lHa4UOHanbHblU aepapHbIu yHueepcumem Fonoceeeo, a. Kuee, 01041, YKpauHa men.: 044 2678433, AHHomawu1 -noKa3aHa npAHLAnAanbHaq B03MO)KHOCTb LAcnOJ1b3OBaHLA, paAIAOBOJ1HOBOrO MeTOAa A-nJ ALAarHOCTIAKIA COCTORHLR LAlAlAHAponpWHeBO0 rpynnbI ABLraTelle1 BHyT-peHHero cropaHLIA. Lcnonb3OBaHiAe npeAno>KeHHoro MeTOAa nO3BOJ1ReT 6e3 pa36OpKm ABmraTeJ1q Amc epeHLJMpOBaTb He-ACnpaBHOCTb LAwnwHApOnOpWHeBOw rpynnbI m cAenaTb BbIBOA 0 Heo6xOALMOcTm peMOHTa mWim oL/imOWeHMq LLJ1MVHApOB ABmraTe-Jn1 OT nPOAYKTOB cropaHMq. 1. BBegeH me L3BeCTHO, 'TO aBTOMo6LnbHbL1 TpaHCnOPT RBnReTcq Ba>rHe0we0 COCTaBnmFoWeLei npm opraHM3aLlmV rpy30-BbIX m nacca'KwpCKmx nepeBO30K. 3HaiMwTenbHaq LaCTb aBTOTpaHCnOpTHbIX nepeBO30K B o6WeM o6beMe rpy30-nacca>r,mPCKoro nOTOKa o6ycflaBViMBaeT BbICOKme Tpe-6OBaHL,R KO BCeM COCTaBfnloliM CmCTeMbi 6e3onaCHO-CTV AOPO)KHOrO ABm)KeHMq. OAHVM M3 OCHOBHbIX aCneK-TOB AOCT)KreHmq 6e3onacHocTM AOPO>KHoro AB)KreHMq RB.nReTCR COOTBeTCTBme TeXHImeCKoro COCTORHVR aBTO-TpaHcnopTa HopMaTVBHbIM nOKa3aTenRM. Ba>KHbIM MO-MeHTOM Cny'KVT TaK Ke 3KonorFVieCKaq 6e3onaCHOCTb aBTOTpaHCnOpTa. C TOIKV 3peHMR 3KonormFieCKOOi 6e30-naCHOCTV Ham6OnbwerO BHMmaHMR 3acly)KWBwFOT BbI-6pOCbl OTpa6OTaHHbIx ra3OB gBVraTeneV TpaHcnopTHbIX cpegcTB. Hanmqwe B HVX 3arpR3HRFoL x aTMocclepy ra-3006pa3HblX ca>Kenogo6HbIx BeLLIeCTB, CBR3aHO KaK C HenpaBMinbHOM HaCTPOVKOM CmCTeMbi nogawM TonflMBa, TaK C M3HOCOM LAVnVIHgponopWHeBOVi rpynnbI gBVraTe-neO. nocnegHee KpOMe nOBbiweHMR YPOBHq BbI6pOCOB B OKpprKcFOa4Fo cpegy BpegHbIX BeLLAeCTB Bbl3blBaeT no-BbIWeHme pacxoga ropFoYe-cMa3OYHbIx MaTepmanoB. B CBR3L C 3TVM Ba>KHoe MeCTO 3aHVMmFOT BOnpOCbl, CBR3aHHbie C OnepaTVBHOV gmarHOCTVKOw m noggep-KaHmeM B pa6oLieM COCTORHV1 CMCTeM TpaHcnOPTHbIX cpegCTB, B LIaCTHOCTL, gBVraTeneM BHYTpeHHero cro-paH q. II. OCHOBHaH qaCTb CerOAH,fnpaKTVmeCKV OTCYTCTBY0T TeXH meCKme CpegCTBa, KOTOpbIe nO3BOflFOT 6e3 pa36opKM gBmraTenq OL,eHVTb COCTOqHme ero LAMnMHgponOpWHeBOO rpynnbI V Ha1nLqve npOAYKTOB cropaHme Ha ee noBepxHocTqx. Ham6onbwee pacnpocTpaHeHme nonyimn MeTOA M3-MepeHViR KOMnpeccVmL, OHaKO OH He nO3BOflReT AOCTO-BePHO OL,eHVTb M3HOC nOBePXHOCTeV TpeHViR gBVraTe-nR. O6ycnoBneHo 3TO TeM, 'TO yMeHbweHme KOMnpeC-CLL B L,MVIfHgpaX gBmraTeniq Mo>KeT 6bITb Bbl3BaHO He-repMeTVWHOCTbFO KnanaHHOV CMCTeMbI, a ee nOBbIWeHme -nonagaHmem MOTOPHoro macna B KaMepy cropaHVR qepe3 Hanpa&nflo"e BTYnKM KnanaHOB [1]. LA3BeCTHbl TaKmKe nHeBMaTW'ieCKme YCTaHOBKM [2], npVHL,mn geWCTBViR KOTOpbIX 6a3MpyeTCR Ha nogaqe B L"nIfHAP qepe3 OTBepcTme gflR CBe'M 3a>KVraHVR B03gyxa nog gaBneHmeM 8...10 Kr/CM V Ha6nFogeHMM 3a M3MeHeHmeM gaBneHViR npm MegneHHOM pyLIHoM nepe-MeLLAeHVi nOpWHq B L"VIfVHgpe B rpaHmLAax nOnHoro pa-6o'ero xoga. C nOMOLLAbFO TaKOV yCTaHOBKM xopowo on-pegenqeTcq HepaBHOMepHOCTb M3Hoca LAMJIHgpa no ero AJIMHe m repMeTV'HOCTb KJfanaHHOV cmcTeMbI. Ho, npm M3Hoce KOMnpeCCmOHHbIX KOfleLA AOCTOBePHOCTb pe-3YJfbTaTOB CyLLAeCTBeHHO yMeHbwaeTCR. nepcneKTVBHbIM Ha HaW B3rnfqg qBJIqeTCq npVMeHe-Hme pagmOBOJ1HOBoro MeToga [3], KOTOpbl nO3BOflReT OLeHVTb He TOflbKO M3HOC LAVnJIHApa, a M ...

No abstract

Проведено дослідження захисних властивостей нафтопродуктів, отриманих з використанням вторинної сировини, зокрема пластичних мастил та полімервмісних бітумів, які планується використовувати у якості аналогів до нафтопродуктів, отриманих з кластичної нафтової сировини. Технологія отримання пластичних мастил, полягала у проведенні термічної деструкції полімерних відходів поліетиленів, поліпропілену та полістиролу у лабораторних умовах при атмосферному тиску в реакторі періодичної дії, з подальшим видаленням з отриманих продуктів висококиплячих фракцій (початок кипіння >320 °C). Одержані висококиплячі фракції, за своїми властивостями, відповідали пластичним мастилам. В свою чергу бітуми, було отримано шляхом компаундування висококиплячих нафтових залишків, зокрема нафтового шламу з 10 % мас. полімерними добавками поліпропілену та пінополістиролу. Для цих продуктів, досліджувалася стійкість до впливу як атмосферної корозії, що виникає при експлуатації або зберіганні матеріалів з металевими поверхнями на відкритих майданчиках при дії навколишнього середовища, так і електрохімічної корозії, яка виникає при розташуванні технологічного обладнання та комунікацій у ґрунті особливо в присутності вологи. У ході проведених досліджень було з'ясовано, що як пластичні мастила, так і досліджувані бітуми, з усіма типами полімерів, мають високі захисні властивості. Вони запобігають утворенню на металевих пластинах, виготовлених зі сталі, марки Ст3, що знаходились у водних розчинах 10 % NaCl і 3 % Na2SO3 осередків корозії, що імітує вплив атмосферної корозії. А поляризаційні залежності, отримані потенциостатичним способом -характеризуються, у розглянутому діапазоні значень, відсутністю змінення щільності струму при постійному значенні потенціалу (2,5 V), що свідчить про відсутність електрохімічної корозії.Ключові слова: пластичні мастила, бітуми, вторинна сировина, полімери, захисні властивості, корозія, імітаційні випробування, поляризаційні залежності, потенціостат.

Наведено дослідження корозійного впливу на метал (мідну пластину) широкої паливної фракції (ШПФ) -рідкого продукту термічної деструкції вторинної сировини, виготовленої з поліетилену низького тиску (ПЄНТ) при температурах до 380°С та тиску 0,12-0,15 МПа. Визначення корозійного впливу на мідну пластину ШПФ здійснювалося у відповідності до стандарту ASTM D 130-10 при температурі 50°С впродовж 120 хвилин як для зневодненої проби ШПФ, так і у присутності 1% води. Встановлено, що мідні пластини, які перебували у ШПФ та ШПФ + 1% води при візуальній оцінці мали світло-оранжевий колір, близький до кольору вихідної пластини. Це, у свою чергу, свідчить про те, що досліджувані проби ШПФ витримали випробування, а корозійний вплив на мідну пластину можна віднести до легкого потьмяніння, клас 1.а. Також, разом з дослідженням у стандартних умовах визначався корозійний вплив на мідну пластину продуктів згоряння ШПФ при різних температурах при яких було встановлено, що в інтервалі температур 180-230°С поверхня мідної пластини набуває блідно-ліловий колір, а корозійний вплив на мідну пластину можна віднести до помірного потьмяніння, клас 2.b; при температурах 230-290° поверхня мідної пластини вже має сріблястий колір, а корозійний вплив на мідну пластину відповідає помірному потьмянінню, клас 2.d. Отже, при впливі продуктів згоряння ШПФ на мідну пластину відбувається лише киснева корозія, що зумовлена присутністю кисню у зоні розташування мідної пластини та температурою продуктів згоряння. Таким чином, було зроблено висновок про відсутність корозійноактивних елементів у ШПФ, що робить її придатною для застосування як дешевого компонента моторних, пічних та котельних палив, поліпшуючого їх експлуатаційні властивості (наприклад, зниження вмісту сірки). Ключові слова: широка паливна фракція, корозія, вторинна сировина, полімери, деструкція, мідна пластина, продукти згоряння, корозійно-активні елементи, оксидування. A. GRIGOROV, K. SHEVCHENKO, I. SINKEVICH INVESTIGATION OF CORROSIVE EFFECT ON METAL OF A BROAD FUEL FRACTION OBTAINED FROM SECONDARY POLYMER RAW MATERIALA research of the corrosion effect on the metal (copper plate) of a broad fuel fraction (FPF) -a liquid product of thermal destruction of secondary raw materials made of low pressure polyethylene (LDPE) at temperatures up to 380 ° C and a pressure of 0,12-0,15 MPa. is conducted. Determination of the corrosion effect on the copper FFT plate was carried out in accordance with the standard ASTM D 130-10 at a temperature of 50 ° C for 120 minutes for both the dehydrated FFT sample and in the presence of 1% water. It was found that the copper plates, which were in the FFT and FFT + 1% water in the visual evaluation, had a light orange color, close to the color of the original plate. This, in turn, indicates that the investigated FFT samples have withstood the test, and the corrosive effect on the copper plate can be attributed to a slight fading, class 1.a. Also, together with the study under standard conditions, the corrosion effect on the copper plate of the products of combu...

The article proposes to determine the corrosion effect on fuel metals under dynamic conditions, when washing the prepared copper plate of a certain size, a significant amount of fuel at a certain speed and temperature of the study. This approach will significantly reduce the duration of the study (up to 100 minutes) and is closer to the real conditions of contact of the fuel with a metal surface, in comparison with the standardized method, which is widely used today. Using the proposed laboratory setup, the study was subjected to fuel (200–360 °C), which was obtained by thermal destruction of secondary polymer raw materials, in particular polypropylene. The obtained results showed that the investigated fuel, despite the temperature, the amount of circulating fuel and its water content, does not have a corrosive effect on the copper plate, which can be explained by the absence of corrosive substances in the fuel: water-soluble mineral acids and alkalis, active sulfur compounds and organic acids. However, it should be kept in mind that in polyolefin raw materials, in the form of contamination, there may be products made of other materials, such as rubber and polyvinyl chloride. This can happen when the sorting technology is violated or during the preliminary preparation of raw materials and, in turn, will contribute to the increase in sulfur-containing and chlorine-containing compounds in the fuel, which are characterized by high corrosion activity and should be necessarily removed from the fuel. Note that the fuel obtained from secondary polymer raw materials, in the absence of sulfur-containing and chlorine-containing compounds, is quite promising for the creation on its basis of modern synthetic fuels, analogues of classic petroleum products.