Частота розвитку хвороби сухого ока (ХСО) після хірургії катаракти коливається від 9,8 до 32 % [7, 8, 15]. Основою захворювання є втрата келихоподібних клітин кон'юнктиви, порушення функції мейбомієвих залоз і нервів рогівки [7, 9]. Повідомляється про зниження стійкості слізної плівки (СП) і зменшення результатів тесту Ширмера І після хірургії катаракти, пошкодження маргінальних залоз і метаплазію кон'юнктивального епітелію [4, 5, 9, 11]. На сьогодні актуальним залишається пошук ефективних засобів для лікування хвороби сухого ока. Асортимент препаратів штучної сльози, наявний на даний час в аптечній мережі, включає понад 30 різних лікарських засобів. Однак різноманітність препаратів не дає приводу для оптимістичного погляду на лікування ХСО. Більша частина зволожуючих крапель містить консерванти, при застосуванні яких отримують незадовільний результат [1].

ДУ «Інститут медицини праці НАМН України», м. Київ Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ Вступ. Умови праці в галузі охорони здоров'я належать до категорії «шкідливих» та «небезпечних», що визначає високі ризики виникнення виробничо зумовленої патології серед медичних працівників. Дотепер не проводилися дослідження щодо умов праці лікарів-офтальмологів. Мета дослідження. Оцінка умови праці лікарів-офтальмологів у сучасних умовах надання медичної допомоги. Матеріали та методи дослідження. Проведено аналіз умов праці лікарів-офтальмологів п'яти спеціалізованих (офтальмологічних) закладів охорони здоров'я (м. Києва, Харківської, Одеської, Львівської обл., АР Крим)амбулаторний кабінет, терапевтичний та хірургічний стаціонар, мікрохірургічна операційна, кабінет лазерного лікування. Результати. Визначено, що основними шкідливими факторами праці лікарів-офтальмологів є: хімічні фактори (лікарські засоби, хімічні речовини для дезінфекції, стерилізації, синтетичні миючі засоби); біологічні факториособливо небезпечні (ВІЛ, туберкульоз) та небезпечні (патогенні мікроорганізми, віруси тощо) збудники інфекційних захворювань; фізичні фактори-підвищений рівень контактного ультразвуку, несприятливі мікрокліматичні умови, підвищені рівні лазерного (ІІІ-ІV небезпеки) та ультрафіолетового (С-діапазону) випромінювань, особливості світлового середовища (низький рівень загальної природної та штучної освітленості, висока інтенсивність штучної локальної освітленості, нерівномірність розподілу освітлення, засліпленість, пряма та відбита блескость); підвищене статичне навантаження (тривале перебування в незручній та/або фіксованій позі, нахили корпуса більше 30°); напружена праця (особливості змісту роботи, інтелектуальне, сенсорне (на зоровий аналізатор) та емоційне навантаження). Загальна оцінка умов праці становить: для працюючих в амбулаторнополіклінічних умовах та терапевтичному стаціонарі-3.3 клас умов праці; для працюючих у хірургічному (мікрохірургічному) стаціонарі, кабінеті лазерного лікування-3.4-4 класи умов праці. Умови праці в лікарів-офтальмологів є значно гіршими, ніж у лікарів-терапевтів стаціонарних відділень. Зазначене формує високий ступінь ризику виникнення в лікарів-офтальмологів виробничо зумовленої патології.