Due to the COVID-19 pandemic, higher educational institutions have moved from the usual mode of study to online learning. Therefore, the purpose of this systematic review was to investigate the effectiveness of distance learning for students and teachers in the context of the COVID-19 pandemic. Data search was carried out in databases – PubMed, Google Scholar using the search strategy “distance learning”, “effectiveness of distance learning”, “online education”, “distance learning in medical education”, “feedback from students and teachers about distance learning”, “distance learning during COVID-19”. The screening study has found 174 records after removing duplicates. The qualitative synthesis included 15 studies. Analysis of the included studies was performed using the Risk of Bias Quality Assessment Tool for Cohort Studies and the Assessment Tool for case series and cross- sectional studies. Quantitative student performance data regarding distance learning is synthesized in 6 scientific publications using (structured questionnaire, FSHM (Fellowship in Secondary Hospital Medicine) program, online questionnaire, distance education perception scale). There were 3 studies which found that modular control of the distance learning has contributed to academic success of students and the effectiveness of exams (69.5%), compared to the paper version (68.81%). The other 3 studies describe the effectiveness of distance learning as a good way to gain theoretical knowledge. The following 5 studies describe students' preferences for distance learning, namely: flexibility of study time, improved quality of education, student motivation for online learning, safety of avoiding contact, and potential impact of infection. Among the shortcomings identified there are technological problems (poor Internet connection), a sense of isolation, increasing training load, technostress. The analysis of teachers’ feedback on the distance learning was performed in 4 studies. 61.1% of teachers are satisfied with online education, but 95.8% of researchers preferred face-to-face classes. According to this review, distance learning demonstrated a better impact on medical students' learning outcomes, ease of monitoring, flexibility of time and place, compared to traditional learning. In the presented results, the influencing factors of the selected studies are described, the positive and negative aspects of each research design are evaluated.

Метою дослідження є аналіз динаміки клініко-функціональних та психоемоційних показників у хворих із постійною і пароксизмальною формою фібриляції передсердь. Матеріали та методи. У дослідження залучно 64 хворих із постійною і пароксизмальною формою фібриляції передсердь (ФП), поділених на підгрупи, залежно від методу лікування. Для оцінки перебігу ФП проводили інструментальні і психометричні методи дослідження стану серцево-судинної системи. Результати. Встановлено, що додавання анксіолітичного препарату до стандарту лікування у хворих із постійною формою ФП інтенсивніше усуває прояви прискореного серцебиття, задишки в спокої, виражену втому, пітливість. Крім того, виявлено позитивний ефект лікування на електрокардіографічні та ехокардіографічні параметри серця, що підтверджено статистично. У процесі лікування бальний показник стресу і депресивної симптоматики достовірно знижувався в обох групах хворих. Схожа тенденція спостерігалася у хворих із пароксизмальною формою ФП із достовірною різницею показників до лікування, після лікування і через 1,5 місяця. Висновок. Таким чином, додаткове призначення анксіолітичного засобу у хворих із постійною і пароксизмальною формою ФП сприяло зниженню показників клінічної симптоматики ФП, регресу гіпертрофії лівого шлуночка, покращувало процеси внутрішньошлуночкової провідності, а також збільшувало фракцію викиду лівого шлуночка, сприяло інтенсивному бальному зниженню рівня стресу (p2<0,001) та його редукції з високого до низького рівня, а також бальному зниженню показників депресії (p2<0,001).