Анотація. Спираючись на методологічний фундамент проведених західними вченими досліджень впливу податкової системи на нерівність доходів і багатства, огляд яких зроблено в першій статті циклу, надрукованій у попередньому номері журналу, в пропонованій статті проаналізовано результативність впливу податкових інструментів на нерівність доходів і багатства в Україні. Визначено, що через особливості дизайну та масштаби використання неофіційної праці податок на доходи фізичних осіб в нашій країні не виконує функцію зменшення нерівності доходів. Так само не виконує її й податкова система загалом унаслідок наявності в ній великої частки непрямих податків, вузької бази податку на рухоме майно фізичних осіб і низької ефективності адміністрування податку на житлову нерухомість. Із метою збільшення впливу податку на перерозподіл доходів обґрунтовано доцільність запровадження диференційованого неоподатковуваного мінімуму доходів, помірного підвищення ставки оподаткування дивідендів на рівні фізичних осіб, уведення неоподатковуваного мінімуму щодо процентів за депозитами, забезпечення диференціації ставок податку на спадщину та подарунки залежно від вартості майна. Ключові слова: нерівність доходів і багатства, фіскальні інструменти зменшення нерівності, податок на доходи фізичних осіб, податкова соціальна пільга, диференційований неоподатковуваний мінімум доходів. Форм. 1. Табл. 3. Літ. 24.

Анотація. У статті обґрунтовано необхідність податкового стимулювання схильності приватного сектору до інвестицій у НДДКР в Україні в контексті забезпечення стійкого й динамічного економічного зростання на інноваційних засадах. Зазначено, що найпоширенішими стимулами в багатьох країнах світу є податкова знижка та податковий кредит на НДДКР, котрі в нашій державі не застосовуються. В ході розгляду можливості їх запровадження узагальнено досвід їх використання в країнах ЄС і ОЕСР та проаналізовано наявні підходи до формування їх елементів: визначення НДДКР для цілей оподаткування, складу кваліфікованих витрат на НДДКР як бази для розрахунку суми пільги, можливостей і механізму її відшкодування, обмежень у застосуванні. Доведено, що запровадження пільг для НДДКР і капітальних інвестицій з податку на прибуток підприємств, котрі безпосередньо пов'язують розмір пільги із сумою інвестицій, може бути альтернативою податку на виведений капітал, пропозиції щодо якого активно обговорюються в Україні. Ключові слова: пільги, що надаються на базі витрат; пільги, що надаються на базі доходів; податкова знижка та податковий кредит на НДДКР; відшкодовуваний податковий кредит; кваліфіковані витрати на НДДКР. Табл. 2. Літ. 25.

У статті наголошено на різних підходах наукової й експертної спільноти в Україні та Євросоюзі до реформу вання ПДВ. Якщо в публікаціях зарубіжних авторів основна увага приділяється таким актуальним аспектам реформування ПДВ, як забезпечення його відповідності вимогам інклюзивного економічного зростання, можли вості, умови та межі застосування внутрішнього зворотного (оберненого) механізму нарахування ПДВ, напрями трансформації податку в умовах цифрової економіки, то в Україні, поряд з обговоренням зазначених питань, періодично з'являються публікації, в яких піддається сумніву доцільність використання податку у специфічних умовах вітчизняної економіки та обгрунтовуються пропозицій щодо його скасування й заміни або податком з обороту або поєднанням цих двох податків. У статті здійснено критичний аналіз останніх публікацій подібного характеру й розглянуто підходи до удосконалення адміністрування податку в країнах ЄС. In article the distinctions in approaches of scientific and expert community in Ukraine and the European Union to reforming of the VAT are specified. It is noted that the publications of foreign authors focus on such relevant aspects of VAT reforming as ensuring its compliance to requirements of inclusive economic growth, the possibilities, conditions and limits of application of the domestic reverse charge mechanism, the directions of tax transformation in the digital economy. In Ukraine, along with the discussion of these issues, periodically appear publications, in which the expediency of using the tax in specific conditions of domestic economy is questioned, and proposals for its abolition and replacement are substantiated either with a turnover tax or a combination of these two taxes. The aim of article is the critical analysis of arguments against the need for further use of VAT in Ukraine and description of approaches to its reforming in EU countries directed to the solution of the same problems which also are relevant for Ukraine-tax evasion, fraud, aggressive tax planning. Among such approaches, in addition to the reverse charge mechanism, which has now evolved from its application in separate operations to introduction the generalised reverse charge mechanism on a temporary and voluntary basis, also analyzed the mechanism of split payments, real time VAT invoice reporting, electronic data transmission requirements and launch of electronic audit. According to the results of the comparative analysis of fiscal efficiency of VAT in Ukraine and the EU countries, it is indicated that the tax can be effective both in resource intensive and highly productive, and in more or less open economies. Ultimately, the effectiveness of the tax is determined by its design (rate level, system of benefits), quality of administration, effectiveness of the fight against corruption, state of legal culture in the country, etc. Conclusions are drawn about the absence at this stage of an alternative to VAT in Ukraine, considering its high fiscal and economic efficiency, and the need to further improve the administratio...

Анотація. Досліджено основні ініціативи в акцизному оподаткуванні енергопродуктів та електроенергії, розроблені в рамках внесення змін до Директиви Ради 2003/96/ЄC про реструктуризацію системи Співтовариства з оподаткування продуктів енергії та електроенергії для забезпечення більшої її відповідності нормативній базі та цілям політики ЄС у сфері клімату й енергетики. Проаналізовано підходи до реалізації цих ініціатив, їхні переваги та проблемні аспекти. Зазначено, що врахування запропонованих змін дасть змогу усунути недоліки чинного європейського законодавства стосовно оподаткування чистих технологій та запровадити вищі акцизи для неефективних та таких, котрі забруднюють довкілля, викопних видів палива. Акцентовано увагу на необхідності використання перехідних періодів для пом'якшення окремих економічних та соціальних наслідків згаданих нововведень. Надано загальні рекомендації щодо можливостей урахування досліджуваних змін в частині акцизного оподаткування енергопродуктів та електроенергії в Україні. К л ю ч о в і с л о в а : Директива ЄС, акцизи, продукти енергії, електроенергія, викопні види палива, відновлювані джерела енергії, податкові пільги, декарбонізація.

Introduction. The Global Tax Expenditure Database remains the largest of the implemented initiatives to highlight information on tax expenditures in an international aspect. Problem Statement.Taking measures to improve, both quantitatively and qualitatively, the state of reporting provided by many countries to the Global Tax Expenditure Database remains necessary. This also applies to tax expenditure reporting for Ukraine, despite the relatively long experience in its preparation. Purpose. To determine the peculiarities of formation and classification of information in the Global Tax Expenditure Database and to assess the state of reporting to this database by Ukraine. Methods. General scientific and special research methods were used: description, comparison, grouping, theoretical generalization, critical analysis. Results. A detailed study of the peculiarities of reporting information in the Global Tax Expenditure Database shows that it is clearly structured and regulated. It is established that although the GTED reports emphasize the need for greater disclosure by countries of information on the list of tax expenditures in the context of all major taxes applied at the central level, the regulation of the volume of information provided still remains the prerogative of the country. The key requirement in the GTED remains its regular submission within the framework of reporting that is formed by the country. In this context, reporting on tax expenditures in Ukraine should be revised. Conclusions. The proposals for improving the state of reporting provided by Ukraine to the Global Tax Expenditures Database are given: coordination of the reporting information prepared by the country to the specified database with the one intended for internal use, in particular, information on the purpose of the applied tax expenditures and their beneficiaries; ensuring the addition and updating of data on the estimates of the list of tax expenditure items presented in the report; clarification and consideration of the criteria for which additional information should be provided to the database.