Проведений літературний пошук із вивчення клінічних особливостей вірусних діарей у дітей залежно від збудника. Обстежено 1484 дитини з гострою кишковою інфекцією (ГКІ), які знаходились на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні Київської міської дитячої клінічної лікарні № 2 у 2013 р. Встановлено, що серед пацієнтів із ГКІ із ротавірусною інфекцією було 25,9 % хворих, ГКІ нез’ясованої етіології — 56 %, сальмонельозом — 8 %, шигельозом — 0,1 %, ГКІ іншої етіології — 10 %. Проведений літературний пошук показав ефективність використання пробіотиків, що містять різноманітні штами, для лікування ГКІ, яка проявилася скороченням інтоксикаційного синдрому, діареї, лихоманки на 2–3 дні. Показано, що використання пробіотика Субалін, що містить культуру Bacillus subtilis 2335/105, у лікуванні вірусних діарей у дітей у сучасних умовах як етіопатогенетичної терапії є перспективним.

Вивчено клініко-лабораторні особливості перебігу вірусних кишкових інфекцій норовірусної (11), аденовірусної (9) та норо-аденовірусної (4) етіології у 24 госпіталізованих дітей у неепідемічний для даних захворювань період (квітень — листопад 2014 року). Етіологічну діагностику проводили при дослідженні випорожнень методом полімеразної ланцюгової реакції. У результаті проведеного дослі-дження виявлено, що дані інфекції зустрічалися в більшості випадків наприкінці літа — восени, перебігали у вигляді гастроентериту середнього ступеня тяжкості, маніфестували переважно у дітей перших 3 років життя. Норовірусна інфекція перебігала тяжче, ніж аденовірусна, за рахунок наявності гіпертермічного синдрому, частого інтенсивного блювання в дебюті захворювання, що обґрунтовувало швидке звернення пацієнтів за стаціонарною допомогою (в перші 6–12 годин захворювання). У більшості дітей спостерігався розвиток ексикозу 1–2-го ступеня. Практично в половини дітей виявлялася значна кетонурія, лейкоцитоз і/або зсув лейкоцитарної формули ліворуч із нормалізацією показників крові протягом першої доби лікування. Це обумовлює необхідність проведення етіологічної діагностики гастроентеритів у дітей із залученням методу ПЛР без перерви на літньо-осінній період для уникнення необґрунтованого призначення антибіотикотерапії.

У статті проведено аналіз літературних даних стосовно клінічної картини ботулізму та наведені випадки захворювань серед дітей.

Правець -гостре інфекційне захворювання з групи сапронозів, що спричинює анаеробний мікроорганізм Clostridium tetani, який характеризується ураженням нервової системи та проявляється періодичними генералізованими клонічними судомами на тлі постійного тонічного напруження скелетних м'язів. Правець може виникнути після будьяких травм із пошкодженням шкіри та слизових оболонок, забруднених спорами збудника [1].Правець поширений переважно в країнах зі слабкою економічною та медичною системами. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), щорічно у світі на правець хворіють близько 4 млн осіб і гинуть близько 1 млн, з яких 50 %немовлята, 15 % -жінки після пологів. Навіть у разі застосування найсучасніших методів лікування в розвинених країнах помирають 30-60 % госпіталізованих хворих. Натомість у регіонах, де відсутня кваліфікована медична допомога, летальність сягає 80 %. Найвищий рівень захворюваності був зафіксований у 2005 році в Сомалі - більше 750 на 100 тис. населення [2].Будь-яка людина може захворіти на правець, але частіше до найбільш тяжкої форми схильні ново-народжені та вагітні, які не були достатньою мірою імунізовані вакцинами, що містять правцевий анатоксин. Правець протягом вагітності або в перші 6 тижнів після пологів називається «правець матерів», а правець в перші 28 днів життя - «правець новонароджених». У 2015 році близько 34 000 новонароджених дітей померли від правця новонароджених - це на 96 % менше порівняно з 1988 роком, коли, за даними ВООЗ, 787 000 новонароджених дітей померли від правця в перший місяць життя. Незважаючи на те, що в розвинених країнах правець став рідкістю через успішне впровадження первинної імунізації, однак все ще залишається ризик його виникнення, зокрема у невакцинованих осіб та в осіб похилого віку на тлі зниження специфічного імунітету [3]. Хвороба залишається серйозною проблемою в багатьох частинах світу, особливо в країнах і районах, де рівень охоплення імунізацією залишається низьким та не забезпечується достатній рівень акушерської допомоги. Правець новонароджених розвивається в разі прикриття залишку пуповини забрудненими матеріалами або перерізання пуповини нестерильними інструментами. Факторами ризику є також прийняття пологів людьми з брудними руками або на забруднених поверхнях [2]. © «Актуальна інфектологія» / «Актуальная инфектология» / «Actual Infectology» («Aktual'naâ infektologiâ»), 2019Резюме. У статті наведений огляд літератури щодо клініко-епідеміологічних особливостей правця в дітей. Докладно висвітлені клінічна картина, форми, ускладнення, питання діагностики та подані клінічні випадки правця в дітей 11 та 2 років 8 місяців. Мета описаних клінічних випадків: підкреслити необхідність вакцинації для запобігання правцю та нагадати про важливість настороженості щодо даного захворювання.

Literature and personal data on community-acquired pneumonia during the epidemic of a new coronavirus infection COVID-19 are presented. It was found that men and patients with moderately to severe form were treated for community-acquired pneumonia more often. The most common localizations were as follows (in descending frequency): bilateral multisegmental, right-sided lower lobe, left-sided lower lobe. Men as compared to women more often had the following localization of pneumonia: right-sided lower lobe pneumonia at the age of 20–30, 51–60; right-sided multisegmental in all age groups; left-sided lower lobe pneumonia at the age of 51–60, left-sided upper lobe pneumonia at the age of 20–50; left-sided multisegmental pneumonia in all age groups; slightly more frequent bilateral lower lobe pneumonia in different age groups; bilateral multisegmental pneumonia at the age of 20–30 and over 60. Conversely, the most common localization in women was as follows: right-sided lower lobe pneumonia at the age 31–50, right-sided upper lobe pneumonia at the age 20–30, left-sided lower lobe pneumonia at the age 20–50 and over 60, left-sided upper lobe pneumonia at the age over 60, bilateral lower lobe pneumonia at the age 31–40, bilateral multisegmental pneumonia at the age 41–60. Right-sided lower lobe pneumonia was equally often registered irrespective of gender in persons older than 60 years old. Right-sided upper lobe pneumonia was not registered in patients aged 31–40 and 41–50 years, and over 60 years old. The most frequent localization of pneumonia in mild form was left-sided lower lobe (35.3 %), right-si­ded lower lobe (20.6 %), and bilateral lower lobe (14.7 %). The least frequent were upper lobe localization of pneumonia in the right, left, and both lungs (2.94 % each), and left multisegmental pneumonia was not observed at all. The most frequent localization of pneumonia in the moderate form was the lower lobes of the right lung (29.4 %), left lung (18.3 %), and multisegmental in both lungs (28.8 %). It was least frequently registered in the upper lobe of the right lung (2.6 %), left lung (3.9 %) but was not registered in the upper lobes of both lungs. The most frequent localization of pneumonia in severe form was bilateral multisegmental (37.5 %). Right-sided multisegmental, left-sided lower lung and bilateral lower lung were the least common — 12.5 % for each. Subfebrile fever was registered more frequently in almost all localizations. More often normal or subfebrile temperature was registered in all localizations, except for right-sided upper lobe pneumonia, in which higher (febrile, pyretic) temperature was registered more often. In all localizations within three days after hospitalization most patients had normal leukocyte count, leukopenia was slightly more frequent in left-sided lower lobe pneumonia, leukocytosis — in the bilateral upper lobe, bilateral lower lobe, and right-sided upper lobe. In general, leukocytosis in community-acquired pneumonia was registered in 38.8 % of patients. In the first three days after hospitalization, a normal amount of lymphocytes was registered in the majority of patients, lymphopenia was observed in one-third of patients with right-sided upper and left-sided lower lobe localization.