No abstract

У статті проаналізовано основні недоліки та переваги використання дистанційного навчання в освітньому процесі навчального закладу. В умовах розвитку сучасної системи медичної освіти особливого значення набуває рівень професійної підготовки медичних та фармацевтичних працівників. Діяльність лікувальних закладів реорганізовується на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій та інтенсивного оновлення різної звітної інформації, тому підвищення інформаційно-цифрової компетентності учасників освітнього процесу зараз на часі. З початком пандемії COVID-19 більшість здобувачів освіти провела навчальний рік поза межами навчального закладу, що вимагає ефективного впровадження в освітній процес інформаційно-комунікативних технологій під час дистанційного навчання в умовах локдауну. Досліджено можливості створення моделі організації освітнього процесу за умов використання інформаційно-комунікативних технологій. Обґрунтовано діяльність учасників освітнього процесу при дистанційному навчанні. Аналіз літератури надав можливість зробити висновок, що використання інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) – складний та багатовимірний процес. Ефективність застосування інформаційно-комунікативних технологій під час навчання здобувачів освіти залежить від вміння викладача реорганізувати освітній процес на засадах студентоцентрованого, проблемного, компетентнісного і діяльнісного підходів. Це сприяє виробленню у здобувачів освіти потреби у самовдосконаленні, науковому пошуку; розвиває вміння аналізувати, спостерігати, порівнювати, робити висновки, висувати оригінальні ідеї. Висвітлено питання ролі ІКТ для учасників освітнього процесу як можливості доступу до різних джерел інформації, вдосконалення навичок роботи в операційних системах, пошуку, створенню, просування та використанню цифрових ресурсів, спілкування, співпраці та саморозвитку при організації дистанційно вебінарів, конференцій, семінарів. Це в цілому сприяє підвищенню рівня самостійності у написанні проєктів, науково-дослідницьких робіт, формуванню професійних вмінь та навичок. З метою визначення базового рівня володіння цифровою компетентністю професорсько-викладацького складу нами проведено самооцінювання власної цифрової компетентності за 12 бальною системою. Відмічено, що ефективність дистанційного навчання підвищується за умови реалізації освітнього процесу через студентоцентрований, проблемний, компетентнісний і діяльнісний підходи. Ефективність дистанційного навчання залежить від рівня цифрової компетентності викладача та студента, чітко обумовлених різних видів контролюючих завдань, доброзичливої атмосфери спілкування при консультуванні здобувачів освіти, аналізі помилок та рекомендацій основних шляхів усунення помилок. Виходячи з цього головними структурними компонентами організації дистанційного та змішаного навчання є: мотивуючий; змістовий; організаційний; тренувально-практичний; контролюючий; результативний.

Статтю присвячено питанням формування мотивації у здобувачів освіти до фахового вдосконалення. Ефективність освітнього процесу безпосередньо пов'язана з мотивацією і стимулом оволодіння майбутньою професією. Актуальність цієї проблеми загострюється в умовах кризи сьогодення. Основним фактором, що впливає на мотивацію до навчання здобувачів освіти в умовах дистанційного навчання, є оволодіння знаннями, уміннями та навичками, які в подальшому сформують фундамент їх фахової діяльності. Підвищенню мотивації освітньої діяльності сприяють: методика викладання, способи засвоєння навчального матеріалу, його зміст; використання на кожному з етапів заняття проблемних мотивацій та завдань; застосування інтерактивних та комунікативних технологій.Мотивація здобувачів освіти при умовах дистанційного навчання та її підтримка протягом усього освітнього процесу -це проблема, на яку повинні звертати увагу викладачі (педагоги, наукові працівники) та адміністрація закладів освіти. В умовах сьогодення, незважаючи на те, що є безліч підходів та розроблених моделей, що стосуються підвищення та підтримки мотивації; залучення до освітніх процесів, видно, що недостатньо проведено роботи та ефективних, дієвих стратегій, які можна було б застосувати у дистанційному навчанні.Авторами було здійснено декілька опитувань за допомогою Google form, які проводились на базі Вінницького національного аграрного університету, Ужгородського національного університету та Комунального закладу вищої освіти «Рівненська медична академія».В анкетуванні взяли участь 90 здобувачів першого (бакалаврського) рівня освіти. В першому опитування здобувачам освіти необхідно було оцінити по 5-бальній шкалі різні категорії мотиваційних чинників. Другою частино опитування була мета визначити, яку можливість дає фахове самовдосконалення в умовах дистанційного навчання здобувачів освіти бакалаврату.Авторами встановлено, що навчання діє ефективніше, коли воно мотивоване, а діяльність здобувачів освіти збігається за спрямованістю та внутрішніми мотивами. В результаті стає успішною фахова підготовка випускника закладу освіти. Мотивація здобувачів освіти до фахового самовдосконалення в процесі дистанційного навчання повинна бути орієнтована на активну діяльність слухачів, широку практичну підготовку, залучення інформаційно-комунікаційних технологій, стимулювання стипендіями та сприяння появі позитивних емоційтоді підтримується мотивація, а обсяг і міцність отриманих знань досягає максимального рівня.

In the article, the authors analyze the latest EdTech trends that are transforming the education market, making the necessary changes to the system to meet the requirements of the modern digital era. EdTech is shaping the education system in a way that no one could have predicted ten years ago. Our society has moved from conventional learning in educational institutions to digital learning through EdTech and has no plans to stop. Now, more than ever, we feel the power of accessible knowledge, endless learning opportunities, and affordable education. The use of EdTech in education will provide opportunities to use digital tools, effective learning platforms, and interesting solutions. Informatization of education leads to inevitable changes in the educational environment and the need for continuous learning of new activities by all participants in the educational process. The article analyzes the benefits and possible risks of EdTech; it is noted that EdTech products contribute to the expansion of opportunities for technology in educational institutions. These examples of educational technology in the form of learning management systems, hardware products such as video conferencing cameras for classroom learning, and educational gaming platforms show how technology can be implemented in both teaching and learning. The authors analyze the EdTech. They describe the modules that can include educational technologies in the process of synchronous and asynchronous learning, and also provide a picture of EdTech companies that work with educational programs. It is established that in today's conditions, the digitalization of education and science is a priority task that will enable the rapid and effective development of the digital society in Ukraine. The analysis of scientific papers from 2005-2020 has shown that such topics as distance learning, blended learning, social online communities, e-learning, language learning using mobile devices, and game-based learning tend to increase in the total number of publications. The criteria for including articles in the sample were as follows: indexed in the Scopus database, written in English, published between 2005 and 2020, and included search terms ("educational technology" or "EdTech"