У статті схарактеризовано сьогодення української вищої освіти в ізоляційних умовах навчання і праці, спричинених поширенням пандемії короновірусу, війною росії проти України, частковою або повною відсутністю доступу до інтернет-джерел. Проаналізовано теоретичну базу основних понять інформаційного простору, серед яких виокремлено поняття спотворення інформації та його види як можливий наслідок упровадження інформаційно-психологічних операцій. Наголошено на активізації використання інтерактивних методик навчання в освітньому процесі університетів, котрі ґрунтуються на уживанні інформації у різних її проявах. Визначено, що критичне мислення є основним критерієм якості отриманої інформації та необхідним елементом інформаційної гігієни, яка пов'язана з формуванням і розвитком медіакультури сучасних фахівців закладів вищої технічної освіти. Особливу увагу автори статті звертають на формування медіаімунітету з метою розуміння основних елементів маніпуляцій в онлайн-повідомленнях інтернет-сайтів і соціальних мереж як студентами, так і викладачами. Відзначено, що неусвідомлення маніпуляційних складових призводить до непоінформованості, цілковито нівелює процес формування медіакультури учасників навчального процесу. Наголошено на тому, що відсутність медіакомпетентності, а відтак і медіакультури призводить до мислення стереотипами, котрі, у свою чергу, сприяють поширенню недоброякісної за контентом медіапродукції, шкідливих інформаційних впливів, інформаційної агресії. У статті обґрунтовано важливість розвитку медіаосвіти у вищій школі за певними напрямами, виокремлено основні складові основ медіакомпетентності для підготовки майбутніх фахівців закладів вищої технічної освіти. Авторами статті розроблено орієнтовний змістовий блок програми спецкурсу з основ медіакомпетентності для студентів нафтогазового профілю.

Cultural competence, as the ability to interact effectively with the culturally diverse others, is a key component to your success in the globalized world. Developing cultural competence gives us an insight how to benefit from the diversity within intercultural interactions. Everyone may misinterpret the cultural differences due to the low level of cultural competence. That can influence further cooperation with different cultures. Therefore, it is very important to foster students’ intercultural skills, in particular by using different learning techniques and implementing new ideas into the traditional teaching methods. One of them is design thinking as a practice that encourages collaboration and can help students to manage intercultural challenges. Hence, the research problem for this study is to reveal the correlation between the development of students’ intercultural competence and design thinking method application. The purpose of the study is to summarize and synthesize the research on cross-cultural interactions and design thinking to build a framework that shows how the implementation of the design thinking method into the learning process facilitates the development of students’ intercultural competence. The tasks of the research are:a) to review the main contributions to the field of design thinking by analysing multidisciplinary studies on how design thinking fosters development of variety competences including intercultural competence;b) to design the framework to reveal the correlation between the components of intercultural competence and the stages of design thinking process;c) to observe the changes in the students’ intercultural competence level by analysing learners’ responses to the case of intercultural misunderstanding at the beginning of studying the cross-cultural communication classes and after finishing the course.d) The study uses mixed approaches such as quantitative and qualitative methods, scientific literature studies, intercultural competence assessment, grouping, comparative analysis, synthesis, inductive and deductive methods.The key results are presented in the framework that demonstrates the ways how design thinking method supports the development of intercultural competence. This framework can be used by educators to teach intercultural competence and everyone involved in cross-cultural interactions, and who would like to benefit from the diversity.