Мета. Вивчити особливості використання та балансу елементів живлення рослинами сорго зернового за застосування різних систем удобрення. Методи. Польовий короткотривалий -для вивчення впливу доз і строків внесення мінеральних добрив на поживний режим, динаміку росту і розвитку сорго зернового; лабораторний -для встановлення кількісних і якісних характеристик ґрунту; математичний -для розрахунку врожайності та виносу елементів ґрунту. Результати. Наведено дані досліджень щодо використання азоту, фосфору та калію рослинами, їх обігу та балансу в агроценозі сорго зернового за різних доз і способів застосування азотних добрив. Установлено, що рослини сорго зернового за вирощування в умовах нестійкого зволоження на чорноземі типовому слабкосолонцюватому середньосуглинковому позитивно реагували на внесення високих доз азоту (N 120 -150 ) у передпосівну культивацію. При цьому азот і фосфор добрив концентрувалися переважно у зерні рослин, калій -у стеблах. Винос елементів живлення із ґрунту та їх баланс залежали від доз внесення мінеральних добрив і способу використання біологічного врожаю. Висновки. Рослини сорго зернового з товарною продукцією із ґрунту виносили переважно азот, побічною -калій. Екологічно стабільною системою удобрення сорго зернового з врожайністю зерна понад 8 т/га визначено внесення у передпосівну культивацію N 150 на фоні Р 90 К 90 під оранку без відчуження із поля побічної продукції: інтенсивність балансу азоту -108%, фосфору -300, калію -250% з накопиченням у ґрунті елементів живлення -відповідно 11, 60 та 54 кг/га. За вилучення із поля лише товарного врожаю урівноваженого балансу елементів живлення в чорноземі типовому слабкосолонцюватому можна досягти за зменшених доз мінеральних добрив: Р 30 К 40 під оранку + N 140 у передпосівну культивацію. Зазначена система удобрення є економічно ефективною та екологічно стабільною за вирощування сорго зернового.

Вивчити вплив мінеральної та альтернативної органо-мінеральної систем удобрення на врожайність та якість зерна сорго зернового. Методи. Польовий, аналітичний і статистичний. Результати. Наведено результати досліджень щодо впливу доз мінеральних добрив та поєднаного їх внесення з соломою пшениці озимої на врожайність та якість зерна сорго зернового. Установлено, що в умовах достатнього зволоження на чорноземі вилугуваному легкосуглинковому застосування добрив істотно підвищувало врожайність і якість зерна сорго зернового. Висновки. Застосування добрив посилило ріст і розвиток листкової поверхні рослин сорго зернового. За внесення добрив площа листків у фазі викидання волоті становила 0,23-0,27 м 2 /рослину, повної стиглості-0,15-0,17 з перевищенням до контролю без добрив-відповідно на 0,01-0,05 та 0,01-0,03 м 2 /рослину. Максимальну листкову поверхню спостерігали у фазі викидання волоті за внесення мінеральних добрив N120Р120К120 або їх поєднання з 4 т/га соломи: площа листкової поверхні-0,26 та 0,27 м 2 /рослину, відповідно. Застосування добрив під сорго зернове в умовах достатнього зволоження на чорноземі вилугуваному легкосуглинковому підвищило врожайність зерна порівняно з контролем без добрив на 12-39 %. Найвищої харчової продуктивності сорго зернового досягали за альтернативної органо-мінеральної системи удобрення (солома 4 т/га + N120Р120К120): врожайність зерна-8,5 т/га з перевищенням до дози добрив N120Р120К120-на 0,6 т/га, контролю без добрив-на 2,4 т/га. Застосування добрив істотно покращило якість зерна сорго зернового, збільшивши вміст білка в зерні на 0,5-1,8 %, жиру-на 0,08-0,20 % на суху речовину, масу 1000 зерен-на 1,6-4,9 г. Найвищу якість зерна спостерігали за внесення солома 4 т/га + N120Р120К120: маса 1000 зерен-33,0 г, вміст білка в зерні-12,1 %, жиру-3,59 % на суху речовину. Ключові слова: добрива; сорго зернове; врожайність; якість зерна. Іваніна В. В., Пашинська К. Л., Костащук М. В. Вплив добрив на врожайність та якість зерна сорго зернового.

In addition, in these variants the moisture-retaining capacity of the soil increased by 2-8 %, the proportion of lumps of soil larger than 1 mm diminished by 2,5-4,9 %, the damage of plants by root rot was reduced by 1,4-2,6 %, flour with dew 0,3-0,6 %, brown rust on 0,9-1,9 % compared to control. The yield of soft winter wheat in variants with mycorrhiza drugs was 0,32-0,85 t/ha higher than in the control. At the same time, it should be determined that the use of VAM by Miocofrend for its pre-treatment treatment with seeds of this culture provides better efficiency in the effects on plant growth and development and plant productivity. Conclusions. The use of mycorrhiza drugs Micoprand and Florobacillin for preplant application to seeds helps to improve the growth and development of soft wheat plants and increase their productivity.