З метою виявлення частоти зустрічальності дефіциту магнію та його впливу на розвиток вегетативної дезадаптації у 48 пацієнтів віком 7-17 років здійснили збір анамнезу, об'єктивне обстеження, ФЕГДС, визначення сироваткової та внутрішньоклітинної концентрації Mg, холтерівське моніторування ЕКГ. Встановили, що у 4,2% пацієнтів показники як сироваткового, так і еритроцитарного магнію були знижені, у 19% наявний гіпоелементоз із субоптимальним рівнем елемента в організмі. У 25% дітей з органічними порушеннями ШКТ виявлені ознаки магнієвого гіпоелементозу, що перевищує показники у дітей із функціональними порушеннями ШКТ (10%). Між показниками еритроцитарного магнію та параметрами часового аналізу варіабельності серцевого ритму в дітей з органічною патологією ШКТ виявлений прямий, сильний кореляційний зв'язок на відміну від дітей із функціональними порушеннями ШКТ, які не мали магнієвого дефіциту. Це свідчить про широку поширеність латентного дефіциту магнію в пацієнтів з органічною патологією ШКТ і посилення вегетативної дезадаптації на тлі гіпоелементозу магнію.

1 Запорізький державний медичний університет, Україна, 2 КУ «Запорізька міська багатопрофільна дитяча лікарня № 5», Україна A -концепція та дизайн дослідження; B -збір даних; C -аналіз та інтерпретація даних; D -написання статті; E -редагування статті; F -остаточне затвердження статті Мета роботи -дослідити мікробну контамінацію носоглотки у дітей із хронічним тонзилітом залежно від наявності патологічного гастроезофагеального рефлюксу.Матеріали та методи. У дослідження залучили 44 дитини віком 4,60 ± 0,14 року: 1 група -22 особи з хронічним тонзилітом і гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ), 2 група -22 особи з хронічним тонзилітом без ГЕРХ. Проводили аналіз результатів бактеріологічного дослідження виділень носоглотки на поживні середовища. Результати статистично опрацювали, використовуючи програми Microsoft Office Exсel і Statistica 13.Результати. У дітей 1 групи в бактеріологічному дослідженні з зіву встановили тенденцію до частішого виявлення H. influenzae (у 77,3 %, р = 0,06), із носа цей мікроорганізм висівають у 31,8 % дітей (р = 0,02), тільки у дітей зі змішаними та кислими рефлюксами (у 30,0 % та 80,0 % відповідно). У 63,6 % дітей 1 групи висівали понад 2 мікроорганізми (p = 0,002). Проте це притаманне половині дітей зі змішаними та кислими рефлюксами (p = 0,05). У дітей 1 групи за наявності H. influenzae встановили вірогідно вищі показники загальної кількості кислих рефлюксів (193,86 ± 40,46 проти 104,80 ± 2,06, р = 0,05), кількості тривалих кислих рефлюксів (7,50 ± 1,62 проти 3,67 ± 1,20, р = 0,04) і відсоток кислих рефлюксів за добу (26,17 ± 7,23 проти 7,44 ± 2,06, р = 0,004).Висновки. Контамінація слизових оболонок зіву та носа у дітей із ГЕРХ та хронічним тонзилітом представлена умовно-патогенною мікрофлорою (у 95,5 %) з превалюванням H. influenzae. У дітей зі змішаними та кислими рефлюксами висівали понад 2 мікроорганізми (р = 0,05). Для дітей із ГЕРХ і хронічним тонзилітом за наявності H. influenzae притаманні вірогідно вищі показники загальної кількості кислих рефлюксів (р = 0,05), кількості тривалих кислих рефлюксів (р = 0,04) і відсоток кислих рефлюксів за добу (р = 0,004). Микробная контаминация носоглотки у детей с хроническим тонзиллитом и гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью Л. Н. Боярская, Л. В. Гребенюк, Е. А. Иванова, В. В. Ахтырский Цель работы -исследовать микробную контаминацию носоглотки у детей с хроническим тонзиллитом в зависимости от наличия патологического гастроэзофагеального рефлюкса. Материалы и методы. Обследовали 44 ребенка в возрасте 4,60 ± 0,14 года: 1 группа -22 ребенка с хроническим тонзиллитом и гастроезофагеальной рефлюксной болезнью (ГЭРБ), 2 группа -22 ребенка с хроническим тонзиллитом без ГЭРБ. Проводили анализ результатов бактериологического исследования выделений носоглотки на питательные среды. Результаты статистически обработаны с использованием программ Microsoft Office Exсel и Statistica 13.Materials and methods. In total, 44 children aged 4.60 ± 0.14 years were enrolled in the study. The index group comprised 22 people with chronic tonsillitis ...

No abstract

No abstract

BackgroundCurrently, Ukraine has a staged system of training of the paediatricians that starts from a six-year pre-degree education of the students under the speciality ‘Paediatrics’, further two-year internship with certification as a medical professional that gives a right for medical practice at the territory of Ukraine. Education of more than 5 thousand future paediatricians is performed in 11 medical universities and 2 medical academies. Post-graduate education can be obtained in 3 medical academies of post-graduate education. Objective of the study is the analysis of Paediatric education in Ukraine and ways of its adaptation to European standards. The methods of this study are analytic.ResultsSpecial attention should be paid to the development of the current standards of pre- and post-graduate education under the speciality ‘Paediatrics’ and maintenance of the current range of the state order up to 780 persons annually, which corresponds to the needs of the country at present against the background of reducing the number of paediatricians to 9000 persons, especially in the conflict zone in the East. Other secondary paediatric specialities will be switched from current several month specialisations to the stage of two-year Medical residency that is specified by the Law of Ukraine ‘On Higher Education’. Higher form of professional improvement for paediatricians is a two-year clinical ordinature under the appropriate paediatric speciality.ConclusionsCertainly, such evolutionary stage education corresponds to the current challenges, precipitates us to the standards of European integration by terms and content, improves practical training of paediatricians, quality and consistency of paediatric education and will create reliable base for constant professional development of paediatricians that is to be controlled as well as their attestation by the Association of Ukrainian Paediatricians in future.