На матеріалі роману Володимира Лиса «Століття Якова» проаналізовано емоційно забарвлену лексику як один із засобів суб’єктивізації художнього тексту й оригінальний вияв ідіостилю письменника. Установлено, що така лексика представлена передусім словами, які навіть поза контекстом твору містять у собі емоційно-оцінний компонент. Найбільшу кількість емоційно забарвлених слів простежено у групі дієслівної лексики. Проаналізовано також іменникові та прикметникові одиниці. Закцентовано на домінуванні слів із негативним емоційним забарвленням, що узгоджено з проблематикою твору. З-поміж джерел поповнення емоційно забарвлених одиниць виділено живомовне середовище. На прикладі багатого фактичного матеріалу доведено, що нейтральні в усному мовленні розмовні лексеми, потрапляючи до інших стилів, зокрема художнього, привносять настроєність комунікативного простору, з якого вони вийшли, а також підсилюють експресивність тексту. Проаналізовано також лексеми, які набувають оцінного значення у процесі словотвору. Демінутиви та аугментативи зафіксовані і в діалогах героїв, і в авторському мовленні. З’ясовано засоби творення таких одиниць. Встановлено, що пріоритетність у вираженні пестливості і згрубілості має суфіксація. З-поміж іменникових демінутивних суфіксів у художній мові роману виділено -к-, -ок-, -ик-, -очк-, -ечк-, -оньк-, -еньк-, прикметникових – -еньк-, -есеньк-, -юсіньк-, прислівникових – -есеньк-, -еньк-. Найпродуктивнішим у групі негативно-оцінних формантів є суфікс -иськ-, кількома прикладами засвідчено використання суфікса -ищ-. На конкретних прикладах простежено, що значення словотвірних варіантів часто залежить від контексту і може змінюватись на протилежне: демінутивні форми передають іронію або зневажливо-сатиричне значення, а згрубілі слова виражають позитивне ставлення до об’єкта опису. Вивчення емоційно забарвленої лексики як важливої складової частини індивідуально-авторської манери письма Володимира Лиса актуальне також на матеріалі інших творів письменника, що й визначає перспективу подальших досліджень.
