Мета роботи полягає у дослідженні іноземного досвіду надання адміністративних послуг та обґрунтуванні можливості його впро- вадження у вітчизняних умовах. Встановлено, що надання адміністративних послуг у закордонних країнах і Україні відрізняється за суттю та метою роботи. Система надання адміністративних послуг у розглянутих країнах (Франції, Німеччині, Нідерландах, Бельгії, Польщі, Великобританії, Есто- нії, Норвегії, Канаді та Болгарії) спрямована на забезпечення населення усіма видами соціальних гарантій. Враховуючи світовий досвід, можна стверджувати, що надання адміністративних послуг в закордонних країнах є відкритим та прозорим процесом, а в Україні досі немає таких ефективних взаємовідносин між споживачами та надавачами адміністративних послуг. Методологія. У процесі написання даної статті були використані такі методи: групування, систематизація та узагальнення, системний та комп- лексний підходи. Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні наявних та розробленні нових заходів покращення надання адміністратив- них послуг населенню в Україні. Висновки. Зважаючи на світовий досвід, на нашу думку, щоб покращити сферу надання адміністративних послуг в Укра- їні, варто вжити таких заходів: розширити перелік адміністративних послуг у сфері соціального забезпечення та ЖКГ; розширити реєстр інституцій, які надають адміністративні послуги, включаючи не лише окремі органи дер- жавної влади та місцевого самоврядування, а й приватні заклади (шляхом надання дозволу на таку діяльність); зменшити розбіжності між адміністра- тивними послугами та послугами, які надаються приватними суб’єктами; поглибити децентралізаційні процеси та делегувати права для прийняття рішень місцевим органам влади; ввести використання електронної форми надання адміністративних послуг; забезпечити довіру та безпеку спожива- чів адміністративних послуг, які отримують дану послугу в онлайн-режимі; покращити сервіси контролю за якістю надання адміністративних послуг, зважаючи на думку громадськості та безперервний контроль з боку публіч- них адміністрацій.

The article considers the main issues related to the implementation of projects and programmes of international technical assistance to Ukraine in the field of public and administrative services. It is substantiated that the impact of international technical assistance can improve the state of administrative services throughout the country and directly in local communities. Within the framework of this topic, the authors of the article analysed the programmes of international technical assistance to Ukraine, which improve and enhance the provision of public and administrative services. Under such conditions, the implementation of programmes and projects of international technical assistance should consider: feasibility, efficiency, realism, logic, relevance, sustainability and risk management. Although administrative service centers (ASC) are already in place in local communities, their quality and affiliation remain in question. During the period of implementation of the decentralization reform on the territory of Ukraine, the programmes of international technical assistance, which contribute to the receipt of institutional and physical support by local authorities, play a significant role. In these processes, the provision of public and administrative services also receives appropriate support, not only at the state and regional levels, but also at the level of amalgamated hromadas of Ukraine. Each amalgamated hromada is trying to create an appropriate system of providing administrative services close to the people, establishing on its own administrative services centers of or Centers "Dija".

У статті висвітлено актуальні проблеми розвитку українського ринку консалтингових послуг, виокремлено тренди, фактори негативного впливу на консалтинговий ринок та запропоновано нові підходи до діяльності консалтингових компаній на вітчизняному ринку, що могли би стимулювати розвиток ринку та його суб’єктів максимально ефективно у період післявоєнного відновлення економіки та європейської інтеграції. Авторами визначено, що сьогоднішній стан ринку вимагає від українського бізнесу ставати споживачами консалтингових послуг, внаслідок відсутності компетенцій із ведення бізнесу за нормами та правилами ЄС, а також необхідності залучення та супроводження майбутніх прямих інвестицій від іноземних партнерів. Суб’єктам консалтингового ринку необхідно сфокусувати свою увагу на нових підходах до співпраці, що допоможуть забезпечити стабільність розвитку та відкрити доступ до інтелектуального потенціалу консалтингових компаній для нових сегментів клієнтів, що раніше не мали матеріальної можливості до залучення сторонніх профільних компаній та фахівців, а також зосередити свою увагу на використанні чи створенні власних новітніх інструментів аналізу та діагностики із використанням сучасних технологій обробки та збору даних. У дослідженні проаналізовано чинники післявоєнного відновлення економіки та запропоновано використання комплексу заходів задля державного стимулювання розвитку ринку консалтингових послуг у післявоєнний період. Виокремлено найбільш підходящі заходи щодо стимулювання розвитку ринку консалтингових послуг, окрім того, розкрито аспект потенціалу використання української діаспори в світі задля отримання максимально простого доступу до іноземного капіталу, шляхом покращення іміджу українського бізнесу та країни в цілому. Окрім того, зосереджено увагу на необхідності розробки комплексного та злагодженого підходу до інформаційного забезпечення виходу національних компаній на світові ринки, а також необхідність розширення спеціального правового простору задля забезпечення притоку прямих іноземних інвестицій.

Визначено, що на сферу зайнятості впливають глобальні чинники: демографія, техно- логічні інновації, ідеологія, організаційні зміни, до яких у 2020 р. додався епідеміологічний чинник, а саме пандемія COVID-19. Коронавірус негативно вплинув на глобальний людський розвиток у сфері освіти, охорони здоров’я й доходів. На підставі аналізу статистичної інформації обґрунтовано, що на українському ринку праці встановилися тенденції: зменшення чисельності зайнятого населення та збільшення чисельності безробітних в умовах загального зменшення людських ресурсів. Негативні на- слідки глобалізаційних процесів збережуть тенденцію щодо подальшого впливу на сферу зайнятості в Україні. Акцентовано увагу, що належне використання розгалуженої мережі центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) може підсилити реалізацію державної політики у сфері за- йнятості та сприятиме зменшенню негативних наслідків пандемії, зростанню зайнятості не тільки на локальному рівні, а й у державі в цілому.

No abstract