Різні соціально-психологічні та біологічні фактори призводять до проявів розладу центральної нервової системи. Використання для корекції легких розладів ЦНС лікарських препаратів хімічної природи підвищує ризик виникнення побічних дій. Тому доцільнішим у цьому випадку є застосування лікарських засобів рослинного походження, що здатні м'яко впливати на організм. Метою даної роботи було дослідження седативної дії нового комбінованого екстракту «Седостен», створеного на кафедрі промислової фармації НФаУ, який включає в себе комплекс екстрактів наступної рослинної сировини: коренів валеріани, трави кропиви собачої, суплідь хмелю та коренів півонії. Матеріали та методи. Вивчення седативної дії екстракту «Седостен» та препарату порівняння капсул «Фітосед» проводили за допомогою методу «відкритого поля» з використанням 25 білих щурів масою 180-200 г. Результати та їх обговорення. Найвищу загальну седативну активність було відмічено при введенні тваринам екстракту «Седостен» у дозі 100 мг/кг. За ефективністю це дозування перевищувало за седативною дією референс-капсули «Фітосед» у терапевтичній дозі 100 мг/кг на 13 %. «Седостен» у дозі 100 мг/кг відносно групи інтактного контролю достовірно знижував рухову активність у 1,7 рази, орієнтовно-дослідницьку реакцію-в 1,6 рази та повністю знижував емоційну реактивність. Висновки. Таким чином, «Седостен» у дозі 100 мг/кг проявляє значущу на рівні 46,4 % седативну дію в дозі 100 мг/кг та перевищує седативний ефект дози 25 мг/кг, який складає 21,9 %, в 2,1 рази, дози 50 мг/кг, який складає 35,3 %, в 1,3 рази, а седативний ефект капсул «Фітосед» у дозі 100 мг/кг (33,3 %)-у 1,4 рази. Ключові слова: рослинні лікарські засоби; седативна дія; екстракт «Седостен»; тест «відкрите поле»

Національний фармацевтичний університет Дослідження кардіопротекторних властивостей густого екстракту «Кардіоcтен» Актуальність. Для лікування серцево-судинних захворювань усе частіше використовуються фармакологічні препарати метаболічної і цитопротекторної дії рослинного походження, але їх асортимент є досить обмеженим. Отже пошук та фармакологічні дослідження нових потенційних кардіопротекторів рослинного походження є перспективними. Мета роботи. Вивчити ефективність застосування нового густого екстракту під умовною назвою «Кардіостен» для корекції порушень в організмі щурів за умов ураження серця підвищеними дозами адреналіну. Матеріали та методи. Модель катехоламінового міокардиту відтворюється шляхом одноразової ін'єкції 0,18 % розчину адреналіну підшкірно з розрахунку 0,5 мг/кг маси тіла тварини. Виразність альтеративних процесів у тканині при адреналіновому ураженні міокарда визначали за показником масового коефіцієнта серця. Результати та їх обговорення. Аналіз даних показав, що введення густого екстракту сприяє збільшенню виживаності щурів із модельним міокардитом, зменшує ступінь пошкодження серцевого м'язу. Густий екстракт «Кардіостен» у дозах 50 мг/кг та 100 мг/кг за кардіопротекторною дією на моделі адреналінового міокардиту перевищує за ефективністю референс-препарат «Трикардин». Висновки. Проведене дослідження підтвердило кардіопротекторні властивості густого екстракту «Кардіостен», що робить даний фармакологічний препарат перспективним для подальшого вивчення з метою впровадження у виробництво і застосування в клініці серцево-судинних захворювань. Ключові слова: кардіопротекторна активність; адреналіновий міокардит; коефіцієнт маси серця; густий екстракт «Кардіостен»

Type 1 diabetes mellitus is a chronic autoimmune disease in which genetic predisposition and environmental factors play a major role. Vitamin D deficiency is becoming a pandemic in the world and is observed in type 1 diabetes mellitus. The aim. Analytical review of available literature data on the relationship of vitamin D deficiency with the development and course of type 1 diabetes mellitus. Materials and methods. Analysis of open sources of scientific literature. Results and discussion. Clinical observations and experimental studies show that vitamin D deficiency is one of the risk factors for the development of type 1 diabetes, and is a consequence of this disease. The status of vitamin D in the body is determined not only by the intake of vitamin from the outside, but also by the activity of tissue transport and metabolism systems, which have a high degree of polymorphism. Numerous studies show the positive effect of the use of vitamin D preparations in the prevention and treatment of type 1 diabetes mellitus. However, there are works in which there is no protective effect. Conclusions. Thus, the optimization of the status of vitamin D in the body is a promising measure to prevent the development of type 1 diabetes and facilitate its course, but requires further research.

Хвороби вен залишаються однією з найактуальніших невирішених проблем сучасної медицини. Розробка нових оригінальних препаратів рослинного походження для терапії варикозного розширення вен є практично обґрунтованим актуальним напрямком фармацевтичної технології. Метою даної роботи було вивчити ефективність застосування нового густого екстракту «Веностен» для корекції порушень в організмі щурів за умов венозного застою та набряку. Матеріали та методи. Венозний застій та набряк у щурів викликали оклюзією хвоста. На основу хвоста на 3 год накладали лігатуру з навантаженням у вигляді металевої гирі вагою 200 г. Венотонічну активність густого екстракту «Веностен» вивчали в дозах 25 мг/кг, 50 мг/кг та 100 мг/кг. Розвиток набряку оцінювали за збільшенням об'єму хвоста, який вимірювали в динаміці упродовж 3 год після накладання лігатури та через 1, 2 і 24 год після зняття лігатури. Об'єм хвоста вимірювали за допомогою механічного онкометра. Результати. Як показали результати досліджень, густий екстракт «Веностен» проявив виражену дозозалежну антиексудативну активність. Досліджуваний екстракт у дозі 25 мг/кг проявляє помірну ефективність, а його сумарна протинабрякова дія склала 16,5 %. Густий екстракт «Веностен» у дозі 50 мг/кг вже з першої години після накладання лігатури достовірно зменшував розвиток, а середня антиексудативна дія була вираженою та дорівнювала 39 %. Найбільш виражений протинабряковий ефект проявив екстракт у дозі 100 мг/кг. За 3 год з моменту накладання лігатури об'єм хвоста збільшився лише на 12 %. Після зняття лігатури об'єм хвоста через 1 годину продовжував зростати подібно до контрольних тварин, збільшившись на 13,4 %, а вже на 2-гу годину після зняття лігатури почав зменшуватися порівняно з величиною на початку експерименту. Висновки. Отримані дані свідчать про виражену протинабрякову активність густого екстракту «Веностен» у дозі 100 мг/кг на моделі венозного застою у щурів. Ключові слова: антиексудативна активність; густий екстракт «Веностен»; венозний застій; варикозне розширення вен

Національний фармацевтичний університет Міністерства охорони здоров'я України Біохімічна роль панкреатичних NMDA-рецепторів у патогенезі порушень вуглеводного обміну За оцінками спеціалістів Всесвітньої організації охорони здоров'я цукровий діабет другого типу (ЦД2) залишається найбільш поширеним захворюванням, що характеризується стійкими порушеннями практично всіх метаболічних ланок. Мета. Проведення аналітичного огляду наявних літературних даних щодо біохімічної ролі панкреатичних NMDA-рецепторів у патогенезі порушень вуглеводного обміну. Матеріали та методи. Аналіз відкритих джерел наукової літератури. Результати та їх обговорення. Відповідно до проаналізованих даних модуляція активності позанейрональних, наприклад, панкреатичних NMDA рецепторів може впливати на регуляцію вуглеводного метаболізму, зокрема глюкозостимульовану секрецію інсуліну та гомеостаз глюкози в крові. У зв'язку з цим представляється перспективним вивчення лікарських засобів, що блокують панкреатичні рецептори з метою створення на їх основі нових протидіабетичних засобів. Висновки. Антагоністи NMDAR можуть розглядатись як нові потенційні антидіабетичні засоби, які не лише нормалізують рівень глюкози в крові, але і чинять захисну дію на острівкові клітини. Використання антагоністів NMDAR як засобів додаткової терапії у схемах фармакокорекції цукрового діабету може бути корисним для гальмування прогресування захворювання. Ключові слова: цукровий діабет другого типу; інсулінорезистентність; панкреатичні NMDA-рецептори; вуглеводний метаболізм