At present, the development of tourism is a priority for the Carpathian region. However, the unwise construction and lack of a clear strategy for the development of recreational infrastructure has led to environmental problems in some mountain areas. An important component of diversity and the balanced development of the tourism industry is the possibility of fast analysis of the recreational potential availability and the future functions of the recreational facility. In this study, the formation of a common model of tourism potential on the example of several administrative districts was substantiated. The presented research algorithm includes: 1) conditional division of recreational resources for this region into natural-landscape, historical and artistic, socio-economic tourist resources with their internal classification; 2) spatial location of tourist resources; 3) creation of a species intensity scheme of tourist resources, which will become the basis for the creation of the urban development concept in these territories.

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу КЛАСИФІКАЦІЯ СОЦІАЛЬНИХ ЧИННИКІВ: ХАРАКТЕРИСТИКИ, ПОКАЗНИКИ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЇХ ВПЛИВУ НА АРХІТЕКТУРУ ЖИТЛОВОГО СЕРЕДОВИЩА Анотація. Дана робота є частиною серії наукових статей з дослідження впливу соціальних характеристик людини на житлове середовище. В попередніх дослідженнях сформовано категорійно-понятійний апарат, визначено стан дослідженості та проблематика дослідження соціальних характеристик людини, що впливають на формування житлового середовища. В даній статті проведена спроба класифікувати, охарактеризувати та виділити систему показників соціальної стратифікації людини, що мають безпосередній вплив на формування житлового середовища. На основі сформованих підходів до вивчення категорій «духовне», «ментальне», «соціальне» та моделі «людина-середовище-діяльність» М.М. Дьоміна сформована структурна модель ідентичності людини, що дозволила класифікувати чинники впливу на житлове середовище провести класифікацію характеристик, параметрів та показників, що мають вплив на формування архітектури житлового середовища. Проблематика даного дослідження сформувала джерельну базу міждисциплінарного підходу з аналізу праць в галузі психології, соціології, релігієзнавства, культурології, економіки тощо. На другому етапі дослідження критерії сформовано критерії оцінки впливу цих параметрів та показників в контексті житлового середовища людини. Ключові слова: соціальні характеристики людини, ментальні характеристики людини, показники соціальних характеристик людини, класифікація соціальних чинників, критерії впливу на архітектуру житлового середовища.

No abstract

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу КАТЕГОРІЙНО-ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ В ДОСЛІДЖЕННІ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ПОТРЕБ ЛЮДИНИ ТА ЙОГО РОЛЬ В ФОРМУВАННІ АРХІТЕКТУРИ ЖИТЛА Одним з основних завдань архітектури є забезпечення комфортного середовища для життя людини. Гуманізація урбаністичних ідей початку ХХІ століття ставить людину в центр всіх процесів, що відбуваються в середовищі. Серед безлічі потреб сучасної людини, основними залишаютьсястворення комфортних умов для життя, роботи та відпочинку. Соціальноекономічні, політичні, демографічні та інформаційно-технологічні процеси в суспільстві впливають на зміну способу життя людей, відповідно і їх потреб. Частина потреб людини, що відображає її соціальнокультурну складову особистості (духовність, рівень культури тощо) дуже складно визначати та дослідити на емпіричному рівні, тому дане явище сприймається, як «абсолют». При цьому, саме соціокультурні чинники мають вирішальне значення в формуванні потреб до архітектури житла. В даній статті проводиться уточнення поняття соціокультурного феномену, його місце та роль в формування житла. Осмислення даного явища відбувається на теоретичному рівні, через аналіз джерельної бази різних галузей. Критична оцінка та міждисциплінарний підхід дозволив упорядкувати систему соціокультурних характеристик в контексті архітектури житла, виділивши складові елементи та охарактеризувавши зв'язки між ними. Ключові слова: соціокультурний феномен, соціокультурні потреби людини, соціальна складова особистості, культурна складова особистості.

In this publication, a study of the border space of the city is carried out as a conditional zone of direct contact of various social groups near multi-storey residential buildings. Based on the analysis of domestic and foreign scientific works on this topic, the characteristic features of the terms socially active boundary space and the space of the courtyard are clarified, general and distinctive features of their identification on the territory are highlighted. In accordance with the analysis of scientific works on this topic, the structure of the city's border spaces has been adjusted, which includes the following levels: macrolevel of the placement of border spaces in the city; meso-level geometrical and functional characteristics of boundary spaces; micro-level of the structure of the boundary space in the context of social activity. By analyzing the world and domestic experience of designing socially active boundary spaces, the hierarchy of their structural elements is highlighted. The main types of border spaces of the city are public, private and mixed border spaces. For example, the primary elements of the formation of any boundary space are the building itself, the street space and the inner courtyard space, which can be characterized by functional and geometric indicators. In the structure of the public boundary space, the planning and volumetric-spatial structure of the house and belonging to the transit or communicative component of the street space are distinguished. In a private and mixed boundary space, the second macro-level includes the spatial division of the courtyard into a buffer, transit and communication function. The last hierarchical level of this model is the level of structural elements that provide social activity in boundary spaces. At the planning level of the building, this is an exploited roof, a developed entrance group of elements, a system of the first floors of a residential building outside the main volume. At the level of volumetric-spatial solutions, the social activity of the boundary spaces is provided by interesting solutions of facades, low or medium storeys, the arrangement of loggias and balconies. In private border spaces at this level, such elements are niches and bay windows, terraced facades, and others. This model, due to the presence of many means of increasing social activity in the border spaces of a residential building, allows one to continue research on the allocation of architectural and spatial techniques for the implementation of projects of socially active border spaces of the city.