Present behavior is influenced by its imaginary future consequences. However, it is known that the immediate and long-term consequences of the same behavior may have different effects on a person's well-being. Hence, when analyzing one’s way of making decisions, it is important to take into account how far-reaching consequences of their behavior are considered. Among the variety of methods to measure future time perspective and its motivational impact on one’s decisions and behavior, special attention should be paid to the Consideration of Future Consequences Scale (CFC), which consists of two sub-scales – immediate future and distant future. The scale allows to assess how far-reaching consequences of one’s own actions are taken into consideration when making decisions and acting in the present moment. The first adaptation of the scale into Ukrainian language was conducted in 2017 (Senyk, Riznyk, Horbal), which resulted in good reliability and validity scores for both subscales. However, the question of the possibility of using the Ukrainian version of the CFC as a unidimensional scale remained open. The present article is dedicated to reviewing the validity and reliability of the Ukrainian CFC in its one- and two-factor solutions. The sample comprised of 1137 participants (M = 21.05), residents of almost all Ukrainian regions and the Autonomous Republic of Crimea. The results have shown that the Ukrainian version of CFC has good validity and reliability in both two- and one-factor solutions, and therefore is recommended to be used for future research and in the field of individual practice.

Ця наукова розвідка мала на меті дослідити поведінку щодо здоров’я, загальну самооцінку та почуття когерентності, а також зв’язок між ними у студентів Західної України, які здобувають освіту у сфері наук про здоров’я. Опитування проводилося серед студентів трьох львівських та чернівецьких університетів (N=193). Кожен учасник дослідження відповідав на запитання методик, а саме: Шкали самооцінки, Опитувальника поведінки щодо здоров’я, Шкали почуття когерентності. Для статистичного аналізу отриманих даних було використано пакет IBM SPSS 25, статистична значущість визначалася при p<0,01, р<0,05. Отримані результати свідчать про адекватні в цілому ресурси здоров’я та адекватну самооцінку респондентів. Значущих відмінностей щодо ресурсів здоров’я залежно від місця проживання чи віку досліджуваних не виявлено. З’ясовано, що є певні відмінності серед чоловіків і жінок у здійсненні практик щодо здоров’я та в способі харчування. Так, українські чоловіки молодого віку зазвичай менше дбають про своє здоров’я, водночас у них за двома із трьох вимірів почуття когерентності вищі показники, порівняно із жінками. Суттєві кореляції встановлено між рівнем самооцінки і здоровим способом життя, а також почуттям когерентності. Наявність тісного зв’язку між почуттям когерентності, поведінкою щодо здоров’я та самооцінкою студентів свідчить про те, що студенти мають ресурси для подолання стресу, який супроводжує навчання в університеті. Це також можна трактувати як хороший індикатор ефективності їхньої майбутньої діяльності у сфері охорони здоров’я. Чоловікам властиво, утім, менш відповідально ставитися до здоров’я і не просити про допомогу, доки ситуація зі здоров’ям не стане критичною. Самооцінку визначено як ключовий чинник вищих показників почуття когерентності та схильності поводитися здоров’яорієнтовано. Подальші дослідження плануються в контексті культурної адаптації методик у сфері психології здоров’я.

The cultural adaptation of the psychodiagnostic questionnaire involves the implementation of a “double-blind” translation with subsequent linguistic validation considering both linguistic differences and the symbolism of the authors’ statements. Then, based on the survey data of respondents, various psychometric indicators of the questionnaire are checked. The development of Ukrainian-language questionnaires in the psychodynamic paradigm is crucial for creating an appropriate scientific evidence base of therapeutic methods and for psychotherapeutic practice to equip specialists with reliable diagnostic tools. The research objective is to carry out a professional translation of The Inventory of Personality Organization-Revised (IPO-R) into Ukrainian, followed by checking for linguistic validity and psychometric properties. The questionnaire showed high psychometric performance in the long (IPO; Lenzenweger et al., 2001) and short (IPO-R; Smits et al., 2009) versions and foreign language adaptations. It is widely used in psychological research, the theoretical and methodological basis of which is the psychoanalytic concept, in particular, the theory of O. Kernberg (Kernberg, 1986) on different levels of structural organization of personality, which underlies the psychoanalyst's choice of a strategy for working with a client. The created test version of the IPO-R-UKR questionnaire passed the stages of two-sided "double-blind" translation and was agreed upon by a team of philologists and psychologists. Based on the results of 1152 people participating in the empirical research, we have proven IPO-R-UKR to have a similar to the original two-factor structure, good internal consistency of the scales, construct convergent, and criterion validity. Thus, IPO-R-UKR can be used in practical psychological activities and scientific research to identify criteria for the structural organization of personality, such as reality testing, identity diffusion, and mechanisms of psychological defenses, as well as for screening diagnostics of the structural level of personality organization by Kernberg (1986).

Сучасна ситуація в українській політиці є резонансною у контексті полярного ставлення громадськості до владної верхівки, причому це ставлення має виразний емоційний компонент. Відтак, розуміння специфіки образу ідеального політика є важливим для стабілізації психологічного клімату в суспільстві. Метою статті є вивчення психологічних якостей виборців у контексті їх уявлень про ідеального політичного лідера. Методи. Ґрунтуючись на теоріях ідентифікації з політичним лідером, проєкції особистих рис на політиків та ін. було проведено емпіричне дослідження, в ході якого з’ясовано ієрархічну структуру образу ідеального політичного лідера (на основі модифікованого прикметникового тесту характеристик політиків), та встановлено зв’язок її компонентів з рівнем диспозиційного оптимізму, особистісного нарцисизму та напруженості захисного механізму проєкції виборців. Результати і дискусія. Зазначено, що уявлення про ідеального політика в українському суспільстві характеризують його у площині рис макіавеллізму, харизматичності, професійності та іміджевості. Перший аспект має найбільше навантаження в факторній структурі та особливо велику роль йому відводять представники електорату з високим нарцисизмом. Це вказує на бажаність такого лідера, який буде успішно вирішувати завдання і досягати бажаного результату, а також підтверджує теорію ідентифікації з лідером. З’ясовано, що харизма лідера набуває тим більшого значення, чим вищий в людини диспозиційний оптимізм. Сильне напруження захисного механізму проєкції вказує на деяке знецінення ролі професіоналізму та іміджу в образі політика, та підкреслення ваги його харизми, що демонструє ігнорування зовнішніх, явних ознак політичного лідерства на користь бажаних. Висновки. Отримані результати поглиблюють розуміння ролі психологічних чинників у формуванні політичних преференцій.

According to Seligman's concept of authentic happiness, people tend to choose one of three different ways to be happy: through pleasure, through engagement, and through meaning. This paper addresses the development of Ukrainian adaptation of the 18-item three-dimensional Orientation to Happiness Scale (Peterson, Park, Seligman, 2005) and the examination of its psychometric properties. On the results of PCA (N = 468) a three-factor structure due to a theoretical framework was confirmed with Cronbach's alphas between .65 and .80. A satisfactory test-retest stability for each sub-scale in the 4-week period (N = 123) and the construct validity were revealed. During criterion-validity analysis statistically significant differences (p < .05) in orientations to happiness were shown for religious and non-religious people, reflecting the specificity of connections between happiness, faith, and religious behaviour.