No abstract

У статті розглянуто необхідність вдосконалення напрямів регіональної системи якості життя населення. Глибокі трансформаційні процеси в економіці, зростання впевненості людей у мож ливості досягнення власною діяльністю бажаного рівня і якості життя, принципово видозмінює підходи до економічного і соціального розвитку. У цьому зв'язку ми вважаємо, що система підви щення якості життя регіону давно втратила свою ефективність потрібні нові методи та техно логічні підходи до управління нею. Насамперед вважаємо за необхідне зорієнтувати регіональну систему соціального розвитку на стратегію довгострокових цілей. Такий підхід покликаний забезпечити розробку цілісної си стеми взаємопов'язаних довготермінових політик, що охоплюють всі відтворювальні регіональні процеси та запобігають можливості підміни головної мети плановими завданнями. Система політик включає: економічну, соціальну, екологічну, інвестиційну, зовнішньоекономічну та фінансову. Переорієнтація діяльності регіональної системи управління якістю життя на принципи довго строкового сталого розвитку дозволить орієнтуватися на реальні потреби населення, перед бачати виникаючі проблеми і заздалегідь знаходити прийнятні рішення, точніше співвідносити наявні ресурси регіону з поточними і майбутніми потребами населення, збільшити масштаб вживання дій. Ще одна пропозиція в частині вдосконалення регіональної системи управління якістю життя стосується встановлення мінімальних соціальних стандартів і стандартів якості життя населен ня. У сучасному світі якість життя населення прийнято розглядати як систему об'єктивних умов існування, діяльності та розвитку людини і суспільства, що оцінюється за ступенем відповід ності цих умов, результатів діяльності та розвитку людини і суспільства, прийнятим у суспільстві нормативам, стандартам і життєвим цінностям. У цьому випадку в якості стандартів будуть ви ступати соціальні нормативи, закріплені рішеннями органів законодавчої та виконавчої влади. Таким чином, вважаємо за доцільне розглянути розробку стандартів якості життя, виходячи з реальних потреб населення. На наш погляд, під час розробки стандартів якості життя необ хідно орієнтуватися на нормальний рівень, тобто рівень, що забезпечує комфортне проживан