The successful solution to the problems of modern primary education is directly related to the success of teacher training and professional development, to the change of methodological approaches to the process of forming the professional qualities of teachers. It depends on the effectiveness of the system of methodological work of general secondary education institutions. The article aims to highlight the main trends in the study of the effectiveness of the formation of professional qualities of primary school teachers from a methodological point of view. Moreover, it seeks to identify the key practical aspects of this problem in the scientific literature. Methodology. In the course of the study, the analytical and bibliographic method was applied to study the scientific literature on the formation of professional qualities of primary school teachers. Induction, deduction, analysis, synthesis of information, systemic and structural, comparative, logical, and linguistic methods, abstraction, and idealization were involved in the study and processing of data. The authors of the study also conducted an online questionnaire survey, which served to practically clarify the most important issues related to the methodological aspects of the formation of professional qualities of primary school teachers. Results. According to the results of the study, the main most important theoretical aspects of the issue of methodological support of the quality of primary school teachers' work have been identified. Moreover, the point of view of scientists and heads of general secondary education institutions on certain practical components of this process has been investigated.

The article is devoted to the improvement of cross-cultural competence for future teachers. The study aims to develop directions and tools for the cross-cultural competence of teachers at different levels of organization and regulation of teaching education in the conditions of integrative processes. The study's central hypothesis is that cross-cultural competence cannot be formed by implementing educational programs and requires an integrated approach at all levels of the pedagogical process. The relevance of the methods and tools for the cross-cultural competence formation of the future teacher in the conditions of integration processes is determined by three factors: transformation of the labor market, aggravation of intercultural perception problems in the world, insufficient amount of scientific research on this topic. The research methods are used: analysis, synthesis, systematization, comparison, induction, and deduction. The study results allowed to form recommendations for the cross-cultural competence development of the future teacher at the individual, teaching, institutional and regulatory levels. The main content of the recommendations is the possibility of organizing practical communication experiences between students of different nationalities. The study's practical significance consists in the possibility of its use in the educational programs of pedagogical institutions of higher education.

The introduction of new technologies makes it possible to implement a wider range of methods and techniques in distance learning. The relevance of research on the quality, efficiency and potential of modern communication channels is gaining momentum in the modern educational paradigm. The purpose of the study is to consider the educational potential of high-tech means of communication and applications that allow expanding modern communication opportunities during distance learning in the free economic zone. Methods: system and logical analysis; information synthesis method; experimental method and questionnaire; systematization, generalization. Results: 42 respondents (student-volunteers) took part in the experimental research. In order to determine the technological and communicative readiness of the respondents, preliminary tests were introduced, and at the end of the experiment post-tests. The results of the experimental study proved that in the process of mastering communication skills during distance learning significantly increases the number of hightech technical means used, which has a positive effect on students' communication skills. The hypothesis that high-tech communication tools that were used in the experimental group should be used in the learning process in terms of distance learning has been confirmed. The novelty of the study is that it describes and analyzes the effectiveness of the use of communicative opportunities in distance learning in order to identify the frequency of their use.

Цілісний педагогічний процес розвитку молодших школярів пов'язує системно-розвиваючий, естетичний та аксіологічний компоненти. Фундаментальним є аксіологічний або ціннісно-змістовий компонент, зміст якого полягає у спрямованості навчального процесу на формування в учнів системи ціннісних орієнтацій, що відповідають гуманістичній парадигмі освіти та адекватні потребам сьогодення. Метою статті є аналіз теоретичних аспектів сучасного уроку в початковій школі у контексті аксіологічного підходу. З'ясовано, що реалізація аксіологічного підходу передбачає виховання у молодших школярів позитивного ставлення до нових ідей і можливостей; толерантності до існування протилежних думок і уявлень; прагнення до самоосвіти впродовж життя; до оптимістичного сприйняття об'єктивної реальності. Акцентовано увагу, що для гармонійного розвитку учня необхідно, щоб партнерські взаємовідносини між усіма учасниками освітнього процесу були направлені на відкрите та щире спілкування, яке утверджує морально-етичні, соціальноправові та особистісно-орієнтовані цінності. Зазначено, що на практиці існує аксіологічне «ядро» кожної навчальної дисципліни, в якому загальнолюдські цінності пов'язані із предметним аспектом із урахуванням його місця в навчальному процесі. Обґрунтовано, що сучасний урок характеризується підвищеною мовною активністю учнів, а не вчителів. Виділено низку продуктивних завдань, які стимулюють пізнавальну діяльність учнів і фактично підтверджують їх в якості суб'єктів власної діяльності: формулювання питань за темою уроку; складання завдань на обрану тему; вибір завдань із низки запропонованих для практики розвитку навичок чи вмінь. З'ясовано, що начальний процес у початковій школі здійснюється завдяки спільній діяльності дітей і вчителів, що дає дитині досвід моральної поведінки в групі і самостійної інтелектуальної діяльності, безцінний досвід самовизначення, вибору і самореалізації. У цьому контексті сучасний урок розглядається як пошук нового змісту та способів його розуміння, самопізнання цього нового, його розуміння і практичне застосування.Ключові слова: початкова школа, сучасний урок, освітній процес, аксіологічний підхід.

New technologies significantly influence the increase in the range of methods and techniques in distance learning. The quality, efficiency and potential of modern communication channels are relevant issues in the current educational paradigm. The authors aimed to evaluate the educational potential of high-tech means of communication and applications, to reveal their impact on modern communication opportunities during distance learning in the free economic zone. The main methods used during the study were analysis, questionnaire, systematisation and generalisation. The preliminary tests and experiment post-tests were introduced to determine the technological and communicative readiness of the respondents (42 student-volunteers). All student-volunteers passed a test to assess the quantity and quality of high-tech means of communication in the educational process and a survey on assessing the quality and effectiveness of distance education compared to full-time education. Questionnaires with the same questions were taken by the students after their training, which involved high-tech educational tools. The need to attract high-tech means of communication in the process of distance learning was shown and students' attitude towards it was improved.