The new concept «interpractice learning» in the article is proposed. The ground of it are the interactive learning technologies and the methods implementation of activity approach to learning. Scope of the concept and components of pedagogic technology «interpractice learning» was identify: the goal of learning process, content, forms and learning methods, their sequence, time and stages of application. The learning process goal in interpractice learning is acquirement of activity, which is the object of study. Adequate means to master activity provides interactive learning. That is why their forms and methods in the interpractice learning technology is uses. Pedagogical conditions of interpractice learning implementation was identify: • it have restrictions on mastering the activity, which operate with physical objects and living organisms, fully implemented for training professionals who work with information; • methods of interactive and activity learning are uses; • requires full immersion in activity so the interpractice can be studied only major discipline for the formation of professional competence; • most appropriate to implement in the system of professional education which a top aims is mastering multifaceted profession activity. Example of interpractice learning implementation was present for studying business management process approach. Research carried out for specialty 051 «Economy» and specialties of knowledge domain «07. Management and administration». Prospects for further research are development of learning cases for interpractice studying economic disciplines. Another aspect of our research will be practical test of learning cases effectiveness.

The article systematized regulatory documents that characterize the need for transformation processes in education, which include updating the knowledge system and the need for adapting the teacher of higher education institutions to changes in interpersonal interaction with the use of digital technologies. The notions of "digital environment", "digital technologies", "digitalization" are disclosed. It was clarified that there was no single approach to the definition of "digital technologies" in scientific circles and national legislative documents. The peculiarities of the digital technologies implementation created by the local network of higher educational institutions through the module of administration and adjustment of the users rights, which ensures the implementation of participants activities in the educational process without territorial, geographical, time constraints, are described. The essential characteristics of educational tasks and digital technologies used for their representation are described that allows a teacher to create conditions for active student learning activities in the educational electronic environment. Possibilities of updating forms of interpersonal interaction in the context of educational tasks are generalized. The digital technologies providing feedback are characterized, in particular, through the final and formative assessment. There are three criteria for selection of digital means and technologies: provision of interactive information interaction in the learning process; adaptation to the individual characteristics of students; possibility of synchronous or asynchronous interaction of an educational activity participants. The effectiveness of using digital technologies in the educational process of the higher institution education has been revealed according to the survey of students and teachers. It is revealed that the efficiency of digital technologies' use depends and is determined by a higher educational institution teacher’s readiness for this process .

Фамілярська Лариса Леонідівна викладач кафедри педагогіки та андрагогіки, Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, м. Житомир, Україна familyarskaya_la@ukr.net РЕСУРСИ ВІДКРИТОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИАнотація. В статті викладено підхід до використання можливостей відкритого освітнього середовища, зокрема, електронного ресурсу в післядипломній педагогічній освіті. Обґрунтовано необхідність створення умов у післядипломній педагогічній освіті для підтримки неперервності освітнього процесу, що сприяє адаптації педагога до нових вимог та можливостей освітнього середовища. Запропоновано визначення «освітнє середовище післядипломної освіти» та «освітнє е-середовище післядипломної освіти». Визначено технології створення освітнього електронного ресурсу, його сутнісні характеристики, особливості та шляхи використання в освітньому середовищі післядипломної педагогічної освіти.Ключові слова: середовище; відкрита освіта; освітнє середовище; інформаційно-комунікаційні технології; онлайн сервіси; післядипломна освітаОдним із актуальних напрямків модернізації неперервної освіти є активізація використання педагогами в професійній діяльності динамічно і безперервно зростаючих можливостей інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Як наслідок, усталений девіз «освіта на все життя» змінено на «освіта протягом життя». Врахування зазначеного зумовлює необхідність створення передумов у післядипломній педагогічній освіті для підтримки неперервності освітнього процесу, що сприяє адаптації педагога до нових вимог та можливостей освітнього середовища.Висвітлення проблеми знайшло відображення у низці робіт сучасних та вітчизняних науковців: В.Ю. Бикова, О.Г Кузьмінської, В.В Пашкова, О.О. Самойленка, С.О. Штомпеля. Вчені приділяють увагу питанням створення у післядипломній педагогічній освіті науково-освітнього простору відповідно до європейських норм та нових концептуальних положень Національної рамки кваліфікацій [2; 5; 12; 14; 17].Здійснивши аналітичне вивчення науково-теоретичних джерел виявлено, що феномен освітнього середовища складний. На даному етапі розвитку науки існує безліч підходів та інтерпретацій терміну «освітнє середовище», що окреслюють його в різних аспектах. Втім, у всіх визначено його як систему впливів, умов, можливостей у процесі взаємодії особистості й середовища, що має двосторонній характер: з одного боку середовище через свої структурні елементи впливає на розвиток особистості, з іншого -особистість, вступаючи у взаємодію з різними елементами, засобами і явищами, створює це середовище, надаючи йому спрямованої соціальної якості [1; 4; 6; 9]. Також, науковці зазначають, що сучасний процес отримання знань набуває рис нелінійності та спільності, які зумовлюються сучасними можливостями сервісів глобальної мережі Інтернет. При управлінні освітнім процесом, вчені акцентують увагу на аспекти включення внутрішньої активності особистості, самонавчання, самовиховання і саморозвиток [3; 10; 13; 15; 16].В розглянутих науковцями підходах в цілому розкрито проблем...

Updating the ways of interaction between the subjects of educational space, changing the formats of professional activity of a specialist requires a search for improvement of educational practices aimed at developing the digital competence of academic staff in postgraduate pedagogical education. The main challenges in distance educational interaction implementation at advanced training courses in an institution of postgraduate pedagogical education under the conditions of quarantine restrictions are investigated in the article. The approaches offered in the article implement educational communication using the possibilities of digital technologies in postgraduate pedagogical education. The advantages and limitations of distant interaction in the process of teaching adults are highlighted. The means of remote interaction organization in the process of professional development of teachers are systematized. The peculiarities of modern educational environment design in the institution of postgraduate pedagogical education are highlighted, which allows to create and implement a set of educational strategies aimed at implementing remote educational interaction. The definitions of the notions «distance learning», «online learning» are considered and the models of teachers professional development organization on the platform of distance learning of Communal institution «Zhytomyr Regional Institute of Postgraduate Pedagogical Education» of Zhytomyr Regional Council are characterized. The results of the research survey of teaching staff and teachers of advanced training prove that the use of learning environment, system of practical training courses requires adaptation of content, forms and means of teaching to the requirements of social demand, changes in the work of academic staff of postgraduate pedagogical education and improving the digital competence of subject teachers.

The article describes the influence of globalization and informatization of public life on the transformation of the educational and scientific spheres. The necessity of continuous monitoring of the effectiveness of scientific activity, which can be evaluated using both qualitative and quantitative indicators, has been identified. Their analytical work on the publishing activity of teachers of the higher education institution determines the actual directions of development of scientific research. The normative-legal framework on the system of criteria for evaluating the scientific achievements of the institution of higher education, methodical approaches to the analysis of the changes effectiveness in the professional activity of scientific and pedagogical workers is described. The possibilities of using Google Scholar as a teacher of a higher education institution, in particular postgraduate, as an open science-computer database and a tool for generalizing professional development of a scientist are considered. The peculiarities of the citation index of the scientists publications are described, which is a scientific metric that is currently used to assess the effectiveness of the scientific workers activities and university instructors, and to set up the profile of a scientist in the system under consideration. It was found that analytical work and generalization of quantitative and qualitative indicators of the scientific results and pedagogical activity can reveal a general assessment of the scientific activity effectiveness of individual scholars, departments, faculties, as a whole institution of higher education. The level of use analysis on the possibilities of Google Scholar in the practice of teachers in higher education institutions and assessment of their publishing activity by scientific and pedagogical workers by means of scientometric indicators based on the citation system Google Scholar. The perspective directions of scientific activity are characterized.