No abstract

No abstract

No abstract

Потенціометрично досліджено самочинне встановлення електродного потенціалу АМС-електродів, тобто без зовнішніх впливів, зокрема поляризації. З'ясовано, що введення нікелю та РЗМ стабілізує корозійну тривкість алюмінієвих сплавів у лужних середовищах, причому природа РЗМ практично не впливає на стабільне значення потенціалу АМСелектродів, величина якого коливається в межах від 0,75 до 0,79 В. Вольтамперометрично досліджено електрохімічне перетворення АМС-електродів у середовищах різної концентрації розчину КОН від 0,5 до 5 М за їх поляризації в межах потенціалів від 1,7 до +1,0 В. Показано, що легування ітрієм знижує пасивність поверхні сплаву, особливо у 5 М КОН, а заміна ітрію на гадоліній (сумісна присутність ітрію і гадолінію) стабілізує корозійні властивості у межах концентрацій від 1,0 до 5,0 М, зокрема потенціали корозії набувають стабільних значень і становлять 0,75 ±0,05 В. Десятиразова поляризація АМС-електродів у межах потенціалів від 1,7 до +1,0 В стабілізує поверхню, що пливає на незмінне значення потенціалів корозії для АМС Al87Ni8Y5 та Al87Ni8Gd5, які коливаються в межах похибки на 0,03 В.

Методом диференціальної скануючої калориметрії (ДСК) визначено температури фазових переходів аморфних металевих сплавів (АМС) системи Al-Ni-Y(Dy). Досліджено процеси формування ПЕШ на межі АМС/водний розчин 0,3 % NaCl та вплив вмісту Y та/або Dy на корозійну тривкість досліджуваних зразків. Визначено електрохімічні характеристики корозії АМС до та після відпалу в діапазоні сканування потенціалу ±50 мВ у 0,3 % розчині NaCl. Показано, що часткова заміна Y на Dy в АМС приводить до підвищення корозійної тривкості, зменшення кількості іонів металу в приелектродному шарі, про що свідчать найнижчі значення густини струмів корозії, які становлять 9,9·10 -13 А/см 2 , відповідно, і значення швидкості корозії, які становлять 1,4·10 -8 мм/рік. Унаслідок відпалу за температури нанокристалізації відбувається зсув значень потенціалу корозії в анодний бік, що є термодинамічною стабільністю поверхні до окиснення завдяки утвореним внаслідок відпалу оксидно-гідроксидним шарам. Відпал за температури нанокристалізації (Т1) приводить до стабілізації Ек для всіх досліджуваних сплавів, відповідно, icorr набуває значень 10 -8 -10 -10 А/см 2 . Опір поляризації для наноструктурованих зразків Al87Dy5Ni8 є найвищим, тому що на межі електрод/розчин переважають анодні процеси, які є причиною утворення щільних оксидних шарів. Відпал при Т2 і Т3 приводить до того, що в аморфній матриці до утворення інтерметалічних сполук зумовлює зсув потенціалу корозії в катодний бік і відбувається ріст струмів корозії, відповідно, опір на межі електрод/розчин різко падає.Ключові слова: аморфні металеві сплави, рідкісноземельні метали, термічний відпал, пасиваційні шари, корозійна тривкість.