The purpose of the research was to study the pedagogical aspects of students’ digital competence development and the degree of teachers’ encouragement to develop their own professional digital competence. The study is based on quantitative and qualitative methodology and contains an online structured interview of 132 teachers of Ukraine who took an online course on the development of digital competencies. Results. University teachers demonstrated different beliefs and effectiveness in the use of ICT for pedagogical purposes. Although a few teachers seamlessly integrated ICT into the learning process, most were more tool-oriented and supported a teacher-rather than student-centered approach when designing online courses. In a pandemic, teachers are massively interested in the development of digital competence as part of professional development. At the same time, the strategy of the university and the practice of functioning of the university testify to the lack of a course for the implementation of absolute digital pedagogy.

Статтю присвячено актуальній на сьогодні проблемі фахової̈ підготовки майбутніх педагогів закладів дошкільної̈ освіти під час проходження ними навчальної̈педагогічної̈практики. З’ясовано трактування сутності та значення поняття «педагогічна практика» як «способу вивчення освітнього процесу на основі безпосередньої̈ участі в ньому практикантів», що є досить узагальненим і вузьким. Проаналізовано нормативну та навчально-методичну базу дослідження питання фахової̈ підготовки майбутніх вихователів дітей раннього та молодшого дошкільного віку. Виявлено, що у фаховій підготовці майбутніх вихователів дітей дошкільного віку побутує практика використання зарубіжного досвіду, тобто спадщини видатних педагогів минулого (М. Монтессорі, Р. Штейнера, Ф. Фребеля). Акцентовано увагу на важливості забезпечення особистісно орієнтованого, всебічного, безперервного та творчого аспектів підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Детально розглянуто вміння, якими повинен володіти студентпрактикант на період проходження навчальної педагогічної практики відповідно до програми, розробленої з дотриманням вимог Положення про проведення практики здобувачів вищої освіти Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Вказано на доцільність глибшого розгляду організації та методичного керівництва проходження здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти навчальної педагогічної практики в сучасних закладах дошкільної освіти. У публікації розглянуто особливості виготовлення студентами-практикантами посібника з розвитку сенсорики дітей раннього та молодшого дошкільного віку, розглянуто їхні помилки та подано методичні рекомендації до виготовлення його з дотриманням вимог до наочності цього виду. Здійснено припущення подальших наукових досліджень окремих аспектів проблеми підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти.

In the article, the authors analyze the historical and recent trends in the use of the decorative and applied artifacts as didactic tools in the development of fine arts teachers and education in general and summarize the data received for reforming the musical and pedagogical education in Ukraine. The general purpose of the study is to generalize historical, multiregional, typological approaches to the role of the decorative and applied heritage in the contemporary pedagogical education, to define its constructive and conservative role. All results were formulated in the form of brief conclusion abstracts, which are called the frame public and educational regularities related to the subject being studied. As a result of the study of the methodological literature, the educational policy documents and the fine arts teacher training traditions allowed us to outline two substantial lines for the use of tradition of the applied folk art in the development of the fine arts teachers. The first one is to form values: the awareness of the spiritual, aesthetic, accumulating, nation-building, identification, culture-preservation role of the applied folk art. The second one is to acquire practical competencies of fabrication of artifacts with one’s own hands following the traditional artistic models, or fabrication of elements of such artifacts, variations thereof, etc. The international importance of the article is determined by numerous regions, traditions, approaches and contradictions analyzed within the subject of research. This can be of interest for educational typologists, methodologists who develop new methods of interdisciplinary, cultural and artistic aspects of the future teacher development.

Статтю присвячено актуальній у сьогоденні проблемі використання музейної педагогіки в практиці вітчизняної дошкільної освіти. Визначено умови та прийоми, необхідні для ефективного формування естетичних почуттів старших дошкільників за допомогою художніх музеїв, картинних галерей, художніх виставок, а також у процесі тісної співпраці з ними закладів дошкільної освіти та сімей дітей старшого дошкільного віку.Ключові слова: екскурсія, експозиція, естетичні почуття, музейна педагогіка, образотворча діяльність, репродукція, художній музей.Щорічні зміни у системі вітчизняної освіти загалом, і дошкільної, зокрема, спонукають науковців галузей дошкільної педагогіки та мистецтвознавства звертати увагу на різні важелі формування естетичних почуттів сучасних старших дошкільників. Саме до них й відносять музейну педагогіку, оскільки педагогічна спільнота спрямована на реалізацію ціннісних орієнтирів і пріоритетів особистості на засадах європейських вимірів якості освіти.Відомо, що музейна педагогіка є досить "молодою" наукою, яка в Україні почала свій розвиток у ІІ пол. ХХ ст. і рухалась інтенсивними кроками вперед на поч. ХХІ ст. Слід пригадати, що тлумачень музейної педагогіки є досить багато, але вартим уваги є визначення, подане у фахових довідниках дошкільної освіти. Так, "педагогіка музейна -це галузь, що вивчає історію, особливості культурно-освітньої діяльності музеїв, методи впливів музеїв на різні категорії відвідувачів, взаємодію з навчальними закладами тощо. Основна мета педагогіки музейноїзалучення підростаючого покоління, творчий розвиток особистості" [2].Загальновідомо, що відвідування музею для дитини є значною подією у житті, яка потім буде у пам'яті все життя. Відома дослідниця проблеми значення музею в житті дитини старшого дошкільного віку Л. Пантелєєва вважала, що безпосереднє ознайомлення дошкільників із експозиціями художніх музеїв, тобто справжніми історичними експонатами, із архітектурою будівель та інтер'єрами зал мають величезний емоційний вплив на дітей, що є безумовно неоціненним в формуванні особистості дитини й, разом з тим, духовно-інтелектуального потенціалу суспільства загалом [5, с. 7].О. Каплуновська звернула увагу на формальний підхід до проблеми використання музею в освітньому процесі закладів дошкільної освіти. Дослідник зауважила, що "дехто з педагогів створює гарні музеї українського мистецтва, однак недостатньо залучає дошкільників до поповнення експонатів, їх розміщення, замало мотивує дітей до їх відвідування, чітко регламентує перебування дітей у часі та обмежує їхню практичну діяльність у музеї [3, с. 4-5].До вивчення проблеми музейної педагогіки долучався також видатний педагог В. Сухомлинський, який уважав читання картин одним із найскладніших засобів емоційно-естетичного впливу на дитину. У його тлумаченні цей процес є "поглибленим пізнанням речей і -що особливо важливо -пізнанням світу почуттів". На думку педагога, виставка, експозиції мають бути постійно змінними та доступними вихованцям. Саме тому він зауважував, що