Поява в Україні операторських мереж з концепцією доступу IoT потребує розробки технічних та програмних засобів для управління відповідними пристроями та сервісами. Найбільша кількість кейсів спостерігається в обслуговуванні приватних виробничих мереж М2М, державних мереж з обмеженим або закритим доступом, приватних домашніх мереж, в тому числі, приватних комунальних господарств,. Розглянуто особливості побудови IoT мереж в цілому, визначено їх завдання та специфіку фізичної архітектури IoT рішень. Проведено аналіз процесів формування, перетворення та передачі фізичних сигналів в мережі IoT. Визначено, що підсистеми IoT стикуються ненадійним каналом зв'язку, тому потребують розробки механізмів гарантованої доставки інформації. Проведено аналіз інфраструктури рішень IoT, що використовуються в промисловості для автоматизації промислових сервісів. Розглянуто структурну схему розгортання інфраструктури LPWAN мережі. Наведено перелік конкурентних платформ, що можуть використовуватися для автоматизації промислових сервісів. Підняте питання кібербезпеки в мережах IoT. Проведено аналіз інцидентів несанкціонованих втручання в мережу, які призвели до тимчасової відмови сервісів та заподіяли значної шкоди кінцевим споживачам послуг. Розглянуто методи перешкоджання кібератакам в мережах IoT. Проведено аналіз використання рішень на основі стандарту NB-IoT та рішень на базі IoT для автоматизації промислових сервісів та з точки зору забезпечення безпеки в приватних мережах. Запропоновано методику вибору рішення з урахуванням вимог до бізнес-процесів кінцевих споживачів сервісів та технічних можливостей оператора. Розглянуто переваги приватних NB-IoT-мереж порівняно з LPWAN.

ПІДВищення ПоКаЗниКІВ яКоСтІ СиСтеми КеРуВання СучаСними та ПеРСПеКтиВними теЛеКомунІКацІйними меРежами Вступ Постановка задачі. За прогнозами, у процесі підвищення якості та збільшення кількості наданих послуг обсяг керуючої інформації в системі керування стрімко зростає. Внаслідок цього система керування може поглинути основну мережу. Система керування адекватна поняттю «велика система». Останнє характеризується кількома специфічними ознаками. Це передусім багатовимірність розмаїття структури; багатозв'язаність елементів (взаємозв'язок підсистем на одному рівні та між різними рівнями ієрархії); різнорідність бази елементів; багатократність зміни складу і стану (змінність структури, зв'язків і складу системи); багатокритеріальність; багатоплановість. мета та задачі дослідження. Дослідження інфокомунікаційних мереж та розроблення методики розрахунку обсягу керуючої інформації для забезпечення точності показників якості систем і мереж майбутнього Future Networks (FN). Необхідність реалізації мереж майбутнього дає можливість із великою швидкістю надавати користувачам вільний доступ до інформаційно-комунікаційних ресурсів, у будь-який час та в будь-якому місці. Тому високошвидкісні системи передавання інформації вже активно впроваджуються в Україні. методи дослідження. Для досягнення поставлених у статті задач було використано такі методи: теорії інформації, теорії інваріантності, методи системного аналізу, елементи методів теорії ієрархічних багаторівневих систем, методи оптимального керування та імітаційного моделювання. Предмет дослідження -мережа майбутнього FN. Проаналізовано етапи розвитку технології LTE. Запропоновано актуальну для сьогодення технологію OFDM та визначено властивості, які дають можливість забезпечити вимоги для систем доступу на базі LTE. обґрунтовано, що OFDM та її різноманітні модифікації є відмінним вирішенням для архітектур сучасних мереж, які працюють за умов мегаполіса. Проведено дослідження методів оброблення багатопозиційних фазомодульованих сигналів, характерних для систем LTE. Встановлено, що в системах зв'язку, де особливо жорсткі вимоги до завадостійкості передавання інформації, найефективнішим є використання багатопозиційних сигналів з амплітудно-фазовою модуляцією. Вивчено та запропоновано до реалізації універсальний алгоритм оптимального приймання багатопозиційних аФм сигналів у багатоканальних модемах із взаємно ортогональними сигналами.

Останнім часом дедалі більша увага приділяється до систем Інтернету речей. Пов'язано це з тим, що використання даної технології дає можливість працювати з великими обсягами інформації, і для цього необхідно використовувати пристрої, що дають змогу обробляти, передавати та одержувати інформацію за короткий період часу. Окрім високої швидкості передавання даних технологія Інтернету речей є дуже зручною у використанні цих пристроїв, так само вони багатофункціональні і компактні. Сьогодні тема радіоінтерфейсу системи взаємодіючих пристроїв платформи Інтернету речей є актуальною і пов'язана з тим, що наразі ринок Інтернету речей стрімко зростає. Широкої популярності набуло впровадження «розумних будинків», призначених для автоматизації процесів щодо забезпечення комфортного проживання.У сучасному світі популярними є Інтернет-речі невеликих розмірів з розширеним функціоналом і можливістю працювати одночасно з безліччю інших пристроїв по безпроводовій технології передавання даних. Один із таких «гаджетів» є, наприклад, Smart watch або розумний годинник. У разі

К. П. СТОрЧАК 1 , доктор техн. наук, доцент; О. А. МАШКОВ 2 , доктор техн. наук; В. р. КОСенКО 1 , канд. техн. наук, 1 Державний університет телекомунікацій, Київ 2 Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління, Київ технОлОГія ЗаСтОСуВання МетОДіВ РанжуВання ПОКаЗниКіВ яКОСті Для СинтеЗу СтРуКтуРи СКлаДнОЇ СиСтеМи Вступ Останніми роками надзвичайної актуальності набули завдання щодо впровадження нових ефективних технічних засобів, які уможливили здійснення автоматизованого збору диспетчерської інформації з рухомих об'єктів, а також передавання інформації на об'єкти оброблення інформації та прийняття управлінських рішень. Технічно це завдання може бути виконано цілою низкою засобів як стаціонарних, так і мобільних (із використанням аерокосмічних технологій). Створення таких систем дасть змогу забезпечити автоматизований збір інформації щодо дислокації рухомих об'єктів, обслуговуваних у рамках даної системи незалежно від їх місцезнаходження на Земній кулі, тобто в глобальному режимі. При цьому засоби системи будуть автоматично обчислювати географічні координати місцеперебування об'єктів та направляти їх до відповідних диспетчерських пунктів користувачів. Також необхідну інформацію з ініціативи диспетчера з диспетчерського пункту можна як запитати з об'єкта, так і передати її на об'єкт. Засоби системи уможливлять не тільки розв'язання комерційних цілей керування, а й забезпечать підвищення безпеки руху об'єктів, сприяючи охороні людського життя. Дані стосовно дислокації аварійних об'єктів можуть бути передані у відповідні пошуково-рятувальні служби. Однією з основних особливостей сучасності є стрімкий розвиток складних систем різноманітного призначення (керування, інформаційних, організаційних, технічних, діагностики тощо). Це потребує вжиття заходів щодо наукового та технологічного підтримання їх розроблення та впровадження. Одним із таких заходів є удосконалення методології проектування складних систем відповідно до вимог та завдань майбутнього. Оскільки проектування завжди було рухомим процесом, його методологія вдосконалювалась залежно від мети проектування, вимог до нових зразків систем, зовнішніх умов їх функціонування та досягнутого рівня наукового забезпечення. Аналіз останніх публікацій. Проведений аналіз свідчить, що значний внесок у теорію і практику проектування інтегрованих автоматизованих систем підтримання прийняття рішень зробили В.

The quality of the decision support system (DSS) is influenced by the process of creating this system. An important part of the DSS creation process is occupied by events that discuss issues related to the definition of system requirements. Both representatives of the customer and representatives of the executor take part in these actions. The difference between the participants creates uncertainty. It is important to understand the weaknesses in measures to address system requirements in the early iterations of system development. This will allow appropriate measures to be taken to improve the quality of measures to address system requirements. This paper proposes the use of Bayesian methods to evaluate the development of requirements for the creation of a decision support system. A model is proposed in which the participants of the events evaluate the measures in terms of addressing all issues and uncertainties. After the implementation of the requirements discussed at the events, the results of testing are evaluated for these activities. The analysis of the assessments provided by the participants of the activities and evaluations, based on the test results, provides an opportunity to draw appropriate conclusions and take appropriate measures. During the evaluation process, type I errors occur — the activities were evaluated by the participants on «3», which meant that not all issues were resolved and problems exist, and as a result no errors were made in implementing the precedents worked on at these events. Type II error — the measures were evaluated by the participants on «5», which meant that all issues were resolved and there were no unresolved issues, and as a result errors were obtained in the implementation of precedents, which were worked out at these events. The article processes the initial data. The historical representation is determined: P(T|D) = P(D,T)/P(D). The posterior representation is determined: P(D|T) = P(D,T)/P(T). Using this mathematical model, we can assess the quality of processing the requirements for the creation of DSS. In the case of obtaining low values of P(D1|T1), P(D2|T2), P(D3|T3) it can be concluded that the measures to process the requirements are not carried out at the appropriate level and may need to be carried out differently. In the case of obtaining low values of P(D3|T1), P(D1|T3) it can be concluded that the measures to process the requirements are carried out at the appropriate level and the probability of errors of I and II kind is quite low. Based on the results of the work on the creation of the first and second stages of DSS, it is possible to draw conclusions and make organizational decisions, and as a result, other stages of the creation of DSS will be better than the first and second stages. More and more activities are moving to the electronic form, the implementation of the function of estimating the processing of the requirement is becoming easier, so research in this area has prospects.