Ефіроолійні рослини родини Lamiaceae, які зростали в умовах Житомирського Полісся, відзначаються антимікробними властивостями завдяки утворенню і накопиченню у рослинній сировині біологічно активних речовин. Основні компоненти ефірної олії гісопу лікарського -це ізопінокамфон (44,43 %), пінокамфон (35,49 %), міртенол (5,26 %), гермакрен D (3,15 %), пулегон (2,93 %), біциклогермакрен (1,35 %). У ефірній олії лофанту ганусового переважали пулегон (59,19%), ізоментон (14,34%), біциклогермакрен (3,21 %), β-каріофілен (2,99 %), ментон (2,21 %), 1,6-гермакрадієн-5-ол (1,5 %), ізопулегон (1,4 %), у чаберу садового -карвакрол (89,07 %), γ-терпінен (3,53 %), α-туйон (1,7 %), камфора (1,48 %). Домінуючі компоненти ефірної олії змієголовника молдавського -гераніаль (26,19 % ), нераль (22,36 % ), гераніол (16,86 %), 2-(1-окси-1-ізопропіл)-циклопентанон (8,29 %), 2,3-дегідро-1,8-цинеол (6,87 %), 3-(1-окси-1-ізопропіл)-циклопентанон (6,51 %), нерол (4,74 %), 3-метил-2-циклогексен 1-он (2,13 %).Відмічено перспективність подальшого детальнішого вивчення етанольних екстрактів трави гісопу лікарського, змієголовника молдавського, чаберу садового, лофанту ганусового з метою виготовлення антибактеріальних рослинних препаратів.Ключові слова: Lamiaceae, Escherichia coli, ефіроолійні рослини, етанольний екстракт, мінімальна бактеріостатична концентрація, мінімальна бактерицидна концентрація.
