sustainable human development and the use of consensus approach in analyzing the features of deprivation to identify the most vulnerable groups of the population to the risks of energy poverty in Ukraine/ Th e following research methods are used: generalization and systematic analysis, which allowed to study the available scientific achievements in determining the energy poverty of population and justify the research methodology; statistical analysis and com parison to collect and systematize data, to determine the features of deprivation; abstract logical to formulate conclusions based on the results of the study.А global and European approaches to understanding and measuring energy poverty are generalized. On the basis of available national statistics, the features of deprivation as indirect indicators of energy poverty in Ukraine are analyzed, and socio-demographic groups of the population within in creased risks of energy poverty are identified. In the context of sustainable human development, the need for a broader theoretical understanding of the energy poverty of the population has been identified, which should combine the availability and provision of energy resources and also services to meet vital social, economic and environmental human needs. Th e expediency of using a consensus approach to assess the features of deprivation in determining the groups of the population that are most vulnerable to the risks of energy poverty is argued.

Пошук рішення сучасних глобальних проблем має наслідком збільшення значення соціальних та екологічних чинників цивілізаційного розвитку, комплексна взаємодія яких з економічним зростанням покликана забезпечити сталий розвиток людства в історичній перспективі. Внаслідок цього людський розвиток набуває фундаментального значення, оскільки саме людина є базовим елементом складних соціальних та економічних систем, до яких належать і національні держави. Ухвалення цілей тисячоліття зі сталого розвитку актуалізує проблематику оцінювання сучасних ризиків людського розвитку та його взаємозв'язку зі стабільністю держави. Проаналізовано взаємозв'язок людського розвитку, сталого розвитку, гідної праці та сталого людського розвитку. Обґрунтовано, що він має характер синергії та пояснює процес самоорганізації, виникнення, підтримки стабільності й розпаду структур у складних соціальних системах, якими є суспільство та держава. На основі даних щодо динаміки індексів людського розвитку та вразливості держави з використанням моделювання здійснено оцінку характеру залежності між показниками досягнутого рівня людського розвитку, поширення вразливої зайнятості й стабільності держави. Встановлено, що найбільш чітким є тісний обернений зв'язок між вразливістю держави та рівнем людського розвитку. Статистично підтверджений також зв'язок між зменшенням вразливості держави і поширенням гідної праці, та навпаки, збільшення вразливої зайнятості позитивно пов'язано зі зростанням оцінки, що відображає ситуацію дестабілізації держави.