Розвідку присвячено виявленню та аналізу психологічних і соціальних причин процесу стереотипізації. Матеріалом дослідження є німецькі мовні стереотипи, вербалізовані засобами фразеологічних одиниць. Мета розвідки -виявити й проаналізувати причини формування стереотипів з позиції психології та соціології для розуміння дії механізмів категоризації у процесі стереотипізації.Основною передумовою стереотипізації визначено етноцентризм, який встановлює специфічну національнокультурну шкалу для оцінювання об'єктів реального світу. Причинами стереотипізації на психологічному рівні визначено економію зусиль у процесі пізнання; необхідність ідентифікації Свій / Чужий для захисту та збереження групи; захист національної ідентичності й культури через передачу національно-культурної інформації засобами стереотипних схем поведінки, образів.Ідентифікація відбувається за допомогою стереотипних образів та оцінок, які уможливлюють виявлення спільних чи відмінних ознак. Встановлено, що у результаті категоризації об'єктів позамовної дійсності в межах етноцентризму як автостереотипи, так і гетеростереотипи можуть передавати і позитивну, й негативну оцінки, а також мати нейтральне значення.У розрізі соціології встановлені біологічні, психічні та соціальні причини стереотипізації. Біологічні причини активуються на підсвідомому рівні. Вони пов'язані з умовною схемою реального світу, що пропонує параметри існування людей і визначену програму життєдіяльності, елементом якої вважається стереотип, що сприяє пристосуванню індивідів до зовнішнього середовища, а також пошуку шляхів вирішення певних життєвих завдань з метою виживання. Психічні причини сприяють формуванню певних реакцій, шаблонів поведінки, на які не поширюється раціональний контроль. Психічні реакції -це вияв емоцій, які виражаються у стереотипній поведінці. Соціальні причини пов'язані з колективною діяльністю, спрямованою на освоєння реального світу. Соціальні чинники виявляються у свідомому їх використанні з чітким розумінням їх значення, функцій, сфер застосування.

W artykule opisano semantyczną klasyfikację niemieckich frazeologizmów na oznaczenie heterostereotypów. W celu przeprowadzenia badania stosowano szereg ogólnych naukowych i specjalnych metod i technik zapewniających uzyskanie odpowiednich wyników. Główną metodą badania jest analiza składowa, która przyczynia się do ustalenia składu struktury jednostki frazeologicznej i zestawu sem i semem struktury wartości. Odkryto grupę frazeotematyczną składającą się z trzech pól wariantowo-semantycznych, które są uporządkowane szeregami frazeosemantycznymi. Każda frazeosemantyczny szereg jest reprezentowany przez jednostki frazeologiczne, które mają wspólną dyferencyjną i integralną semy, ale odrębne sememy, przez które są przekazywane pozytywne, negatywne lub neutralne oceny. Wyróżnione szacunkowe składniki wartości frazeologicznej określono jako ideogramy, na podstawie których możliwe jest przeprowadzenie dalszego ideograficznego podziału jednostek frazeologicznych na podstawie analizy struktury komponentu konotacyjnego znaczenia frazeologicznego. Rozważenie struktury znaczenia frazeologicznego przeprowadza się z uwzględnieniem czynników pozalingwalnych odzwierciedlających cechy portretu onomasiologicznego badanych jednostek frazeologicznych. Ustalenie czynników pozalingwalnych, które determinują podstawy i wektory reinterpretacji wyróżnionych cech stereotypowego obrazu, umożliwiło identyfikację składników semantycznych i ich elementów w strukturze całościowej wartości jednostek frazeologicznych.

Given the current tendencies in linguistics in the study of linguistic phenomena in the anthropocentricstream and the study of semantics taking into account the national-specific worldview, national culture,mentality, the proposed article aims at identifying ways to translate national-cultural information in the meaningof German phraseology with the component “Pfeinng”, which denote autostereotypes. We consider a stereotypeas an established linguistic expression in the form of a phrase (phraseological unit) or a sentence (paremia),which simply reflects the features of the image of traits, properties, and characteristics of a representative of one'sown or another ethnic group; or an entire ethno group that has an emotional component and provides pragmaticorienteering in the world.The image arises in the course of mental objectification in the process of cognition of the object of the realworld. One of the relevant features of the conceptualized image for ethnic consciousness is fixed in the internalform of PU. The selected features of the image guide the process of nomination in the linguistic-cognitive field.A language form is chosen that reflects the conceptualized feature of the image. By using a linguistic sign,thus activating a separate feature of the object, the speaker seems to refer the recipient to the idea of the objectof extra verbal reality. The process of language stereotyping is to verbalize the stereotypical features of an object.The investigation revealed that the process of language stereotyping is to verbalize the stereotypical featuresof the object. Explicit, implicit, explicit-implicit methods are implemented on the material of our research.Explicit verbalization of signs of stereotypes occurs by actualization of reference features of the denotation.Implicit expression of signs of stereotypes is realized through emotional and evaluative rethinking of cognitivesigns, or one of the signs of categorized characteristics of a stereotyped object; through a national-specific imagethat emerged based on mythological thinking. Simultaneous actualization of reference and cognitive featuresof the image provides an implicit embodiment of national and cultural information (NCI) in the semantics ofthe phraseological unit in an explicit-implicit way.As a result of the analysis, four thematic groups with subgroups of German autostereotypes verbalized by PUwith the “Pfennig” component were identified.

Пропонована розвідка присвячена виявленню шляхів модифікацій значення німецьких фразеологічних одиниць з компонентом-антропонімом на позначення стереотипів. Укладено ономасіологічні портрети досліджуваних фразем, проведено аналіз образу чи пресупозиції внутрішньої форми фразеологізмів. У ході розвідки встановлено, що низка досліджуваних фразеологізмів виникла на основі біблійних та міфологічних сюжетів. Компонентами-антропонімами таких фразем зафіксовано імена біблійного та міфологічного походження. Більша частина студійованих фразеологізмів мають компонентом-антропонімом поширене німецьке ім'я й ономасіологічною основою виникнення є фрагменти національної картини світу. З метою виявлення семантичного наповнення цілісного фразеологічного значення укладаємо ономасіологічний портрет фразем, виявляючи ознаки образу чи пресупозиції, які послугували основою семіозису. Найпродуктивнішими шляхами семантичних трансформацій фразем виявлено: зміну / дорозвиток образу чи пресупозиції, на основі яких укладається ономасіологічний портрет; виокремлення нових, раніше не стереотипізованих ознак образу / пресупозиції; зміна оцінки стереотипізованих ознак образу / пресупозиції. Виявлені шляхи семантичних модифікацій задіюються комплексно. Дорозвиток образу / пресупозиції внутрішньої форми відбувається завдяки появі нових ознак, які виокремлюються, стереотипізуються і слугують основою вторинного семіозису. Виокремлення нових ознак образу / пресупозиції активується через потребу стереотипізації нового поняття з використанням уже відомого образу. Нові ознаки з'являються двома способами: виокремленні та переосмисленні ознаки зазнають повторної метафоризації, що сприяє формуванню нових ознак того самого образу; виокремлюються нові, не активовані раніше, ознаки вже використаного образу. Результат первинної метафоризації відбиває на мовному рівні первинний фразеологічний семіозис. У процесі подальшого перенесення значення метафоризовані ознаки зазнають вторинного переосмислення, що сприяє вторинному фразеологічному семіозису. Зміна оцінки виокремлених ознак зумовлена: зміною оцінки всього образу; зміною умов існування і потреб суспільства; зміною ціннісних орієнтирів мовців. Така зміна відбувається або полярно (з негативної на позитивну чи навпаки), або поступово (негативна -нейтральна -позитивна).Будь-які трансформації образу / пресупозиції, зміна вибору ознак чи зміна їх оцінок відбиваються в семантиці й інколи у структурі фразеологізмів. Семантичні чи структурно-семантичні модифікації фіксують денотат і конотат (оцінний, емотивний, експресивний, стилістичний компоненти).Ключові слова: стереотип, фразеологічне значення, розвиток семантики фразеологізмів, ономасіологічний портрет, ознаки образу, внутрішня форма, мовні та позамовні чинники.

The article is devoted to the identification of mechanisms of influence of the value picture of the world on the semantic development of phraseological units. Considered is the structure of the components of the value picture of the world. We consider the concept and image, as segments of value components, to be the basic ones based on which the objects of extra linguistic reality within a national culture are evaluated. Image / presupposition are the basis of phraseological semiosis. We consider the onomasiological basis of phrase formation not to be a holistic image / presupposition, but only their isolated features, those which have been stereotyped. Evaluated is the image in the system of cultural values. The result of the assessment depends on the location of the image on the value scale of the ethnic group. In the course of stereotyping, the distinctive features of the image are distinguished. The selected features of the image have an evaluative component and can broadcast binary evaluations. During the development of language, phraseological semantics undergoes modifications, which are associated with changes in the value picture of the world of speakers. The reasons for such changes are recognized as out-of-order factors. Because of extra lingual influence, transformations of the components of the value picture of the world take place, which is reflected in the structure of phraseological meaning. Semantic changes are caused by image modifications, the features of which serve as an onomasiological basis. Due to the change of the components of the value picture of the world, there is a reassessment of the whole image, or only its already categorized features, which leads to a modification of the semantics of phrases. The reflection of value in the phraseological sense provides a significant denotative component, which associatively correlates with the referent, recording and maintaining the assessment of its features. The isolated feature is the onomasiological basis of the internal form, which reflects the assessment of the object of stereotyping within the connotative component.