І. В. Застрожнікова кандидат наук з державного управління, доцент, доцент кафедри публічного управління, адміністрування та права Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ОПОРНИХ ШКІЛ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ У статті визначаються роль державного регулювання у створенні та функціонуванні опорних шкіл. Обґрунтовується необхідність створення опорних шкіл на всій території України, що зумовлено великими видатками на утримання малокомплектних шкіл та низьким рівнем освіти у таких школах. Автор звертає увагу на те, що створення опорних шкіл є не зовсім простим питанням, адже воно передбачає пониження ступеня школи або взагалі її закриття, що, зі свого боку, призводить до скорочення штату. Зазначається, що оптимізація шкільної мережі може відбуватися шляхом закриття недостатньо укомплектованих шкіл з організацією підвезення дітей до інших найближчих шкіл. Автором підраховано, що станом на 01 червня 2019 року в Україні вже створено 793 опорні школи та цей процес постійно триває. Встановлено, що лідером у створенні опорних шкіл є Кіровоградська область, у якій станом на 01 червня 2019 року вже відкрито 73 опорні школи, також у лідерах за створенням опорних шкіл Житомирська, Львівська та Полтавська області, у кожній з яких вже створено понад 50 опорних навчальних закладів. Вказано, що державне регулювання діяльності опорних шкіл здійснюється з допомогою прямих методів державного регулювання, а саме надання освітніх субвенцій та методичних вказівок до їх розподілу, а також правових -з допомогою низки нормативно-правових актів, кожен з яких, разом з його роллю у створенні та функціонуванні опорних шкіл, розглядається окремо. Головним нормативно-правовим актом, що регулює процес створення та функціонування опорної школи є Положення про освітній округ, у якому закріплено правила затвердження умов та проведення конкурсу засновником для визначення опорного закладу серед підпорядкованих йому загальноосвітніх навчальних закладів. Ухвалення рішення про створення опорного закладу відбувається на засадах також на засадах вказаного Положення. Ключові слова: громада, державне управління, децентралізація, місцеве самоврядування, Міністерство освіти і науки України, опорна школа, освіта, освітня субвенція, Положення про освітній округ, школа.

The article considers the main aspects and problems of transforming an educational network in the current context of decentralization.  Reference is made tothe urgent need of restructuring the responsibilities in education management between the center and regions providing the latter with independence in finances, organization and management at the regional level. It is emphasized that extending powers of the local executional bodies in management of educational institutions is the primary purpose of decentralization process. There was examined a pattern of decentralizing the basic education in Poland, according to which it was recommended to oblige the local self-government bodies to implement the education politics according to the local needs, finding the school administration and continually appraise the quality of education. It has been observed that currently the essential functions of state in education are assigned to the regional state administrations, regional and local educational departments. The local authorities are burdened with responsibilities of financing and providing the social security for children, defining the network of training institutions, maintaining their records and performing control over their activities. The author points out that at present the local and regional authorities duplicate the functions of the Ministry of Education and Science of Ukraine, which is non-effective. The author believes that the local government officials are able to perform political management well up to the officials of educational departments and administrations. However, prior to assignment of new obligations, it is necessary to develop and implement an effective retraining program for personnel and staff of the municipal structures. There have been reviewed the results of the pilot project: «Decentralization: education reforms at the local level», which experts had been analyzed the consistency of educational network. It pointed to the major areas of concern for the education reforms in local communities, namely a significant expense side of budget for education financing, low level of education in rural students according to the data obtained from the independent external assessment, and lack of subject oriented teachers. The author makes a conclusion that the purpose of decentralization in education should be an overall improvement of educational services and be based upon the following basic principles: students’ right to have a free choice of educational institution, equal access to good-quality education services, decent conditions to develop their abilities, improving the quality and efficiency of the educational process, effective use of types of resources.

Статтю присвячено прогнозуванню майбутнього освіти в українських громадах. Проаналізовано середню наповненість класів по країнах світу та встановлено, що через демографічну кризу Україна має один з найнижчих показників наповненості учнівських класів у світі. «Малокомплектність» класів є проблемою номер один у сільських та селищних територіальних громадах. Зазначено, що поряд з недостатньою кількістю учнів, найгострішою проблемою шкіл невеликих територіальних громад в Україні є дефіцит кадрового потенціалу, а також незадовільна шкільна інфраструктура. Встановлено, що з економічного боку вигідніше закривати або понижувати ступінь малокомплектних шкіл. Досліджено позитивний досвід Польщі у цьому. Схематично окреслено модель реорганізації, основаної на створенні опорних шкіл, яка забезпечить покращення матеріального стану школи, покращення якості викладацького складу, підвищення конкурентоспроможності заробітних плат освітян, їх професійного розвитку, і, звичайно, покращення якості освіти у громадах.

No abstract

У статті проаналізовано розвиток процесу децентралізації та створення територіальних громад в Україні з 2014 року станом на 31 грудня 2021 року. Проаналізовано розподіл громад за областями. Встановлено, що найбільшу кількість територіальних громад утворено в Одеській та Дніпропетровській областях. Проаналізовано співвідношення міських, селищних та сільських територіальних громад із констатацією значної переваги останньої групи. Наголошено на необхідності розвитку аграрного потенціалу територіальних громад, що стане запорукою розвитку сільських територій. Визначено, що бюджети сільських громад наповнюються, в основному, за рахунок податкових надходжень аграрних підприємств (на 70-90%), а добробут сільських територій має пряму залежність із розвитком фермерського сектору.