ТІТОВ Іван Геннадійович кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка ТІТОВА Тетяна Євгенівна кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка СЕДИХ Кіра Валеріївна доктор психологічних наук, професор кафедри психології Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка

Objective: Evaluating a solution-oriented clinical supervision to improve the quality of care. Design: We performed a randomized, longitudinal controlled trial. A total of 32 health districts were involved in the study. For the evaluation of the intervention, the following dimensions were collected as indicators of the quality of supervision: Quality of life (FACT-G, SF12, POS), psychological stress, depression, burn-out (HADS, BDI-II, VAS scales, HPS), sense of coherence (SOC-13), satisfaction with care, communication and support from the patients and relatives (VAS scales) and working conditions (COPSOQ) from the nursing staff and family doctors. Results: Of the 85 subscales, the SOC Nursing Sum Score (p=0.017), the SF-12 Nursing Sum Scale (p=0.036), and the COPSOQ Scales of General Practitioners showed significant differences in developmental opportunities (p=0.020), leadership (p=0.003), social support (p=0.001) and community spirit (p=0.024). At the second point time of the study, significant differences were found in the subscales of the Palliative Care Outcome Scale (POS) and the subscale of the test instrument Functional Assessment of Cancer Therapy - General (FACT-G) FUNCTIONAL WELL-BEING of the patients. The satisfaction values of nurses and general practitioners with the supervision showed an extremely positive assessment of both nurses and general practitioners regarding supervision. Conclusions: Supervision affects positively the process of palliative home care. It seems important to adjust the number of supervision meetings according to the needs of the individual team in order to achieve an optimized team performance.

The article is devoted to the current definition and justification of the men’s individual erotic code typology. Significant expansion and development of psychologists’ professional activity necessitate creating of generalized classification of individuals and married couples’ behavioral erotic types. The study of sexual- psychological characteristics of behavioral patterns of men in erotic relationships is very important in this regard.The new material on the topic under study is generalized. Erotic imagination functions and erotic images impact the process of forming a fixed erotic Image of a sexual partner in men are determined. The impact of early life experience (imprinting) influenced on the individual erotic code formation is described.Attention is concentrated on analysis of the phenomenon individual men erotic code. The types of men individual erotic code, based on the concept of archetypes (K. G. Jung, D. S. Bolen) study are defined. Types of individual erotic code were named after the ancient Greek gods: Zeus, Apollo, Hermes, Ares, Hephaestus, Dionysus, Hades. The attention is focused on the deep analysis of  individual women erotic code stages realization, such as, the genesis of erotic impulse, the tempting process, the sexual act behavior, the pregnancy, the caring of posterity.

СЕДИХ Кіра Валеріївна доктор психологічних наук, професор кафедри психології Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка МИЛАШЕНКО Катерина Олександрівна аспірант кафедри психології Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПІКОВИХ ПЕРЕЖИВАНЬ ЯК ЧИННИКА САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ Стаття привчена психологічному аналізу пікових переживань особистості як чинника її самоактуалізації. Описані теоретичні погляди на роль емоційної сфери в процесі самоактуалізації людини та передумови розгляду пікових переживань як чинника даного процесу. Здійснено опис та інтерпретацію результатів кластерного аналізу описів пікових переживань особистості в процесі самоактуалізації. Ключові слова: самоактуалізація, ресурси самоактуалізації, роль емоційної сфери в процесі самоактуалізації, пікові переживання, пікові переживання як чинник самоактуалізації особистості.