No abstract

No abstract

Вінницький національний технічний університет Вступ Згідно з аксіомою про потенційну небезпеку, будь-яка діяльність людини небезпечна, тобто у жодній діяльності не можна досягти абсолютної безпечності. Тому недостатньо знати певну кількість правил, які регламентують поведінку людини в обумовлених ситуаціях. Сьогодні, з підвищенням технічної оснащеності виробничого та побутового середовищ, розвиток небезпек у просторі і часі не завжди можна передбачити, тому і виникають ситуації, для яких правила ще не розроблені [1, c. 7]. Зміна концепції забезпечення безпечної життєдіяльності з концепції абсолютної безпеки середовища на концепцію допустимого ризику зумовила впровадження ризик-орієнтованого підходу до управління безпекою техногенного середовища. Тому актуальним є відображення таких змін ще на етапі підготовки фахівців, оскільки одним з ефективних заходів щодо попередження нещасних випадків на виробництві є усунення людського фактору з причин нещасних випадків шляхом формування відповідальності у працівників за свої дії під час професійної діяльності [2-6]. Вважаємо за доцільне звернути увагу майбутніх системних інженерів на наявні в їх професійній діяльності ризики та методи їх усунення, що передбачає цілеспрямоване формування ризикорієнтованого мислення у студентів. Результати дослідження Питання методики вивчення безпеки життєдіяльності у вузах розглядалися в наукових дослідженнях П.

The article analyzes the features of professional training of future employees of the machine-building industry in higher education institutions of Ukraine. The existing developments on the research problem and practical aspects of training future specialists in mechanical engineering are analyzed. The object of research is the process of professional training of future specialists in mechanical engineering. The purpose of this article is to analyze the features of professional training of future specialists in the machine-building industry with further identification of problems and prospects for improving the professional training of future specialists in mechanical engineering. Based on the analysis of curricula for bachelors and masters of mechanical engineering, the structure of the study load by cycles of disciplines is established. In particular, the share of humanitarian, natural, professional and practical training of future workers in the machine-building industry is determined. The directions of improvement of professional training of future specialists of mechanical engineering by the analysis and adaptation of general didactic principles concerning definition of the maintenance of education are defined: the account of social conditions and needs of a society; compliance of the content of education with the goals of the chosen model of education; structural unity of the content of education at different levels; unity of semantic and procedural aspects of education; accessibility and environmental compliance. Prospects for further research are the development of methodological support for the training of future specialists in engineering specialties on the basis of a competency-based approach

No abstract