The article presents data on the clinical manifestations of primary obesity in young women depending on the period of life, when the manifestation of the disease was started and depending on its duration. It was found that overweight is not perceived as a pathological condition by almost half of young obese women visiting the clinic with menstrual disorders. In 71.7 % of obese women there is an increased appetite, which may be due to the formation of pathological eating behavior in childhood. 97 % of patients have excess body fat (according to the data of objective survey). However, about half of them do not consider themselves sick and do not consider obesity a significant factor affecting health

Актуальність. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю створення методологічних підходів до формування груп ризику щодо розвитку метаболічного синдрому — основи виникнення хронічної неінфекційної патології з боку серцево-судинної системи у молодих жінок із надлишком маси тіла різного ступеня. Мета: створення моделей прогнозування розвитку метаболічного синдрому у жінок молодого віку із надлишковою масою тіла та ожирінням — представниць української популяції — з використанням класичних методів статистичного аналізу (дискримінантного аналізу, логістичної регресії) і штучної нейронної мережі та проведення порівняльного аналізу прогностичної точності створених моделей. Матеріали та методи. Обстежено 130 жінок, середній вік яких становив 28,64 ± 6,91 року, з екзогенно-конституційним надлишком маси тіла різного ступеня. Визначали індекс маси тіла, окружність талії. Методом біоімпедансного аналізу — склад тіла (жирову, відносну жирову, безжирову, активну клітинну масу тіла). Імуноферментним методом — рівні інсулін- та лептинемії. Розраховувався індекс НОМA-IR. Секреція мелатоніну оцінювалася за вмістом у сечі його метаболіту 6-сульфатоксимелатоніну за методом Друекса в модифікації Г.В. Зубкова; серотоніну — флуориметричним методом В.І. Кулинського та Л.С. Костюковської. Шляхом анкетування оцінювалась наявність порушень сну та харчової поведінки. Результати. За результатами комплексного лабораторно-інструментального обстеження із використанням методів дискримінантного аналізу, логістичної регресії та штучних нейронних систем створено чотири математичні моделі, що дозволяють за рівнями антропометричних показників, параметрів складу тіла, вуглеводного та ліпідного обміну, показників, що характеризують особливості секреції мелатоніну, оцінити ризик розвитку метаболічного синдрому у жінок молодого віку із надлишком маси тіла різного ступеня — представниць української популяції. ­Діагностичні характеристики усіх запропонованих моделей (чутливість, специфічність, точність, відношення шансів) досить високі, але найбільша діагностична інформативність визначена щодо моделі з застосуванням штучних нейронних систем, побудованої з використанням програми Statistica StatSoft. Висновки. Застосування такої моделі як інструменту визначення ризику розвитку метаболічного синдрому у конкретних жінок молодого віку із надлишком маси тіла різного ступеня в системі практичної охорони здоров’я дозволить поліпшити ризик-стратифікацію метаболічного синдрому, своє­часно проводити терапію для запобігання його ускладненням.

Hormone-active tumors (adenomas) of the pituitary gland of somato- (ST) and somatomatotropinomas (SMT), the clinical manifestations of which is acromegaly, belong to the class of rare (orphan) diseases. The development of the tumor is due to a complex multi-stage process, which is influenced by genetic, epigenetic and environmental factors, as well as the state of the central nervous system and the microenvironment of the tumor. In most cases, monoclonal GH-secreting pituitary tumors arise de novo as a result of sporadic mutations. Meanwhile, there are remain little studied about features of inheritance of sporadic pituitary adenoma. The aim of this study is to investigate the features of a hereditary predisposition to benign neoplasms of the pituitary gland. Materials and methods. Analysis of the family accumulation of diseases and a hereditary predisposition to acromegaly was carried out using a genetic examination of 30 patients with acromegaly, whose average age was (41.62 ± 2.71) years. To determine the direction of selection, we studied the data of obstetric history of women in post-reproductive age (more than 45 years) in 2106 healthy residents of Kharkov and 15 patients with acromegaly. Genealogical information was obtained by conventional methods using the questionnaire. The proband phenotype was evaluated according to the history of the disease, and when determining the phenotype of sick relatives, the questionnaire method and data from the proband case history were used. Genetic analysis was performed using sequential testing of monogenic Mendelian and polygenic (D. Falconer) inheritance models. An assessment of «population frequency» or «cumulative incidence» was conducted. The relative adaptability (w) and the selection coefficient (s) were calculated, while w was estimated as the product of fertility and survival, and s = 1 – w. The direction of selection was evaluated by the difference between the selection coefficients in the population and among patients (Δs = sпоп – sВЗ). Statistical processing of the results was performed using criteria F and χ2. Results. Genetic analysis determined the correspondence of acromegaly inheritance to the parameters of the D. Falconer polygenic model. The genetic component of the predisposition to the disease is 92.20 %. No effect of the degree of metization on the development of acromegaly was revealed. Risk factors for the development of acromegaly are hereditary burden of diseases of the skeletal system and various malignant neoplasms. There is a positive trend in the selection of acromegaly, which leads to an increase in the population of the frequency of genes of predisposition to this disease.

Оригінальні дослідження /Original Researches/ Вступ В Україні останніми роками кількість зареєстрованих пацієнтів з ожирінням (ОЖ) становить понад 500 тис. осіб [1]. Але дійсна кількість населення, яка має надлишок маси тіла різного ступеня, в Україні значно більша. Так, згідно з результатами скринінгу надлишкової маси тіла (надлМТ) та ОЖ серед дорослих мешканців м. Харкова-представників української популяції (2014-2015 рр.), визначено, що понад 70 % із них мають надмірну вагу. Значну кількість таких пацієнтів становлять жінки репродуктивного віку [2]. Це підтверджується й іншими дослідниками, за даними яких ОЖ реєструється у третини жіночого населення [3].

No abstract